За три роки роботи міністра освіти і науки Оксена Лісового система освіти в Україні переживає одночасно кілька трансформацій — від інфраструктурної відбудови під час війни до підготовки масштабної реформи старшої школи. Сьогодні очільник освітнього відомства звітував у Києві на пресконференції «Освіта і наука: 3 роки змін».
«Зміни в освіті — це нова властивість самої освіти», — заявив Лісовий.
Зарплати вчителів: «реформа втілюється в класній кімнаті»
Підвищення оплати праці педагогів залишається центральною темою.
«Гідна оплата праці і соціальний статус педагога — це одна з важливих складових мотивації вчителя, адже реформа втілюється в класі, людиною», — наголошує міністр.
За останні роки, за даними, наведеними Міністерством освіти:
понад 409 тисяч педагогів отримують доплати,
з 2025 року — 1000 грн, з вересня минулого року — 2000 грн (для вчителів із прифронтових громад доплата становить 4 000 грн),
з січня 2026 року — відбулося підвищення окладу на 30% і ще +20% з очікується з вересня 2026 року.
«Три роки тому весь бюджет країни був спрямований на оборону, і нам достатньо складно було вирішувати одномоментно питання вчительської зарплати», — пояснює Лісовий контекст, у якому ухвалюються ці рішення. Щоб забезпечити ці доплати вчителям у бюджеті довелося знайти 12 млрд гривень.
Дошкілля: «зміна парадигми»
У дошкільній освіті МОН робить ставку на зміну самої філософії.
«Зміна парадигми у дошкіллі — від доглядової на розвиткову. Дошкільна освіта закладає основи соціальної взаємодії, ціннісних орієнтирів, основи подальшого ефективного входження у шкільний період», — наголосив міністр.
Серед результатів:
ухвалений новий державний стандарт,
відкрили 100 локацій нових форматів закладів,
30 млн доларів міжнародної підтримки,
1 млрд грн на укриття (вперше як окрема субвенція).
«Маємо першу державну субвенцію на укриття в закладах дошкільної освіти», — нагадав Оксен Лісовий.
Школа: НУШ і «мікрореформи»
Попри війну, міністерство зберігає курс на Нову українську школу, але визнає потребу змін.
«Ми вірні логіці і пріоритету НУШ, але переосмислюємо деякі підходи і рішення дуже широкою командою з залученням громадськості», — зазначив міністр.
«Не можна провести реформу освіти без мікрореформ у різних відповідних напрямках освіти».
За його словами, зміни вже торкнулися:
підходів до створення підручників,
професійного навчання вчителів,
інфраструктура та оснащення шкіл.
У цифрах це звучить так:
38 млрд грн інвестицій у інфраструктуру школи,
майже 20 млрд грн — в укриття,
2000 автобусів для підвезення учнів.
«38 млрд проінвестовано в школу — це найбільший обсяг інвестицій в шкільну інфраструктуру за всі роки незалежності: це і автобуси, і обладнання лабораторій та майстерень, і окремий компонент “Захист України”, і підземні школи й укриття, і шкільні їдальні,» — наголосив Лісовий.
Професійний розвиток вчителів: «про свободу вчителя»
МОН також змінює підхід до підвищення кваліфікації педагогів.
«Це про свободу вчителя і його спроможність оперувати обладнанням, особливо у профільній старшій школі», — пояснив міністр.
Раніше 150–200 млн грн розподілялися між інститутами післядипломної освіти, тепер:
«Ми запровадили політику «гроші ходять за вчителем».
Ключовий інструмент — платформа «Вектор», де:
вчитель сам формує траєкторію розвитку,
до навчання долучаються ІППО, університети, громадські організації та бізнес.
Профільна старша школа: «найскладніший етап»
Головний виклик — запуск профільної старшої школи.
«Окремий фокус уваги — це впровадження найважливішого, найскладнішого етапу реформи — профільна старша школа. Для нас надважливо, щоб профільна стартувала успішно», — наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий. Для успішного пілотування МОН провели передпілотний етап:
«Передпілот — це додатковий крок для успішного пілотування реформи: у передпілот ми відібрали 30 шкіл, у них пілотували управлінські рішення та організаційні процеси», — пояснив міністр.
Параметри реформи старшої профільної школи:
150 шкіл беруть участь у пілоті з 1 вересня 2026 року,
2,5 млрд грн виділено на пілотні ліцеї,
10 млн грн на передпілотування.
«На основі пілоту запускаємо реформу,» — підсумував міністр.
Цифровізація: від гаджетів до екосистеми
Освіта в Україні активно переходить у цифровий формат.
280 тисяч пристроїв для навчання,
понад 3 тисячі шкіл у цифровій системі,
400 тисяч освітян підвищили цифрові навички,
28 млн е-документів у «Дії».
МОН також розвиває платформу «Всеукраїнська школа онлайн» і застосунок «Мрія».
До процесу долучаються міжнародні партнери та технологічні компанії, зокрема Google і Microsoft.
Інклюзія: «нові можливості для кожного»
Інклюзивна освіта — ще один пріоритет міністерства.
«Створюючи нові можливості для кожного здобувача освіти», — так описує підхід міністр.
Серед кроків:
стратегія розвитку інклюзивної освіти до 2029 року,
розширення мережі ІРЦ,
розвиток підготовки спеціалістів.
Ініціативи впроваджуються в межах політики безбар’єрності.
Наука і міжнародна інтеграція
Україна посилює інтеграцію в європейський науковий простір.
участь у Horizon Europe і COST,
підтримка молодих учених (до 30% фінансування конкурсів),
у 5 разів зросли президентські гранти.
Також створено міжнародну коаліцію підтримки науки в Україні.
Що далі
До 2027 року МОН визначило дев’ять стратегічних напрямів — від дошкілля до цифрової трансформації.
Освіта дітей раннього і дошкільного віку;
Реформа «Нова українська школа»;
Концепція позашкільної освіти;
Трансформація професійної та фахової передвищої освіти;
Якісна вища освіта;
Розвиток науки та інновацій;
Європейська інтеграція України у сферах освіти і науки;
Цифрова трансформація освіти і науки;
Підтримка та супровід осіб з особливими освітніми потребами.
Ключове завдання — не лише запуск реформ, а їхнє якісне втілення.
І, як підсумовує сам Лісовий, зміни в освіті — це процес, який уже неможливо зупинити.
Джерело: матеріали і цитати з пресконференції «Освіта і наука: 3 роки змін».
Читайте також: Старша профільна школа: що відбувається з реформою і чи можна «залишити все, як є».
