Трудовий кодекс для освітян: запропоновані зміни, застереження і пропозиції пані освітнього омсбудсмена
Пані освітній омбудсмен Надія Лещик запропонувала зміни до проєкту нового Трудового кодексу України, які стосуються робочого часу вчителів, оплати праці, тривалості відпусток, строкових трудових договорів, дисциплінарної відповідальності та захисту від мобінгу. Частину положень проєкту вона підтримує, однак вважає, що окремі норми потрібно уточнити, щоб вони не створювали додаткових ризиків для працівників освіти та керівників закладів.
Йдеться про проєкт Трудового кодексу України № 16010, зареєстрований у Верховній Раді 2 вересня 2026 року.
Робочий час учителів: потрібно врахувати спеціальні закони
Проєкт Трудового кодексу передбачає, що нормальна тривалість робочого часу працівника не може перевищувати 40 годин протягом семиденного періоду. Водночас колективними угодами, договорами, актами роботодавця або трудовими договорами можна буде встановлювати меншу норму.
Надія Лещик пропонує доповнити цю норму: можливість установлювати скорочену тривалість робочого часу має бути передбачена також спеціальними законами.
Це важливо для освітян, адже норми педагогічного навантаження на одну ставку визначаються спеціальними законами. Скорочену тривалість робочого часу педагогів уже передбачене законодавством про дошкільну, професійну, фахову передвищу та вищу освіту.
Водночас, як зауважує пані освітній омбудсмен, відповідних норм немає в законах «Про повну загальну середню освіту» та «Про позашкільну освіту». Тому вона вважає, що зміни потрібні не тільки до проєкту Трудового кодексу, а й до цих двох законів.
Зарплати вчителів: чому пропонують змінити прив’язку до мінімальної зарплати
Проєкт передбачає, що після набрання чинності новим Трудовим кодексом мінімальну заробітну плату не застосовуватимуть як розрахункову величину для визначення посадових окладів працівників та інших виплат.
Надія Лещик підтримує цей підхід. Вона пояснює, що з 1 вересня 2026 року уряд уже змінив систему оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 1078 від 31 серпня 2026 року, посадові оклади педагогів розраховують із базової величини 28 885 грн, помноженої на відповідний коефіцієнт.
Омбудсменка звертає увагу на різницю між попереднім механізмом і новою системою. Якби оклад педагога найнижчої кваліфікаційної категорії й надалі становив три мінімальні зарплати, у 2026 році це було б 25 941 грн. Натомість за новою схемою посадові оклади становлять:
- спеціаліст без категорії — 13 865 грн;
- спеціаліст другої категорії — 14 154 грн;
- спеціаліст першої категорії — 14 731 грн;
- спеціаліст вищої категорії — 15 020 грн.
Це суми посадових окладів, а не обов’язково повної заробітної плати з усіма надбавками та доплатами.
На думку Надії Лещик, тепер підвищувати оплату праці педагогів можна через збільшення відповідних коефіцієнтів. Водночас вона пропонує змінити частину другу статті 61 Закону України «Про освіту», де закріплена норма про посадовий оклад педагога найнижчої кваліфікаційної категорії в розмірі трьох мінімальних зарплат. Дію цієї норми у 2026 році зупиненили законом про державний бюджет, і, як зазначає омбудсменка, так відбувалося й у попередні роки.
Відпустки: чи отримають педагоги позашкільної освіти 56 днів
Проєкт Трудового кодексу передбачає щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю до 56 календарних днів для керівників закладів та установ освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників — у порядку, який має затвердити Кабінет Міністрів.
Окремо проєкт пропонує змінити положення щодо педагогів позашкільної освіти, які нині мають право на 42 календарні дні відпустки.
Надія Лещик підтримує збільшення тривалості відпусток, але зауважує: самого формулювання в Кодексі недостатньо, щоб усунути нерівність між педагогами різних типів закладів освіти.
Чинний порядок, затверджений постановою Кабміну № 346 від 14 квітня 1997 року, передбачає для педагогічних працівників закладів позашкільної освіти 42 календарні дні відпустки. Тому омбудсменка пропонує після ухвалення Трудового кодексу ініціювати зміни до цього порядку й чітко встановити для таких працівників відпустку тривалістю 56 календарних днів.
Безпека дітей: як пропонують врегулювати звільнення працівників
Проєкт Трудового кодексу передбачає можливість розірвати трудовий договір з ініціативи роботодавця, якщо працівник, який виконує виховні або навчальні функції, вчинив аморальний проступок. Це може стосуватися і вчинків, не пов’язаних безпосередньо з роботою.
Надія Лещик підтримує цю пропозицію, але наголошує на іншій проблемі: законодавство має чітко визначати, як діяти, якщо працівник закладу освіти перестав відповідати вимогам щодо допуску до роботи з дітьми.
Наприклад, людина могла відповідати всім вимогам на момент працевлаштування, але згодом отримати адміністративне стягнення за булінг чи домашнє насильство або вчинити кримінальне правопорушення. За словами омбудсменки, у таких випадках виникає правова колізія: роботодавець може бути зобов’язаний припинити трудові відносини, але не мати чітко визначеної законом підстави для звільнення.
Щоб усунути цю проблему, Надія Лещик пропонує:
- прямо заборонити приймати на роботу на посади, пов’язані з контактом із дітьми, осіб, яким такий контакт заборонений законом;
- передбачити окрему підставу для розірвання трудового договору, якщо працівник утратив право працювати з дітьми або подав неправдиву інформацію про відсутність відповідних обмежень;
- установити попередження про таке звільнення не пізніше ніж за 14 днів;
- визначити в законодавстві перелік документів для працевлаштування, порядок перевірки відповідності працівників установленим вимогам і процедуру припинення трудових відносин у разі виявлення порушень.
Окремо Надія Лещик пропонує, щоб педагоги щороку перед початком навчального року подавали роботодавцю письмову заяву-декларацію про відсутність законодавчих обмежень на роботу з дітьми. На її думку, це допоможе уникнути необхідності щороку вимагати від працівників документи про несудимість і відсутність притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо ж працівник надасть неправдиві відомості, це має стати підставою для звільнення.
Строкові договори: як канікули можуть вплинути на права вчителів
Проєкт передбачає обмеження на послідовне укладання строкових трудових договорів для виконання тієї самої роботи: за загальним правилом їх може бути не більше двох, а сукупна тривалість у визначених Кодексом випадках не повинна перевищувати трьох років. Якщо ці вимоги порушено, договір стає безстроковим.
Також проєкт визначає, що строкові договори вважаються послідовними, якщо перерва між ними не перевищує 42 днів. Періоди між договорами враховуватимуться в тривалості трудових відносин, але не оплачуватимуться.
Надія Лещик звертає увагу на особливість роботи в закладах освіти. Там поширена практика укладати з педагогами договори на один навчальний рік, звільняти їх, а потім знову приймати на роботу. Канікули при цьому часто тривають понад 42 дні.
Через це запропонований механізм може не забезпечити належного захисту педагогів, із якими регулярно укладають строкові договори на виконання тієї самої роботи.
Омбудсменка пропонує врегулювати це питання в Трудовому кодексі або Законі України «Про освіту». Також вона вважає, що в Кодексі потрібно окремо визначити правила сумісництва для педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Дисциплінарна відповідальність: чи залишиться догана
У проєкті Трудового кодексу передбачене письмове попередження працівника про можливе звільнення за повторне порушення трудових обов’язків. Таке попередження роботодавець має зробити протягом 10 днів від моменту встановлення або фіксації порушення.
Водночас, як зазначає Надія Лещик, проєкт не передбачає дисциплінарної відповідальності в її звичному вигляді — зокрема догани.
Омбудсменка вважає, що відмова від догани може створити ризик повторення порушень трудових обов’язків. Тому вона пропонує два можливі шляхи:
- повернути до проєкту дисциплінарну відповідальність і догану як один із заходів;
- або докладно врегулювати механізм письмового попередження: як фіксувати порушення, як працівник зможе його оскаржити та як має відбуватися сама процедура.
Мобінг: чому освітній омбудсмен пропонує змінити визначення
Проєкт Трудового кодексу пропонує визначати мобінг як умисні дії роботодавця, окремих працівників або групи працівників, спрямовані на приниження гідності, честі чи ділової репутації людини, психологічний або економічний тиск, створення ворожої атмосфери чи знецінення професійної придатності. При цьому мобінгом можуть вважатися не тільки систематичні, а й одноразові дії.
Саме останнє положення викликає зауваження Надії Лещик. Вона пропонує вилучити з визначення можливість вважати мобінгом одноразовий випадок.
Пані освітній омбудсмен пояснює, що за такого формулювання можуть виникати труднощі з доведенням умислу, а звичайний робочий конфлікт ризикує стати підставою для необґрунтованих звинувачень у цькуванні. Водночас вона визнає, що довести мобінг і за чинних правил непросто, а судова практика в таких справах ще формується.
Тому, на її думку, законодавство потрібно вдосконалити: чіткіше визначити ознаки та форми мобінгу, щоб працівники мали реальний захист, а механізм не створював підстав для зловживань.
Що далі
Надія Лещик повідомила, що передала свої пропозиції до Верховної Ради України. Вони стосуються не лише формулювань у проєкті Трудового кодексу, а й змін до спеціального законодавства про освіту та урядових нормативних актів.
Станом на 21 жовтня 2026 року проєкт Трудового кодексу № 16010 очікує розгляду парламентом.
Джерела: Служба освітнього омбудсмена України, законопроєкт № 16010 на сайті Верховної Ради України.
Читайте також: Усе про вчительські фінанси: як вести бюджет та порахувати вартість години своєї роботи.
