Дистанційне навчання зробило школу як ніколи близькою до дому. Дитина навчається з одним гаджетом, батьки працюють на інших, а поруч, трапляється, вариться борщ та спить цуценя. «Освіторія» зібрала шкідливі поради, як поводитися татам і мамам, якщо біля вас дитина на онлайн-уроці. Вони точно допоможуть налагодити гармонійне сусідство. Або ні:)
Ні перед ким не звітуйте
Ви — господар у власній домівці. Тож питати вчителів або тим паче дитину, чи можна бути присутнім на уроці — це не для вас. У початковій школі син чи донька ще можуть захотіти, щоб ви були поруч. А ось підлітки такі потайливі: нізащо не пустять. А це ж шанс дізнатися чимало цікавого про стосунки дитини з однокласниками та педагогами!
Уважно спостерігайте: що це за хлопець, на якого донька перемкнула фокус на Zoom-конференції, потім її запитаєте. Якщо полюбляєте екстрим, можна це зробити просто при всіх, одразу по завершенню уроку, коли ще камери не вимкнули. Так, дівчинка буде нервувати та галасувати, але про стрес від локдауну вона й думати забуде.
Також ви будете знати, як спілкується дитина з учителями. Чому весь час сперечається? Що за мода не слухати дорослих? Ну то й що, що зараз заплановано диспут. Інші ж діти мовчать.
Удавайте з себе невидимку
Усі вже на гіркому досвіді знають: краще «бути при параді», якщо доведеться курсувати перед монітором. Аби не бентежити вчителя, намагайтеся злитися з фоном шпалер. Удавайте з себе невидимку.
У жодному разі не вітайтеся, якщо заходите після початку уроку. Якщо за день 4–5 занять, це ж постійно доведеться вітатися та прощатися. А що потім? Запитувати, чи можна вийти з класу… кімнати? Пояснювати, куди ви та навіщо? Ні. Краще мовчіть, навіть якщо однокласники дитини кричать: «Доброго ранку, ми вас бачимо», а вчителька усміхається та киває. Ігноруйте. Можливо, це не вам, а коту. Якщо вперто не відповідати, клас звикне до вашої мовчазної присутності і до вас перестануть звертатися. А ображений син чи донька можуть навіть не розмовляти з вами цілісінький день.
Станьте групою підтримки
Ви ж уболівали колись на стадіоні? Тут те саме. Якщо дитина соромиться, треба підбадьорити її, сказати: «Давай-давай! Кажи! Вперед! Ти найкращий! Ти зможеш! Оле-оле-оле». Навіть якщо ваш голос перекриває спроби чада відповісти. Запросіть на допомогу бабусю, братика із дитсадка — хай бачать, що ваших більше.
Особлива ситуація: якщо син чи донечка відповідають, але тихо, і їх не чують. Треба повторювати голосно кожне речення — навіщо ж іще вам командирський голос?
А ще трапляються завдання, коли всі учні відповідають разом, або ж учитель звертає увагу на те, хто правильно скаже першим. Допоможіть дитині перекричати однолітків. Ви ж — її єдина група підтримки! Якщо до інших учнів теж приєднаються батьки, оце буде хор. Дивіться лише, щоб педагог не втік.
Дбайте про імідж розумника
Більш радикальний метод, ніж попередній. У школі підказати дитині ви не зможете, тож скористайтесь нагодою. Під час дистанційного навчання є стільки чудових можливостей допомогти учневі. Можна написати відповіді і непомітно для вчителя покласти біля зошита. Можна підказувати пошепки правильний варіант. Можна писати в соцмережах, а учень хай просто читає. Подивіться за нього відео, хай перепочине, а відповіді на тест можете зашифрувати. Наприклад: апчхи — то варіант А, «Бу!» — варіант Б, «Вітаю» — варіант В. Загалом зробіть все, що можете, щоб покращити інтелектуальний імідж дитини. Навіщо вчителю знати про те, що учень насправді засвоїв, а що — ні?!
Поповнюйте запаси енергії учня
Уроки починаються так рано, а прокидається на локдауні дитина пізно. Вихід є: снідайте просто на уроці. Хай інші діти та їхні батьки позаздрять, які ви робите вареники та запіканки. Якщо ж уранці поїсти вдалося, подбайте про солідні перекуси. Перерви для того, щоб втомлені діти побігали, поверещали, а не жували щось за столом. Тож бутерброди, пончики, тістечка — у студію. Овочеві палички, фрукти? Ні, не будьте слабаками! Крихти потраплять на клавіатуру? Що поробиш — вам для дитини нічого не шкода.
Живіть звичайним життям
Як то кажуть, карантин карантином, а обід за розкладом. Утім, харчування ми вже обговорили, тож тут ідеться про інші домашні справи. Треба зробити вологе прибирання, полити квіти, розкласти речі — не стримуйтеся. Увімкніть режим невидимки (ми вже розповідали як).
Якщо ваш учень відволікається, просто забороніть йому обертатися та дивитися на вас. Особливо якщо він у початковій школі: діти мають бути слухняними.
Поділіть час на всіх членів родини
Ноутбук один, а вас багато? Учнів у родині кілька? Встановити графік просто: розділіть час і ні на що не зважайте. Припустімо, перші два уроки — син-першачок займається, а далі два — донька-п’ятикласниця. Справедливість торжествує! Дуже складно враховувати, які заняття важливі, які улюблені, а які просто є. Наприклад, якщо дитина через це постійно пропускатиме математику, це просто така доля. Всі ж і так кажуть, що на локдауні діти розучуються рахувати.
А ще краще: хай діти самі ділять, як собі знають. І якщо на очах здивованого класу вони тягнутимуть гаджет у різні боки, то вимикатимуть, то вмикатимуть, це просто ви навчаєте їх досягати компромісу.
Вимикайте камеру, бо ви не Анджеліна Джолі
Головне на уроці — чути вчителя та давати відповіді. Для цього достатньо мікрофона. Ну добре, інколи дитині ще доводиться роздивлятися презентації та завдання на екрані. Але навіщо демонструвати себе? Вимикайте камеру в дитини, бо ви працюєте поруч і якраз збиралися зробити маску на обличчя. Та й кімнату не треба всім роздивлятися, ось пил лежить на підвіконні. І взагалі: а раптом хтось наврочить вашого хом’ячка?
Скажіть, що камера зламалася або з нею інтернет не тягне. Та й дитині щоразу вбиратися годину перед дзеркалом на уроки не доведеться. Можна в піжамі.
Дайте оцінку конкурентам дитини
У душі ви — психолог та консультант. Тож поділіться знаннями зі своїми сином чи донечкою. Під час самого уроку мовчіть, а потім розкажіть, хто з дітей майбутній Ілон Маск, а за ким плаче в’язниця. Якщо особисті характеристики дитину не вражають, оцініть слабкі сторони. Підвищить самооцінку своєму школярику: доведіть, що він — найкращий серед усіх.
У цієї дівчинки постійно слова-паразити, а інша лише видає себе за розумницю, а дати вона переплутала. Аби зусилля не були разовими, наступного дня нагадуйте про свої висновки під час відповіді цих малолітніх конкурентів. Звісно, нічого не кажіть, ви ж вихована людина. Просто підморгуйте, грайте бровами та загадково посміхайтеся. Хай ваша дитина знову згадає, що вона у класі — «намбер ван».
