У професійній спільноті вчителів і освітніх експертів триває дискусія навколо проєкту нової Типової освітньої програми для початкової школи. Одна з найбільш чутливих тем — кількість годин на вивчення української мови та читання і можливі зміни порівняно з чинними програмами НУШ.
Освіторія.Медіа звернулося за роз’ясненням до команди Офісу впровадження Нової української школи при Міністерстві освіти і науки України. Ми намагаємося з’ясувати:
- чи справді йдеться про скорочення мовної складової,
- як працює механізм годин для перерозподілу,
- чи існують дані про реальні практики використання цих годин у школах упродовж попередніх років.
На питання відповідає Юлія Романенко, координаторка експертів змісту Офісу впровадження НУШ.
Чи скорочують години на українську мову в новій Типовій програмі
Освіторія.Медіа: Чи можна, порівнюючи попередню Типову програму і проєкт майбутньої, говорити про скорочення годин на українську мову?
Юлія Романенко: Ні, адже типовий навчальний план для 1–4-х класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (див. додаток 2 до проєкту Типової освітньої програми) безпосередньо на українську мову та читання, що може реалізуватися як через інтегрований курс, так і через окремі предмети, передбачає 6 годин на тиждень — це на одну годину менше, ніж у чинних типових освітніх програмах для 1–2-х і 3–4-х класів, розроблених під керівництвом О. Я. Савченко (ТОП НУШ-1). І на одну годину більше, ніж у відповідних типових освітніх програмах, розроблених під керівництвом Р. Б. Шияна (ТОП НУШ-2).
Разом з тим, пояснювальна записка до названого вище типового навчального плану вказує, що інтегрований курс «Я досліджую світ» реалізується «через поєднання результатів навчання» не лише природничої, технологічної, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної освітніх галузей, які «відповідно до п. 28 Державного стандарту реалізуються винятково в курсі «Я досліджую світ», але й мовно-літературної, а також математичної освітніх галузей.
Разом з відповідними результатами навчання в межах міжгалузевого інтегрованого курсу з’являється додатковий ресурс часу — саме тому тут запропоновано не 4 (по одній для кожної із чотирьох перелічених вище галузей, що складають основу курсу), а 5 годин. Тож, як чинними, так і пропонованою типовими освітніми програмами для української мови і читання передбачено по 7 годин (дві з яких у випадку НУШ-2 реалізуються в межах курсу «Я досліджую світ»).
Години для перерозподілу: резерв чи автоматичне підсилення української мови?
Освіторія.Медіа: Чи означає наявність годин для перерозподілу в Типовій програмі їхнє використання або автоматичне додавання до годин для вивчення української мови?
Юлія Романенко: Пропонований типовий навчальний план передбачає години навчального навантаження, «призначені для перерозподілу між навчальними предметами/інтегрованими курсами освітніх галузей, курсів за вибором, проєктної діяльності, проведення індивідуальних консультацій і групових занять, зокрема з подолання освітніх втрат».
За рахунок цього невеликого (лише одна година на тиждень) ресурсу можна, зокрема, збільшити й обсяг навчального часу на вивчення української мови, передбачивши це освітньою програмою закладу. У такому разі кількість годин на вивчення української мови та читання сягне 8.
Як школи використовували години для перерозподілу: що відомо з відкритих джерел
Освіторія.Медіа: Чи маєте Ви статистику, як у попередні чотири роки вчителі початкових класів використовувати години для перерозподілу? Якщо не цифру, то бодай тенденцію?
Юлія Романенко: Зведених даних, на жаль, немає. Але цю інформацію можна знайти у відкритих джерелах, адже заклади освіти «зобов’язані забезпечувати на своїх вебсайтах (у разі їх відсутності — на вебсайтах своїх засновників) відкритий доступ до освітніх програм, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою».
Савченко чи Шиян: чи є статистика вибору програм у початковій школі
Освіторія.Медіа: Чи маєте Ви статистику, якій програмі (Савченко чи Шияна) у попередні чотири роки вчителі початкових класів віддавали перевагу?
Юлія Романенко: Таку статистику можна наразі виснувати з результатів конкурсних відборів підручників для початкових класів. Протоколи засідань конкурсних комісій оприлюднено на сайті Державної установи «Інститут модернізації змісту освіти». Зведених даних, які би сумували або порівнювали динаміку вибору від 2018 року й дотепер, наразі немає.
Читайте також: Години для перерозподілу або «резервні години»: що це, для кого і як їх використовувати школам.
