Результати досліджень, що підтверджують дуже високу якість фінської освіти, часом дивують самих фінів. Бо оцінювання та оцінки — зовсім не те, що турбує місцевих освітян. На які принципи вони спираються у свої роботі, розповів Крістіан Едо, керівник практичної діяльності освітнього напрямку Світового банку Global Practice Education. Переклали блог пана Едо.
«Розумне самоврегулювання»
У 2006 році Фінляндія посіла перше місце в рейтингу PISA. Це глобальне дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) щодо здібностей 15-річних школярів у математиці, природничо-науковій галузі та читанні. І хоча результати дещо погіршилися з часом, Фінляндія продовжує триматися серед лідерів.
Фінляндія є прикладом країни, що не дотримувалася більшості світових принципів у реформуванні освіти. Тут немає стандартизованих тестів чи шкільних моніторингів. Натомість освітня система спирається на так зване розумне самоврегулювання.
Це означає, що хоча державні стандарти якості навчання й викладання все ж існують у формі обов’язкової програми та втілені в законах і постановах, проте немає рейтингу шкіл за результатами тестів.
При цьому, самооцінювання навчальних закладів як таке існує і проводиться регулярно.
Рівність
Більшість фінських учнів відвідують ту школу, що розташована поблизу їхнього дому. Такі школи є, як правило, загальноосвітніми, і в них пліч-о-пліч навчаються всі верстви населення.
А державна система фінансування освітніх закладів діє без відбору, відслідковування рівня прогресу чи розподілу учнів за здібностями протягом усього періоду надання базової освіти. Триває цей період до 9-го класу.
Різниця між фінськими школами майже непомітна.
Однією з характерних рис фінської системи освіти є забезпечення рівних можливостей для всіх. Однак, згідно з останніми результатами PISA, соціально-економічний стан учнів у Фінляндії, здається, також має значення.
Нині в країні побільшало учнів із сімей, що мають низький соціально-економічний рівень життя, зокрема це відбулося через безробіття. До того ж дедалі менше учнів читають для власного задоволення на дозвіллі. Це призводить до зниження показників успішності в останніх результатах PISA.
Нерівність, що зростає, викликає велике занепокоєння в колах освітян та політичних діячів у Фінляндії. Однак, не зважаючи на це, Фінляндія залишається однією з найкращих у сфері освіти у світі.
Згідно з результатами PISA-2015 Фінляндія — на 5-му місці в природничих науках, на 4-му — в літературі та на 13-му — в математиці.
Інклюзивність
У Фінляндії привілейоване ставлення до учнів з особливими потребами та до інклюзивних шкіл вже стало звичною справою.
І в центрі уваги — самопочуття учня.
Фінські вчителі мають різні підходи до школярів залежно від освітніх потреб кожного. Вчителям початкової школи допомагають інші спеціалісти. Наприклад, фахівці з корекційної освіти, психологи, команда керівництва школи.
Вони вирішують, яку саме підтримку варто надавати тому чи тому учню. Це питання також обговорюють з батьками дитини.
Залежно від потреб, учні отримують різні рівні підтримки.
Рівень 1: часткова загальна підтримка, яку надає звичайний учитель та фахівець із корекційної освіти під час занять або поза ними.
Рівень 2: часткова посилена підтримка, яку надає звичайний учитель та фахівець із корекційної освіти.
Рівень 3: особлива підтримка, яка надається у звичайному чи спеціалізованому класі або групі та потребує офіційного рішення. Його ретельно обмірковують експерти з корекційної освіти спільно з батьками учня.
Постійний аналіз та інновації
Саме своїми загальноосвітніми школами Фінляндія пишається з моменту їх заснування. Проте модель їх функціонування постійно аналізують та обговорюють, щоб мати змогу підтримувати добробут учнів і їх готовність до майбутнього в глобалізованому світі, що невпинно змінюється.
Щоб і надалі підтримувати високі стандарти та боротися з нерівністю, Форум з питань загальноосвітніх шкіл у Фінляндії запропонував нове бачення освітньої системи, яке почали впроваджувати із серпня 2017 року.
Нова стратегія передбачає такі ініціативи:
— підтримка професійного розвитку вчителів;
— впровадження нових занять, пов’язаних з проведенням експериментів та залученням інноваційних рішень;
— збільшення відповідності міжнародним стандартам та моніторинг шкіл на предмет забезпечення фізичної активності учнів. Адже, за правилом, кожен учень тут мусить приділяти спортивним заняттям принаймні одну годину на добу.
Довіра та спільні зусилля
Учителі високо цінуються у фінському суспільстві. Лише 10% кандидатів потрапляють до програми підготовки вчителів початкової школи — однієї з частин 5-річного магістерського курсу. Цю програму було введено в університетську освіту ще в 1970-х.
Однак відповідальність за якість освіти — на плечах не лише вчителів. Різні діячі, зокрема члени парламенту, чиновники різних ланок у сфері освіти, директори навчальних закладів, інший персонал шкіл, батьки, учні та члени громадськості, залучені в процес впровадження нової шкільної стратегії. Вони відповідають за ту чи ту частину цієї діяльності.
Освітня політика Фінляндії цінує якість більше за контроль та конкуренцію. Школи, вчителі та місцеві органи влади довіряють одне одному.
А в політиці існує консенсус щодо спільно узгоджених освітніх цілей.
