За його словами, українська вища освіта залишається надто розгалуженою і консервативною, що ускладнює її трансформацію.
«За ці три роки ми провели, мабуть, найбільшу кількість об’єднань університетів. Це політика укрупнення», — зазначив міністр. У МОН пояснюють: значна кількість малих закладів створює нездорову конкуренцію — передусім через зниження вартості контрактного навчання. «Конкуренція ціною ніколи не приводить ні до чого корисного», — наголосив Лісовий.
Гранти замість «гонитви за бюджетом»
Одним із ключових нововведень у вищій освіті стала нова модель підтримки студентів. В Україні вперше запровадили державні гранти на навчання.Наразі їх уже отримали понад 40 тисяч студентів, а загальний обсяг фінансування становить 921 млн грн. Це дозволяє абітурієнтам обирати спеціальність за інтересом, а не лише орієнтуватися на бюджетні місця.Паралельно впроваджують індивідуальні освітні траєкторії: уже запущені 108 міждисциплінарних програм — від поєднаних бакалаврських і магістерських до галузевих і комбінованих.
Менше університетів — більше можливостей
Міністр пояснив, що дрібні університети часто змушені конкурувати за абітурієнтів шляхом зниження вартості контрактного навчання. Це, своєю чергою, виснажує їхні бюджети і не дозволяє підвищувати зарплати викладачам.
Натомість укрупнення закладів також відкриває доступ до міжнародного фінансування. Зокрема, понад 15 млн доларів вже інвестовані в лабораторії та дослідницьке обладнання, а ще близько 50 млн доларів — у цифрову інфраструктуру.
Окремо у 2024 році 450 млн грн спрямували на підтримку прифронтових і переміщених університетів.
Крім того, триває модернізація управління:
відбулося 45 виборів ректорів,
32 університети отримали нових керівників,
понад 1000 управлінців пройшли навчання в межах програм розвитку академічного менеджменту.
Також триває експеримент із розширенням повноважень наглядових рад.
Вища освіта як джерело поповнення держбюджету
У МОН наголошують: вища освіта має стати не лише соціальною сферою, а й економічним драйвером.
«Вища освіта — це не тільки чинник збереження людського капіталу, а й потенційно потужний економічний гравець», — сказав Лісовий.
За його словами, близько 100 тисяч іноземних студентів можуть приносити українській економіці до 1 млрд доларів.
Євроінтеграція і конкуренція за студентів
Ще один фокус — інтеграція в європейський освітній простір. Уже понад 35 українських університетів долучилися до європейських університетських альянсів.
Водночас держава розширює доступ до освіти для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій: працює понад 200 освітніх центрів, а частка бюджетних місць за квотою-2 сягає до 40%.
Також університети активніше співпрацюють із бізнесом — наразі діє 238 програм дуальної освіти разом із 273 партнерами.
За словами міністра, після війни українські університети мають стати конкурентними на європейському ринку — інакше країна ризикує втрачати студентів.
Джерело: пресконференція МОН.
Читайте також: 3 роки Оксена Лісового на посаді: звіт МОН про інвестиції в освіту, ставку на вчителя, реформи.
