19червня святкуємо День батька. Особливого значення свято набуло цього року, коли неможливо обійняти тата, бо він воює. А на фронті немає більшої радості для бійців, ніж почути у телефоні дзвінкий голос синочка чи доні. «Освіторія» зібрала зворушливі поетичні та прозові рядки, які можна прочитати найріднішим чоловікам.
Сім безпосередніх дитячих віршиків
Мій рідний татусь
Немає у світі кращих друзів,
Як я й мій рідний тато;
Ми любимось так дуже-дуже,
Що й годі розказати!
У вільний час книжки зі мною
Читає, оглядає
І мови рідної, дзвінкої
Щодень мене навчає.
Роман Завадович
Тато
Мій тато добрий і ласкавий,
Всміхнеться — сонце гріє,
Він різні гарні ігри-забави
Придумати уміє.
Я кожного шаную тата,
Хоч як їх скрізь багато,
Та лиш таким хотів би стати
Розумним, добрим і завзятим,
Як мій, мій рідний тато.
Роман Завадович
Мале мамонтенятко
Спиталося у татка:
– Цікаво дуже знати,
Що ми за звірі, тату?
– Хіба не знаєш сам ти? –
Спитав татусь. – Ми мамонти.
– Неправильно! Неправильно!
Нічого ви не тямите!
Ніякі ми не мамонти!
З усіх нас тільки мама –
Єдиний справжній мамонт.
Якщо ж поміркувати,
То ви, татусю, татонт!
Сашко Дерманський
Мій тато
Як з усього світу татків
Всіх докупи позбирати,
А тоді мене спитати:
— Котрий найдорожчий тато?
— Мій, — скажу я без запинки,
І то буде правда чиста,
Як з дитячої сльозинки
Крапелиночка іскриста.
Ви своїх татів хваліте,
Величайте, — я не дбаю —
Та за всі скарби на світі
Я свого не проміняю.
Лідія Компанієць
Татові
Про маму у світі сказано багато…
Цю роль оспівувати Бог велів…
Я хочу вірш цей присвятити тату!..
Він заслужив не менше добрих слів.
Так само любить він свою дитину,
Турбується про затишок її…
На справжнім батькові тримається родина,
Таким батькам вклоняюсь до землі…
Хто дбає і про доню і про сина,
У вічність прокладає він мости.
Хороший тато — дорога людина…
Той тато, що нас виховав й зростив.
Міла Кирилюк
Як любити тата
Якщо тата не любити,
Можна тата занапастити.
Якщо тата залюбити —
Теж можна занапастити.
Ну і як його любити?
Порада зовсім є простою:
Треба з татом поруч бути,
Прийде все само собою!
Олег Бундур
Все на світі вміє тато
Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти,
Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички!..
Тетяна Корольова
Поезія — підліткам для роздумів
А цей пронизливий вірш — не святковий, але він дає змогу замислитися про роль батька у житті дитини, про те, як делікатно треба ставитися до чужого горя. Як не страшно, війна відбирає тат у багатьох українських дітей.
Кривда
Василь Симоненко
У Івася немає тата.
Не питайте тільки, чому
Лиш від матері ласку знати
Довелося хлопчині цьому.
Але в грудях жаринка стука,
Є завітне в Івася одно —
Хоче він, щоб узяв за руку
І повів його тато в кіно.
Ну, нехай би смикнув за вухо,
Хай нагримав би раз чи два, —
Все одно він би тата слухав
І ловив би його слова…
Раз Івась на толоці грався,
Раптом глянув — сусіда йде.
— Ти пустуєш тута, — озвався,
А тебе дома батько жде…
Біг Івасик, немов на свято,
І вибрикував, як лоша,
І, напевне, була у п’ятах
Пелюсткова його душа.
На порозі закляк винувато,
Але в хаті — мама сама.
— Дядько кажуть, приїхав тато,
Тільки чому ж його нема?..
Раптом стало Івасю стидно,
Раптом хлопець увесь поблід —
Догадався, чому єхидно
Захіхікав сусіда вслід.
Він допізна сидів у коноплях,
Мов уперше вступив у гидь,
З оченят, від плачу промоклих,
Рукавом витирав блакить.
А вночі шугонув через грядку,
Де сусідів паркан стирчав,
Вибив шибку одну з рогатки
І додому спати помчав…
Бо ж немає тим іншої кари,
Хто дотепи свої в іржі
Заганяє бездумно в рани,
У болючі рани чужі…
Українські письменники — про батьківство
Григорій Сковорода:
«Як від яблуні соки до гілок її течуть, так батьківський дух і норов переходить до дітей, аж поки ті не відійдуть і самі не вкореняться».
«Зачарована Десна» Олександра Довженка:
«Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив. Весь в полоні у сумного і весь в той же час з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів». «З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіятелів, — він годивсь на все. Багато наробив він хліба, багатьох нагодував, урятував од води, багато землі переорав, поки не звільнився від свого смутку».
«Мій тато став зіркою» Галини Кирпи:
Це сучасне оповідання, яке очима маленької дівчинки показує історію її тата. Того, хто боровся за Революцію Гідності та помер на Майдані.
«— Доцю, сонечко, ми переможемо, — шепоче тато мені на вухо. І я розумію: шепоче він не тому, що звіряє якусь таємницю, а просто від щастя. Колись мама казала, що щасливі люди часто говорять пошепки».
«Хай там що, доцю, а ти ніколи не забувай одного: наш тато став зіркою і завжди нам світитиме».
15 українських прислів’їв про батька
Який дуб, такий клин, який батько, такий син.
Батько – рибалка, то й діти у воду дивляться.
Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.
Яка гребля, такий млин; який батько, такий син.
Батька покинеш, то сам загинеш.
Не той батько, що сплодить, а той, що до розуму доводить.
Як чогось не стане, то батько достане.
Батько сина не на зле вчить.
Не навчив батько – не навчить і дядько.
Батьківське слово повз не мовиться.
Батьківська хата всім багата.
Хто не був батьком, ціни батькові не знає.
Хто шанує батька, того й діти шануватимуть.
У кого нема вітця, у того нема лиця.
