Цього року українські діти дізналися, як це — навчатися під час війни. За даними МОН станом на середину листопада 7 764 школи працюють у традиційному та змішаному форматах, а 5 160 — у дистанційному. У межах національної кампанії «Спільно до навчання» ГС «Освіторія» провела опитування серед батьків щодо того, як минає навчальний рік в їхній родині. Отримали 581 відповідь, з них 12% — від батьків, які нині перебувають за кордоном. Це дозволило нам дізнатися більше про адаптацію до нових форм навчання, комунікацію з педагогами та хвилювання батьків українських школярів. Публікуємо головні висновки опитування.
Серед опитаних батьків майже половина обрали для своєї дитини навчання онлайн — 48%.
Трішки менше респондентів віддали перевагу очній формі — 38%.
Як зазначили батьки, вибір не завжди базувався на особистому бажанні. Деякі діти змушені навчатися дистанційно, бо переїхали в інший регіон чи за кордон. Також не всі українські школи мають укриття, тому не можуть забезпечити очне навчання.
Більшість батьків вказали, що їм разом із дітьми вдалося адаптуватися до обраної форми навчання — 79,3%. Але є ті, у кого виникають труднощі (4,1%). Більшість із них — діти, які навчаються онлайн.
Батьки розповідають про проблеми синів і доньок із самостійністю та самоорганізованістю під час навчання онлайн. Деяким дітям потрібен контроль з боку батьків під час онлайн-уроків та виконання домашнього завдання. А тати і мами, своєю чергою, не завжди можуть виділити на це час, оскільки працюють повний день. Тим паче під час війни відповідальність за дітей часто повністю падає на жінок, оскільки багато чоловіків зараз мобілізовані.
У деяких родинах є технічні проблеми, що ускладнюють адаптацію до онлайн-навчання. Наприклад, недостатня кількість гаджетів на сім’ю, де кілька дітей шкільного віку. Або один із батьків — учитель, який також проводить уроки онлайн.
Інша сторона технічних труднощів — налаштування платформи, на якій проводяться дистанційні уроки. Дитині часто складно розібратися з платформою самостійно, а батьки також не мають необхідних навичок.
Деякі платформи вже відомі користувачам, наприклад Всеукраїнська школа онлайн, яку відвідали вже понад 2 млн користувачів. Платформу опанували як учні, так і вчителі. А якщо додаються нові учасники освітнього процесу, вони можуть ознайомитися з детальною інструкцією.
Родинам, які перебувають за кордоном, складно поєднувати місцеву та українську навчальні програми. Наприклад, шкільний розклад у Великій Британії та Швеції досить насичений. І дітям важко паралельно ще вивчати предмети в українській школі.
Про те, як українські школи комбінують різні форми навчання та долають труднощі в умовах війни, можна почитати тут.
Комунікація батьки-вчителі
В умовах навчання під час війни у батьків виникає безліч запитань до вчителів та шкільної адміністрації. Щодо правил безпеки у школі, психоемоційного стану дитини на уроках, особливостей проведення шкільних занять. Комунікація між батьками та педагогами важлива не лише в контексті навчального процесу, а й для своєчасної підтримки дитини в її психологічних проблемах.
Серед опитаних респондентів 84% задоволені, як складається їхня комунікація зі шкільною адміністрацією та вчителями. Решта 16% хотіли б покращити рівень взаємодії з педагогами. Серед проблем батьки згадують недостатнє приділення уваги учням, які навчаються онлайн чи за сімейною формою. Батьки хочуть більше живого спілкування з класними керівниками та вчителями-предметниками для того, щоб краще розуміти рівень знань своєї дитини та підтримувати її в навчанні.
Що турбує батьків найбільше?
1️⃣
Безпека
Питання безпеки стосується не лише безпосередніх дій під час повітряної тривоги. Це також і про мінну безпеку та інформаційну гігієну під час війни.
49% батьків зазначили, що першочергово переймаються безпекою дітей під час навчального процесу. При цьому 74,8% отримали всю необхідну інформацію про план евакуації під час повітряних тривог та укриття в школі.
2️⃣
Рівень та якість знань
Через безпекову ситуацію класам не завжди вдається слідувати навчальній програмі. Адже педагогам і батькам перш за все потрібно подбати про те, щоб дитина перебувала в укритті під час повітряної тривоги та добре почувалася фізично і ментально. Через це деякі діти можуть відставати у навчанні.
Знання дитини найбільше турбують 23% опитаних. Батьки зазначають, що діти можуть потребувати допомоги з навчанням. Але дорослим не завжди вдається її надати через зайнятість роботою. Також батьки очікують більшої допомоги дитині від учителів із засвоєнням матеріалу.
Дізнатися більше про те, як допомогти дитині ефективніше навчатися дистанційно, можна тут.
3️⃣
Психоемоційний стан
Ментальний стан дитини хвилює 26% респондентів. 57% опитаних батьків зазначають, що вони спостерігали зміни у психоемоційному стані їхньої дитини, але наразі він стабілізувався. 25% батьків помітили погіршення ментального стану сина чи доньки.
Деякі батьки зазначають, що психоемоційний стан дитини залежить від обставин. Наприклад, він погіршується через обстріли чи звуки сирени. Також діти, які були змушені переїхати, сумують за домом та близькими. І це також впливає на їхній стан.
Психологічна підтримка учнів зараз є важливою частиною шкільного життя. Адже якщо ментальний стан поганий, дитина не може належним чином навчатися та взаємодіяти з однолітками. Дитячі психологи підготували безліч матеріалів: практики, ігри та вправи для вчителів, щоб ті могли надати належну психологічну підтримку своїм учням.
Серед опитаних батьків 62% задоволені рівнем психосоціальної підтримки дитини у школі. 26% батьків вважають, що рівень підтримки недостатній, а 12% — що дитина взагалі не отримує психосоціальної підтримки у школі.
Дізнатися більше про те, як батькам психологічно підтримати дітей, можна тут.
Також про те, як педагогам підтримати учнів під час навчання в умовах війни, можна почитати на загальнонаціональній платформі «Спільно до навчання» та пройти курс «Розумію».
Матеріал підготовлено в межах кампанії «Спільно до навчання», що реалізується Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ) та громадською спілкою «Освіторія» спільно з Міністерством освіти і науки України за підтримки Офісу Першої Леді.
