У Японії серед розвинених країн найнижчий показник дитячого ожиріння, при цьому вкрай мало дітей з недостатньою вагою. Одним із секретів вважають програму шкільних обідів.

«Наявність дієтолога у школі дуже важлива, і мені хотілося б, щоб це втілили й в Україні», — зазначила дружина Президента Олена Зеленська, ознайомившись із організацією шкільного харчування в цій країні.

Нещодавній звіт дитячого агентства ООН ЮНІСЕФ, показує, що Японія очолює діаграми за показниками здоров’я дітей. Тут низькі показники дитячої смертності та мала кількість дітей з недостатньою вагою.

Також тут найнижчий рівень дитячого ожиріння серед 41 розвиненої країни в Організації економічного співробітництва та розвитку ЄС.

Експерти кажуть, що впливають різні фактори: суспільство турбується про здоров’я та ​​регулярно проводить контрольні перевірки дітей, але ключову роль відіграє загальнодержавна програма шкільних обідів.


«Шкільні обіди з меню, які створені дієтологами, передбачені для всіх початкових шкіл і більшості середніх шкіл по всій Японії», — каже Міцухіко Хара, педіатр та професор Токіоського університету Касея Гакуїна.


Перекуси обов’язкові, при цьому не допускають упаковані ланчі. І хоча обіди не є безкоштовними для більшості, на них отримують значні дотації.

У кожному прийомі їжі є приблизно 600-700 калорій, збалансованих між вуглеводами, м’ясом або рибою та овочами.

Наприкрад, японських школярів годують таким обідом — рис із рибою на грилі, шпинат та паростки, подають із супом-місо зі свининою, молоком та сухими чорносливом.

«Шкільний обід розроблений таким чином, щоб забезпечити харчування, якого, як правило, не вистачає в їжі у домашніх умовах», — заявив агентству AFP чиновник міністерства освіти Маюмі Уеда.

«Це сприяє балансу харчування, яке необхідне дітям».

Їсти та вчитися

На відміну від системи кафетеріїв, що функціонує в деяких західних країнах, японські шкільні обіди зазвичай подають у класах.

Учні часто роздають їжу один одному та прибирають кімнати.

Немає вибору страв і не надають поступки для вегетаріанців або тих, хто має релігійні обмеження.

Обід задуманий не тільки для того, щоб годувати дітей, але й щоб їх навчати.


«Також у школі є щоденна трансляція, яка пояснює харчові елементи, що містяться в шкільному обіді дня. Це хороший спосіб виховання дітей», — сказав Хара.


У початкових школах учні використовують магніти із зображеннями їжі та розміщують їх у різні категорії на дошці, вчаться розказувати про свої білки та вуглеводи.

Шкільний обід згідно з законом є частиною освіти.

«Справа не лише в тому, щоб їсти їжу, діти вчаться також обслуговувати та прибирати самостійно».

Японський уряд щороку вивчає харчові звички та рекомендації в Японії й використовує результати для формування того, що входить у шкільне меню.

Шкільні обіди в Японії беруть початок ще у 1889 році, коли рисові кульки та рибу-гриль подавали дітям, що жили у бідності на півночі префектури Ямагата.

Після закінчення Другої світової війни програму розширили по всій країні, щоб подолати дитячий голод внаслідок серйозної нестачі продуктів харчування.

Медичні огляди

Існують також інші фактори.


«Оскільки багато японців усвідомлюють важливість здоров’я, вони намагаються їсти різноманітну їжу. Також нас вчать їсти сезонну їжу, що теж сприяє гарному здоров’ю. Японія — одна з небагатьох країн, яка приділяє стільки уваги їжі, що пов’язана з конкретними сезонами», — додає Хара.


Результати очевидні в статистиці: Японія має один із найнижчих у світі показників дитячої смертності, а рівень дітей у віці від 5-ти до 19-ти років із зайвою вагою або ожирінням становить 14,4%, що набагато нижче, ніж у більшості інших розвинених країн.

США на вершині рейтингу ЮНІСЕФ — майже 42%, Італія — ​​37%, а Франція — 30%.

Хара сказав, що ще одним фактором в Японії є регулярні домовленості про перевірку стану здоров’я дітей. Батьки немовлят отримують нагадування від місцевого самоврядування, а старшим дітям проводять перевірки стану здоров’я в школі, включаючи вимірювання зросту та ваги.

Тим не менш, навіть Японія не змогла оминути тенденції до надмірної ваги та дитячого ожиріння, яка в Японії, як і в інших країнах, впливає переважно на людей із менш заможних родин.

«Діти в бідності частіше мають зайву вагу, оскільки сім’ї намагаються скоротити витрати. У результаті вони їдять менше білка, але споживають більше вуглеводів та цукру, що призводить до ожиріння», — зауважує Хара.

Шкільні обіди тим більше важливі для дітей у таких ситуаціях, каже він.

«Харчування доповнюють та збалансовують шкільними обідами… Тому вони також служить їжею, яка рятує дітей від бідності».

Досвід для України

Фото: https://www.president.gov.ua/

До речі, під час візиту Президента України до Японії дружина Глави держави Олена Зеленська ознайомилася з організацією шкільного харчування в цій країні. Зокрема, відвідала молодшу школу Когай, у якій навчаються діти з першого до шостого класу.


«Наявність дієтолога у школі дуже важлива, і мені хотілося б, щоб це втілили й в Україні», — зазначила дружина Президента.


Їй розповіли, що дітей у місцевих школах годують обідами, які за державними нормативами становлять третину від денної норми їжі дитини, передає офіційний сайт Президента. У кожній школі обов’язково є дієтолог, котрий відповідає за збалансовану систему харчування.

Особливий інтерес в Олени Зеленської викликало питання про те, як харчуються діти з алергією. Дієтологи консультують батьків школярів щодо індивідуальної харчової непереносимості. На початку кожного місяця працівники школи надсилають батькам меню, щоб вони могли проконтролювати харчування дитини.

Ілюстрації: unsplash.com, cookbiz.jp

Залишити відповідь