Нацкомісія схвалила стандарт «Термінологія безбар’єрності»: що зміниться для освіти

Нацкомісія схвалила стандарт «Термінологія безбар’єрності»: що зміниться для освіти

Національна комісія зі стандартів державної мови схвалила другу редакцію стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності». Про це повідомляють на сайті установи.

Документ має впорядкувати слова й формулювання, які використовують у державній комунікації, освіті, медіа та публічному просторі, коли йдеться про інклюзію, рівність і повагу до людини.

Наразі стандарт передали до мовознавчих інститутів для фахових висновків. Після цього його мають затвердити остаточно.

Про стандарт простими словами

Йдеться не про новий правопис і не про зміну граматики. Стандарт визначає, які слова та формулювання є коректними, коли говорять про людей, доступність середовища, інклюзію та різноманіття.

У документі систематизовали майже 100 термінів, пов’язаних із безбар’єрністю — від соціальних і освітніх до психологічних та правових. Також пропонується поступово відмовлятися від слів і висловів, що можуть мати дискримінаційний або стигматизуючий характер.

Ідея стандарту — щоб мова не принижувала, не узагальнювала і не формувала стереотипів навіть ненавмисно. Різниця в тому, що безбар’єрна мова ставить людину на перше місце, а не її стан, діагноз чи життєві обставини.

У Нацкомісії пояснюють: безбар’єрність — це підхід, за якого суспільство створює рівні можливості для всіх людей незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу.

Навіщо це потрібно

Стандарт має створити єдину мовну базу для різних сфер — органів влади, освіти, культури та медіа. Коли поняття визначені однаково, зменшується плутанина в документах, навчальних матеріалах і публічній комунікації.

Ідеться також про зміну підходу до мови — перехід від «дефіцитарних» або застарілих формулювань до людиноцентричних і поважних.

За словами радниці — уповноваженої Президента з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної, мова безбар’єрності — це не лише про слова, а й про зміну суспільного мислення.

Нацкомісія схвалила стандарт «Термінологія безбар’єрності»: що зміниться для освіти
Скріншот із допису Тетяни Ломакіної

Що це означає для освіти

Для освітньої сфери стандарт матиме практичні наслідки.

Заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко зазначав, що саме через мову діти формують уявлення про повагу, різноманіття та прийняття інших людей. Тому використання коректних формулювань є частиною створення інклюзивного освітнього середовища.

Очікується, що впровадження стандарту вплине на:

  • оновлення навчальних програм;

  • формулювання в підручниках і посібниках;

  • внутрішні документи закладів освіти;

  • комунікацію шкіл і університетів із батьками та учнями;

  • підготовку державних службовців і педагогів.

Фактично йдеться про те, щоб безбар’єрна мова стала звичною частиною освітнього процесу, а не лише рекомендацією.

Як створювали стандарт

Документ розробляла експертна група правозахисників і філологів протягом 2025 року. Під час громадського обговорення автори отримали понад 1400 пропозицій змін від фахівців, освітян і громадськості.

Стандарт охоплює різні аспекти безбар’єрного суспільства — зокрема освітній, соціальний, медичний і комунікаційний.

Що зміниться для вчителя: 5 практичних речей

Стандарт не вводить нових обов’язкових правил «завтра зранку», але поступово вплине на щоденну роботу педагогів.

  • Інша лексика в документах і спілкуванні

У шкільних характеристиках, оголошеннях, листах батькам і внутрішніх документах рекомендуватимуть використовувати людиноцентричні формулювання. Тобто поступово зменщиться кількість ярликів — стане більше опису потреб і підтримки.

  • Оновлення підручників і навчальних матеріалів

Під час перевидання підручників формулювання переглядатимуть, щоб уникати дискримінаційних або застарілих слів.

  • Зміни в освітніх програмах

Безбар’єрна мова стане частиною тем про:

  • громадянську освіту,

  • права людини,

  • інклюзію,

  • культуру взаємоповаги.

  • Нові підходи до комунікації з учнями та їхніми батьками

До впровадження стандартів безбар’єрної комунікації в освітньому середовищі широко використовувалися слова, що описували людину через її обмеження («інвалід», «проблемна дитина», «такий, що відстає»). Після появи Довідника безбар’єрності акцент зміщується на людину, а не на її особливість: «людина з інвалідністю», «учень з особливими освітніми потребами». Така зміна мови сприяє формуванню інклюзивного освітнього середовища.

  • Підвищення кваліфікації

Ймовірно, з’являться короткі навчання або методичні рекомендації щодо безбар’єрної комунікації — для педагогів і адміністрацій шкіл.

Джерела: сайт Національної комісії зі стандартів державної мови, Укрінформ, Facebook Тетяни Ломакіної.

Читайте також: Школа для кожного: як працює школа для молоді з інвалідністю від «Бачити серцем».