Чи справді людство вже досягло піку інтелекту й почало деградувати, досліджували у BBC Future. З моменту появи першого тесту на IQ понад 100 років тому, його рівень постійно зростав, та  з середини 90-х почав знижуватися. Натомість людство розвинуло інші навички, вкрай важливі для майбутнього,

Ми живемо в Золоту добу інтелекту — cередньостатистична людина сьогодні вважалася б генієм у порівнянні з кимось, народженим 1919 року. Це явище відоме як ефект Джеймса Флінна, який першим помітив загальне зростання IQ. Він визначив, що коефіцієнт інтелекту в середньому збільшувався на три бали кожні десять років. В результаті сьогодні в деяких країнах він зріс на цілих 30 балів.

Причина цього зростання пов’язана, однак, не з генетичними зрушеннями, а змінами в довкіллі. Також головні зміни відбулися і в освіті. Тепер ми навчаємо наших дітей з раннього віку абстрактному мисленню і міркуванню.

Якщо взяти за приклад Фінляндію, Норвегію та Данію, то переламний момент відбувся десь у середині 1990-х років. Після цього середній результат IQ почав знижуватися приблизно на 0,2 бала щороку. Частково це можна пояснити тим, що освіта тепер трохи менш стимулює наш мозок, принаймні вона спрямована на інші навички.

BBC.com: IQ людей у 1920-ті роки в середньому був нижчим, ніж сьогодні. 

Як зазначив психолог Корнелльського університету Роберт Штернберг, люди навчилися користуватися мобільними телефони та іншими сучасними технологіями. Але з точки зору поведінки, ці додаткові 30 балів в IQ, схоже, ніяк не змінили суспільство. Наш політичний вибір такий же незрілий, як і протягом всієї історії. Вищий рівень інтелекту не допоміг нам позбутися багатьох проблем — нерівності, змін клімату, насильства тощо.

Втім, сам Джеймс Флінн стверджував, що зростання інтелекту, вочевидь, обмежується певними когнітивними навичками. Так само, як різні фізичні вправи можуть розвивати окремі м’язи, не покращуючи суттєво загальну фізичну форму.  А деякі з інших, менш розвинутих здібностей, можуть бути вкрай важливими для майбутнього. Наприклад, креативне або раціональне мислення, або здатність передбачити можливий сценарій розвитку подій.

Інтелектуали далеко не завжди демонструють навички критичного мислення. Наприклад, вміння сумніватися у власних припущеннях, бачити брак фактичної інформації та шукати альтернативні пояснення. Ці навички мають вирішальне значення для розуму, але вони далеко не завжди корелюють із високим IQ чи вищою освітою. Утім, критичного мислення можна навчити. І це може врятувати численні життя. І починати треба якомога раніше в школі. Це може бути обговорення поширених теорій змови або навчання визначати логічні помилки, а також зважувати наявні докази.

Такі уроки дають гарні результати. Учні починають більш скептично ставитися до дезінформації, зокрема й фейкових новин. Звичайно, це лише маленька частина того, що можна зробити, якби здоровому глузду та критичному мисленню надавали таке ж значення, як іншим інтелектуальним здібностям.  Можливо, тоді ефект Флінна також позначиться й на раціональності та критичному мисленні. А якщо вони дійсно почнуть зростати, теперішнє зниження середнього IQ означатиме не кінець Золотої доби інтелекту, а навпаки — її початок.

Деталі читайте у статті, яку переклали на BBC:Ukraine.

Автор:

Залишити відповідь