Італія запроваджує обмеження кількості учнів-мігрантів, які недостатньо знають італійську, у кожному класі

Італія запроваджує 30-відсоткове обмеження для учнів, які недостатньо володіють італійською мовою, у перших класах шкіл. Уряд пояснює це прагненням уникнути концентрації дітей, які потребують мовної підтримки, в окремих класах.

Освіторія.Медіа з’ясовує, що саме змінюється, чому Італія вирішила посилити правила, що про концентрацію учнів із міграційним походженням говорять дослідження та які моделі використовують інші європейські країни.

Що саме змінює Італія

24 вересня 2026 року уряд Італії схвалив шкільний декрет, який містить низку нововведень для системи освіти. Серед них — нові правила розподілу учнів із міграційним походженням, посилення мовної підтримки та заборона закривати обличчя під час навчальних і позакласних заходів у школах.

Головна освітня новація — обмеження у 30% для учнів, які не мають достатнього рівня італійської мови, у кожному першому класі. Про це повідомляє італійське інформаційне агентство ANSA, цитуючи уряд.

Водночас формулювання «30% іноземних учнів у класі» дещо спрощує реальний зміст правила.

Згідно з текстом проєкту декрету, з 2027/28 навчального року в першому класі початкової школи кількість учнів без італійського громадянства, які не народилися в Італії або не відвідували там щонайменше два роки дошкільної освіти, не має перевищувати 30% класу.

Для середньої та старшої школи критерій інший: обмеження стосується учнів без італійського громадянства, які не навчалися успішно в італійській системі освіти щонайменше три роки.

Тобто йдеться насамперед про новоприбулих дітей, які ще не встигли опанувати італійську та адаптуватися до місцевої школи, а не про всіх дітей з іноземним громадянством.

Якщо рівномірно розподілити таких учнів між школами неможливо, передбачені інші механізми, зокрема посилена мовна підтримка. Уряд також планує додаткові інструменти для вивчення італійської мови.

Чому Італія вирішила посилити правила

Проблема, яку намагається вирішити уряд, не нова.

За даними OECD, частка 15-річних учнів із міграційним походженням в Італії зросла з 7% у 2012 році до 11% у 2022-му. При цьому серед учнів із міграційним походженням значно вища частка тих, хто має несприятливе соціально-економічне становище: 52% проти 25% серед усіх учнів. Для 59% учнів із міграційним походженням домашня мова відрізняється від мови, якою вони проходять навчання та тестування.

Тому проблема для школи складається не просто з того, що в класі є діти з іншим громадянством.

Учень може народитися в Італії, мати іноземне прізвище або батьків-мігрантів і вільно володіти італійською. Інший учень може приїхати до країни у 13 років і майже не знати мови навчання.

Саме тому новий італійський підхід намагається відокремити громадянство від мовної та освітньої потреби.

Правило 30% існувало і раніше

Італія не вигадала 30-відсотковий поріг у 2026 році. Подібне обмеження встановили ще у 2010 році. Проте на практиці воно передбачало винятки, а в районах із високою концентрацією сімей мігрантів його було складно застосовувати.

Італійське видання Open пояснює, що нова ініціатива фактично має на меті зробити старе правило жорсткішим і перевести його в нову нормативну рамку.

Саме тут виникає головне практичне питання: як розподілити дітей між школами, якщо в певному районі просто живе багато сімей із міграційним походженням?

Перевести частину дітей до іншої школи можна на папері. Але для цього потрібні вільні місця, транспорт, готовність родин змінювати школу і, головне, школи поруч, здатні прийняти нових учнів.

Чи справді велика кількість дітей-мігрантів погіршує результати навчання?

Дані PISA 2025 не дають підстав робити простий висновок, що більша кількість учнів із міграційним походженням автоматично означає гірші результати навчання.

OECD зазначає, що в середньому учні з міграційним походженням мають більш несприятливе соціально-економічне становище, ніж їхні однолітки без міграційного походження. У 29 країнах OECD, де можна було провести таке порівняння, до соціально вразливої групи належали близько 41% учнів із міграційним походженням проти 21% учнів без нього. В Італії, Данії, Франції, Австрії, Греції, Ісландії та Норвегії ця різниця перевищувала 30 відсоткових пунктів.

PISA 2025 також окремо враховує мову, якою учні говорять удома, оскільки для значної частини школярів із міграційним походженням вона відрізняється від мови тестування. Тому різницю в результатах не можна автоматично пояснювати самим фактом міграційного походження.

Для Італії результати PISA 2025 показують ще один важливий контекст: соціально-економічний статус залишається одним із чинників, пов’язаних із навчальними результатами. Він пояснював 11% варіації результатів із природничих наук серед італійських учнів — приблизно на рівні середнього показника OECD (12%). Розрив між 25% найбільш і 25% найменш забезпечених учнів становив 80 балів із природничих наук.

Але концентрація учнів із міграційним походженням справді може бути проблемою

Окреме питання — не просто кількість дітей-мігрантів, а шкільна сегрегація.

OECD аналізує ситуацію в різних європейських країнах і зазначає, що школи з високою концентрацією дітей із міграційним походженням часто одночасно мають і вищу концентрацію соціально вразливих учнів. Саме соціально-економічний склад таких шкіл значною мірою пояснює різницю в освітніх результатах.

У країнах, де така концентрація особливо помітна, OECD фіксувала негативний зв’язок із результатами навчання. Але дослідники наголошують: значну частину цього ефекту можна пояснити тим, що в таких школах навчається більше дітей із соціально несприятливих сімей.

А як на цю проблему дивляться в інших європейських країнах?

Франція: дитина спочатку потрапляє до звичайного класу

Французька модель демонструє інший підхід.

Для дітей, які не володіють французькою, передбачені спеціальні програми мовної підтримки — UPE2A. Водночас основним принципом залишається навчання дитини у звичайному класі відповідно до її віку.

Французьке Міністерство освіти прямо визначає, що новоприбулі учні, які не володіють мовою навчання, мають бути зараховані до класу відповідно до віку, а спеціальна мовна підтримка має поєднуватися з навчанням у звичайному класі.

У лютому 2026 року французьке Міністерство освіти також оновило рекомендації щодо роботи з новоприбулими учнями, наголошуючи на інклюзії, командній роботі школи та врахуванні індивідуальних освітніх потреб дитини.

Німеччина: окремі мовні класи як тимчасовий міст

У Німеччині підходи залежать від федеральної землі.

Один із поширених механізмів — спеціальні мовні або підготовчі класи для дітей, які не володіють німецькою на достатньому рівні. OECD описує такі моделі в Німеччині, Австрії, Данії та інших країнах. Дитина може отримати інтенсивну мовну підтримку разом з іншими новоприбулими.

Але є й ризик: якщо дитина надовго залишається окремо від основного класу, це може сповільнювати соціальну інтеграцію.

Тому OECD описує своєрідний компроміс: спеціальні мовні заняття можуть поєднуватися з участю у звичайному шкільному житті — наприклад, на уроках спорту, мистецтва чи інших предметах.

Джерела: Reuters, ANSA, OECD, French Ministry of Education, Open.

Читайте також: Оцінювання без бюрократії: як працюють групи результатів у Фінляндії, Німеччині та Франції.