Українські мультфільми, музику, книжки та розважальне відео — усе це можна буде знайти на новій медіаплатформі для дітей. Про її старт оголосила засновниця платформи Анна Заклецька — українська співачка, ведуча, громадська діячка і мама трьох дітей. Чому зараз надважливо створювати український контент в інтернеті, вона розповіла «Освіторії».
Анна Заклецька,
ідейна натхненниця
і засновниця української платформи для дітей
Як мама трьох дітей, я дуже добре знаю, що діти дивляться в різному віці. І, на жаль, це не українські цінності. Розмовляли щойно з паном Рефатом Чубаровим (голова Меджлісу кримських татар, — «Освіторія») — наскільки зараз бракує контенту, щоб бути впевненим, що наші національні інтереси захищені. Це те, що ми втрачаємо сьогодні. І діти, які виростають з несвоїми орієнтирами і незрозумілими цінностями — це небезпечне явище для цілісності України.
Діти — це та аудиторія, яку не обманеш. Їм якщо не подобається, то в півтора року довести, чому це важливо — нереально. Тому надзвичайно рада, що з’являються такі книжки, як «Крадій спогадів» Володимира Нікітенка — яскраві, якісні; діти хочуть їх розглядати та читати.
Дуже важливо, щоб діти розвивали в собі критичне мислення, а ми точно знали, що ніхто й ніколи не зможе вкрасти ні їхні спогади, ні їхнє майбутнє.
Та батьки не завжди контролюють, що переглядають їхні діти. А ті увімкнули, та й дивляться. Що робити родинам, які не мають традиції ввечері обговорювати побачене за день? Або в батьків не такі погляди, і вони не вчать конструктиву і критичного мислення?
Мета нашої платформи — створювати доступний для дітей, цікавий, якісний контент. Ідеться про багато напрямків — це музика, фільми, телепередачі і книжки, але в першу чергу — мультики. Тому що діти зараз сидять на YouTube, вони дивляться короткометражні серії.
Із Денисом Богушем запланували серію мультиків про традиції України. Це буде легке, доступне та цікаве анімаційне пояснення нашого спадку. Швидше заохочуватиме дітей самим його досліджувати, ніж слухати, коли тобі нудно і з науковим підходом щось розповідають. Будемо працювати ще з повним метром. Ми бачимо, як блискуче це застосовують у США. Вони зробили із себе міф для свого світу — усі мріють приїхати до Нью-Йорка чи Голлівуда. Це заслуга кіно. Маємо так само створити своїх національних героїв, свої орієнтири, у які будуть закладені наші архетипи і наші національні інтереси.
Я представляю родинний ансамбль «Зернятко», і сама семантика цього поняття дуже потужна, то поки що ми офіційно зареєстровані як дитячий медіахолдинг «Зернятко». Але це робоча назва. Головне — це зміст і результат. Дуже хочеться його вже на своїх дітях побачити. Мій 8-річний син Любомир, коли ухвалили закон про мову, запитав: «Мамо, що за безглуздий закон?» Для нього вже не зрозуміло, чому українську мову в Україні треба захищати на законодавчому рівні. Для мене це приємний сигнал, що він розуміє, це — Україна, тут є українська мова. Якби француза запитали, чому ти розмовляєш французькою — він подумав би, що ви несповна розуму.
Також плануємо розвивати дитячі кінофестивалі, створити дитячий Оскар і дитячу премію Ґреммі. Тому що навіть у нашому ансамблі дітки співають, малюють — а куди це? Немає зараз сучасної платформи, де діти можуть спілкуватися із сучасними зірками, отримувати за це віддачу від аудиторії, нагороди, що стимулюють розвиватися. Це, як правило, академконцерти в школах, якісь маленькі звітні концерти всередині колективу. Тим часом у Великій Британії чи Російській Федерації все проводиться на державному рівні. Є цілі студії — як-от Disney-студія в США, куди дітей з усієї країни відбирають на прослуховування. Вони мріють туди потрапити і знають, що це — одразу всі телеканали, доступ до відомих людей, з якими їм цікаво спілкуватися.
А оскільки святе місце пустим не буває, то якщо ми таке не створимо в Україні, то наші діти мріятимуть потрапити до Росії чи до Америки. А ми хочемо, щоб вони мріяли залишитися тут. І відчувати, що їхня творчість не марна, що її заохочують і вони тут можуть стати авторитетами, зірками і провідниками класних ідей.
Ще одним напрямком нашої медіаплатформи буде профпідготовка дітей. Плануємо навчати їх робити все самим: писати сценарії, знімати відео, вести церемонії. Якщо це буде Ґреммі — то її вестимуть, зніматимуть, готуватимуть діти. Дизайн вбрання ведучих теж робитимуть діти. Дорослі будуть поруч, допомагатимуть, знаходитимуть ресурси.
У нашій команді є фантастичні люди. Наприклад, Андрій Різоль — засновник і керівник компанії «Вавилон», що проводила кінофоруми і займається продюсуванням кінофільмів, які захищають нашу історичну пам’ять. Це також кінооператор Ярослав Пілунський зі студії «Вавилон 13».
Сподіваємося, що на День захисту дітей наступного року ми вже презентуємо перші результати. Повнометражне кіно зняти ще не встигнемо, але осилимо музичний напрямок і серію про українські традиції для дітей. Проєкт масштабний, і його хочеться робити якісно, а не «для галочки» і не «для райвно».
