Що таке самооцінка? Чому вона така вразлива у підлітків? Та як навчити дітей опановувати себе? Цього разу в рубриці «Батьківський Upgrade» пропонуємо книжку Леони Мільтон і Марі Томічич «Опануй себе. Для підлітків, які хочуть навчитися контролювати своє життя». Без сумніву, контролювати своє життя — навичка, потрібна не лише підліткам, а й дорослим. Зібрали для вас 5 найцінніших думок про самооцінку — те, що безпосередньо впливає на майбутнє життя.
Що ми прочитали?
«Опануй себе. Для підлітків, які хочуть навчитися контролювати своє життя» Леони Мільтон і Марі Томічич
Чому радимо?
У підлітковому віці так важливо навчитися подобатися собі. Сформована в цей період самооцінка визначить майбутній світогляд, а надмірна самокритика може неабияк зашкодити. Вправи, які зібрані в цій книжці, та розповіді відомих і крутих людей (Сергія Притули, Еліни Світоліної, Сергія Жадана, Альони Альони та інших) допоможуть розібратися в емоціях, інколи себе пожаліти, а часом, навпаки, підбадьорити й підштовхнути до дій, навчать менше ображатися і тривожитися, перестати вимагати від себе бути як усі.
Це не просто книжка з важливою та корисною інформацією, це робочий щоденник, який дозволить глибше зрозуміти себе і напрацювати дієві механізми того, як опанувати себе та підвищити самооцінку.
«Чому ми написали цю книжку? Тому що в підлітковому віці ми не були сповна готові до труднощів, з якими маємо справу зараз. До того ж ми вважаємо, що в сучасному світі конче важливо вміти перемагати негатив та подобатися собі. Адже цей світ просякнутий суперництвом. Світ, де судять за зовнішністю. Світ, який щодня намагається довести, що ми нікчеми. Тож ми просто написали книжку, якої бракувало нам!», — розповідають автори книжки Леона Мільтон та Марі Томічич.
5 важливих запитань про самооцінку
Що таке самооцінка?
Ніхто з нас не досконалий — ось що варто запам’ятати, щоб сподобатися собі. Людина з високою самооцінкою подобається сама собі з усіма перевагами й недоліками. Усі ми маємо риси, якими пишаємося, і риси, які нам подобаються менше. Можливо, тобі до вподоби твоя фантазія, але водночас не до душі твоя незібраність. Або ж цінуєш у собі чуйність, але той егоїзм, що іноді прокидається, тебе дратує. Хороша новина: що більше ми приймаємо і світлі, і темні сторони своєї особистості, то простіше почуватися добре й подобатися собі. А в майбутньому це лише сприятиме успіху.
Самооцінка залежить від того, наскільки тобі подобається твій уявний образ — те, як ти себе оцінюєш і як про себе думаєш. Уявний образ складається з якостей, які ти цінуєш, і з якостей, які ти хочеш змінити. І гірші, і ліпші риси — це все ти! А вміти називати сторони, які не зовсім тішать, — це дуже важливо.
Чому мій уявний образ не збігається з уявленнями інших про мене?
Бачення себе може часто геть відрізнятися від погляду збоку. Так стається, бо ти знаєш себе ліпше за будь-кого і бачиш те, чого не бачать інші. Або ж ви просто різні люди, а тому бачите одне в одному різне. Хтось організований може закидати тобі безладність, а комусь безладному подобатиметься твоя організованість. Так, ти правильно розумієш. Те, як ми сприймаємо оточення, залежить не лише від них, а й від нас. Тому слова, якими ми когось описуємо, можуть багато розповісти і про нас. Це дуже корисно пам’ятати.
Чому так складно подобатися собі з усіма перевагами і недоліками?
Річ у тім, що ми навчилися бути самокритичними. Звідусіль чути про те, як стати кращими, гарнішими та щасливішими. Перший ліпший сайт гарантовано розкаже, як «схуднути до літа» або «накачати м’язи». Багато з нас стають жертвами цього обману. Проте ми можемо обрати інший спосіб мислення. Не обов’язково змінювати те, що нам так не подобається. Можна натомість побачити переваги, забувши про решту. Якщо ми навчимося любити себе повністю й побачимо, що складаємося і з переваг, і з недоліків, то й боротьба з тим, що нам не подобається, стане зайвою.
Не всі можуть відразу полишити давні звички і спосіб мислення. Проте хіба м’язи наростають за один день? Так і тут — потрібен час, щоб навчитися мислити по-новому. Потрібно ставитися до себе поблажливо. Не злися на себе, коли застрягаєш у тенетах старого мислення, а радій, що намагаєшся їх розірвати. Якщо ти добре ставишся до себе тричі з десяти разів, то це вже ліпше, ніж двічі з десяти. А якщо і далі тренуватимешся, то буде щоразу легше.
Якщо я собі не подобаюся, що робити тоді?
Що більше ти тренуватимешся думати чи говорити про себе приємні слова, то більше собі подобатимешся. Задоволеність собою — найголовніше, адже вона зазвичай не виникає мимоволі (а надто, коли більшість навчилася бути самокритичною). Натомість ти можеш культивувати доброзичливий голос свідомо, точнісінько так, як ти свідомо чистиш зуби. Спочатку тобі це може здаватися дивним, може, трохи зніяковієш чи соромитимешся. У такі моменти важливо взяти гору над почуттями й нагадати собі, навіщо ти це робиш, тому що мозок поглинає твої слова завжди, хай навіть тобі незручно, не заважаючи їм просочуватись у підсвідомість. А усвідомлюючи мету, тобі, можливо, буде простіше це робити. Гарні зуби чи висока самооцінка — ані те, ані інше не виникає саме собою.
Як тренувати самооцінку?
Методів є чимало, у книжці пропонують три. Перший метод — зрозуміти, хто ти. Це можна зробити, називаючи свої риси та формуючи думку про себе.
Другий метод — зрозуміти свої складові й прийняти себе цілковито. Ти — це не лише те, що тобі подобається, а також і те, чого ти хочеш позбутися. Важливо навчитися бути для себе найкращим другом. Хоча це і здається простим, але тобі, можливо, знадобиться час, особливо якщо ти зазвичай піддаєшся самокритиці.
Третій метод пов’язаний із керуванням увагою. Якщо ти керуватимеш увагою, зосереджуючись на перевагах, тобі буде легше подобатися собі. А те, що не так тобі імпонує, залишиться осторонь. Річ у тім, що негативні думки не варті уваги, з ними лише складніше подобатися собі. І найголовніше — ти можеш ними самостійно керувати.