На п’ятому році повномасштабної війни 71% українців продовжують регулярно споживати російськомовний контент, а майже чверть із них роблять це щодня. Такі дані оприлюднила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна під час презентації дослідження «Як зменшити вплив російського контенту в Україні?».
Дослідження провела компанія Gradus на замовлення Міністерства культури України.
Російськомовний контент — сформована звичка
За словами міністерки, українці споживають російськомовний контент переважно не з ідеологічних причин, а через його доступність та сформовану звичку. Водночас такий контент залишається потужним інструментом впливу: просуває пропагандистські наративи, знецінює українську ідентичність і нормалізує агресію.
Особливу тривогу, за словами Бережної, викликає вплив російського продукту на дітей. Популярні російські мультсеріали й далі набирають сотні мільйонів переглядів, формуючи культурне середовище наймолодших українців.
«Таким чином російська культура непомітно проникає у свідомість наших дітей. Якщо ми проаналізуємо, що слухають українці в Apple Music, то теж, на жаль, побачимо там російських виконавців. Платформи працюють за алгоритмами: TikTok, Instagram, YouTube дає нам той контент, який ми споживаємо», — зазначила міністерка.
Підлітки переходять на українську, але обирають контент за форматом і якістю
Українські підлітки поступово переходять на українську мову у спілкуванні та медіаспоживанні, однак вирішальним для них залишається не мовний чинник, а доступність, формат і якість контенту. Про це свідчить нове дослідження компанії Gradus, результати якого були представлені у квітні 2026 року та опубліковані Detector Media.
Як проводили дослідження
Дослідження мало змішаний дизайн і поєднало якісні та кількісні методи. У лютому–березні 2026 року дослідники провели 24 глибинні напівструктуровані онлайн-інтерв’ю з респондентами віком 14–60 років. Додатково опитали майже 2200 людей віком від 14 років через мобільний застосунок Gradus.
Метою було зрозуміти, як українці різних вікових груп споживають контент, якою мовою комунікують і що впливає на вибір медіа.
Мова: підлітки не роблять мовний вибір «принципово»
Згідно з результатами, українська мова загалом сприймається позитивно в усіх вікових групах, але її використання в побуті не є однаковим.
Підлітки (14–17 років), як зазначають дослідники, найчастіше не мають жорсткої мовної позиції. Вони обирають мову спілкування залежно від середовища — школи, друзів, родини — і рідше керуються ідеологічними або свідомими мовними переконаннями.
Частина молоді 18–23 років уже свідомо перейшла на українську після початку повномасштабної війни, однак більшість зберігає двомовність. Загалом 62% опитаних заявили, що спілкуються українською в повсякденному житті (завжди або переважно), тоді як 19% використовують обидві мови.
Контент: мова менш важлива, ніж формат
Одним із ключових висновків дослідження є — для підлітків і молоді мова контенту не є головним критерієм вибору.
Дослідники наголошують: підлітки орієнтуються насамперед на:
- емоційність контенту,
- динамічний формат,
- візуальну привабливість,
- відповідність трендам.
Український контент сприймається позитивно, однак конкуренція відбувається не з мовами, а з форматами — короткими відео, мемами, стримами, подкастами та розважальними шоу.
Що саме споживають українці та підлітки
Дослідження Gradus показує загальні тренди медіаспоживання, які також стосуються молоді:
- 91% українців споживають контент зі смартфона,
- 75% отримують новини через месенджери (зокрема Telegram),
- 54% використовують відеоплатформи, такі як YouTube,
- 60% отримують новини через соціальні мережі,
- 29% слухають подкасти.
Найпопулярнішими форматами контенту залишаються:
- гумористичні шоу та стендапи,
- спортивний контент,
- подкасти,
- короткі відео.
Зростання інтересу до цих форматів демонструє перехід до «легкого», швидкого та мобільного споживання медіа.
Український контент: запит є
Окремий висновок дослідження полягає в тому, що запит на україномовний контент в Україні існує, однак він залежить від трьох ключових факторів:
- доступності,
- якості,
- сучасного формату подачі.
Що це означає для освіти і медіа
Для освітніх і медіапроєктів результати дослідження є важливим сигналом:
- україномовність не є автоматичним драйвером залучення підлітків,
- конкуренція відбувається на рівні форматів і платформ,
- підлітки швидко переходять на українську, якщо вона присутня у звичному для них цифровому середовищі,
- ключ до впливу — не тільки зміст, а й форма подачі.
Ставка на український контент
У відповідь на проблему Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив «Тисячовесна». Її мета — збільшити виробництво українського культурного контенту, зробити його конкурентним у масовому споживанні та посилити його присутність на платформах. Підтримку зможуть отримати проєкти у сферах кіно, серіалів, музики, візуального мистецтва та аудіовізуальних форматів.
Джерела: трансляція презентації дослідження «Як зменшити вплив російського контенту в Україні?», Детектор.Медіа, Укрінформ.
Читайте також: Ірена Карпа: «Російськомовні ставлять на себе тавро «Я раб», В Україні в дитячому сегменті YouTube лідирує російська компанія.
