Школярі, які з 1 вересня залишаються за кордоном, прагнуть продовжувати освіту за українськими стандартами. Як не втратити зв’язок з українською шкільною програмою? Які варіанти екстернату можна обрати? «Освіторія» розповідає про Міжнародну Українську Школу (МУШ) та як вона може допомогти учням за кордоном.
Що таке Міжнародна Українська Школа?
МУШ 15 років тому створило Міністерство освіти України спеціально для тих українських школярів 6–17 років, які постійно чи тимчасово перебувають за кордоном. Після тимчасової окупації Криму до них додалися ті, хто проживає в тому регіоні та хоче отримати документ державного зразка про середню освіту.
Це державна школа, тож навчання тут безкоштовне і немає жодного відбору під час вступу. Передбачені всі предмети, типові для шкіл України. Навчання тут починається також 1 вересня, а приймають заявки зазвичай вже в серпні.
Декого лякає, що форма навчання тут — лише екстернат. Мовляв, дитині чи підлітку важко навчатися самостійно. Але в МУШ є два варіанти екстернату: екстерни та учні-екстерни.
Хто такі екстерни?
Екстерни — ті, хто самостійно навчається та проходить атестацію онлайн. Саме так гризуть граніт науки лише 20% дітей, які навчаються в МУШ.
Плюси:
- Діти не обмежені територіально: екстерном МУШ можна стати з будь-якої країни, будь-якого її регіону, навіть там, де зовсім складно відшукати україномовних освітян — у Японії, Ісландії. Достатньо надіслати кур’єрською службою або електронним листом (проте завезти оригінали згодом все ж доведеться) заяву одного з батьків та копії необхідних документів. Протягом двох тижнів учня зарахують.
- Навчання не прив’язане до розкладу, певного часу занять.
- Екстерн отримує індивідуальний навчальний план.
- Він матиме консультації та роботи для перевірки знань протягом навчання.
Мінуси:
- Екстернат не дає соціалізації, спілкування з однолітками.
- Не кожен учень може самостійно організувати процес навчання. Зазвичай батькам доводиться контролювати.
- Для початкової школи екстернат — не дуже корисна форма навчання. Адже дитина в цьому віці краще сприймає все через постать вчителя, через копіювання та живе спілкування. Тож екстернат для дітей 6–10 років — практично сімейна форма навчання. У документації МУШ прописана відповідальність батьків учнів початкової школи за те, щоб займатися з дитиною і допомогти опанувати матеріал.
Хто такі учні-екстерни?
80% тих, хто навчається в МУШ, приходять сюди через суботні чи недільні українські школи. Якщо ці осередки освіти та національної культури створені громадськими організаціями за кордоном, які співпрацюють із Міжнародною Українською Школою, то тих, хто щотижня навчається тут, зараховують як так званих учнів-екстернів. По суті, суботні та недільні школи призначені спеціально для підготовки учнів до річного оцінювання та атестації за українськими стандартами. На заняттях опановують теми, які складно засвоїти самотужки, а також найважливіші теми, які будуть на атестації чи НМТ. Засновники таких суботніх шкіл — переважно батьки українських школярів, які тимчасово перебувають за кордоном, та представники діаспори. Вже за перший рік існування МУШ річне оцінювання пройшли понад 700 учнів суботніх та недільних шкіл Іспанії, Туреччини, Португалії, Чехії та Франції.
Плюси:
- Вступити дуже просто: заяву та документи треба віддати до тієї суботньої чи недільної школи, яку дитина відвідуватиме.
- Усі переваги занять у групі.
- Психологічна підтримка дітям-біженцям, допомога з адаптацією в новій країні.
- Такі школи вчать плекати рідну мову, культуру, національні традиції. Зазвичай такі школи вихідного дня, окрім навчання, влаштовують свята, вистави українською, концерти, родинні зустрічі. До слова, МУШ ще й координує діяльність усіх шкіл за кордоном, де вивчають українську мову або здійснюють навчання українською.
Мінуси:
- Заняття за розкладом. У вихідні дні діти зайняті тут, а в будні найчастіше ходять до місцевих шкіл, тож накопичується втома.
- Далеко не скрізь вони є у фізичному доступі.
- Суботні школи бувають трьох типів (але обирати не доводиться, як пощастить):
— ті, де вивчають усі шкільні предмети;
— ті, де вивчають лише українознавчі предмети (українська мова, література, історія України);
— вечірні школи — найбільш повноцінна, але і найбільш рідкісна форма навчання: це щоденні заняття в будні, але в другій половині дня (такі є в Чехії, Польщі, Греції, Туреччині).
Які документи потрібні для вступу?
- Копія або скан свідоцтва про народження чи паспорта школяра, ID-картки.
- Копії (після зарахування — оригінали) документів про освіту (крім учнів першого класу): особової справи, табеля за відповідний клас, для старшокласників — свідоцтва про базову загальну середню освіту.
- Копія або скан документа, що підтверджує тимчасове перебування екстерна за кордоном.
Якщо документи про освіту втрачені чи їх не можна зараз надати, рівень знань учня визначатиме атестаційна комісія.
Кого можуть відрахувати?
Усі, хто навчається в МУШ, мають доступ до дистанційних курсів та додаткових матеріалів. Перевіряють, як дитина засвоїла матеріал, за допомогою письмового тестування та співбесід по Skype або Zoom (чи очно, якщо це учень-екстерн). Так само з атестацією. МУШ перевіряє знання екстернів онлайн. А атестацію учнів-екстернів проводять офлайн, у суботніх чи недільних школах. Для цього збирають комісію вчителів. Саме МУШ за кордоном регулює питання ДПА, НМТ. Саме тут можна дізнатися, у яких містах країни можна пройти незалежне тестування.
За низьку шкільну успішність нікого не відраховують, можна не хвилюватися. Але якщо учень не виходить на контакт протягом більш ніж пів року, не виконує взагалі діагностичні роботи та не відповідає на онлайн-звернення педагогів, тоді з МУШ можуть і попросити. Адже нині учнів стало значно більше, ніж до війни. Ті ж, хто завершує навчання, отримують свідоцтва українського зразка про базову освіту чи про повну середню освіту.
Більше про освіту під час війни на osvitanow.org
