Як написати власне висловлення на максимум балів, радить Тетяна Трофименко, старша екзаменаторка Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти.
Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови й літератури невпинно наближається. Напевне, ви вже підготувалися як до тестової частини, так і до написання власного висловлення. Щодо другого в мережі можна знайти багато корисних порад, однак деякі лайфхаки від людей, які перевіряють «завдання з відкритою формою відповіді» (ці люди звуться екзаменаторами, хоча насправді переважно є екзаменаторками), варто ще раз озвучити. Хоча б тому, що мета в екзаменаторів і учасників та учасниць ЗНО спільна: кожній роботі — 20 балів!
1. Не менше 100, але й не 300!
Уже на етапі підготовки до власного висловлення запам’ятайте: тексти перевіряють живі люди. Вони намагаються ретельно підходити до справи: не пропустити жодної помилки і не винести зайвих, збагнути вашу логіку та оцінити роботу на користь учасника ЗНО. Варто всіляко допомагати екзаменатору. Звісно, поганий почерк змінити на каліграфічний вам не вдасться, але намагайтеся писати охайно й розбірливо! Головне: ваша робота має бути не менше ста слів (потренуйтеся, щоб уявляти візуально, скільки місця це займатиме на аркуші формату А4), інакше її не перевірятимуть і ви отримаєте нуль замість 20 балів.
Разом із тим, робота, що написана з обох боків аркуша, не зробить екзаменаторку щасливішою! Особливо наприкінці робочого дня… І вам від цього не буде користі: чим більше тексту, тим більше помилок. Не переливайте з пустого в порожнє: 150 або 200 слів — цілком достатньо, аби розкрити будь-яку тему.
2. Власна думка — тому і власна, що це не переписана тема
Кожне власне висловлення має тему, що містить цілком конкретне запитання, на яке учасник ЗНО мусить дати відповідь. Наприклад, «як варто чинити, зіткнувшись із невихованістю, непорядністю іншої людини?» Варіанти відповіді містяться в самому питанні або в тексті мікротеми, тож, формулюючи тезу, просто оберіть одну з трьох позицій: «На мою думку, зіткнувшись із невихованістю іншої людини, варто говорити з нею «її мовою» — «Я вважаю, у стосунках із непорядними людьми не варто грати за їхніми правилами» — «На мій погляд, в одних випадках із невихованими людьми варто говорити «їхньою мовою», а в інших — не слід опускатися до цього рівня».
Теза на 2 бали цілком може бути сформульована одним реченням, у якому висловлену власну позицію учасника ЗНО. Не витрачайте багато слів: вони вам іще знадобляться на аргументи. Водночас думка, ніби достатньо лише додати «я вважаю» і просто переписати мікротему — хибна. Ваша думка — це ваша думка.
Ще до того, як ви почали формулювати тезу, подумайте над аргументами, а головне — прикладами. Якщо ви не можете пригадати жодного літературного твору чи випадку з життя на підтвердження однієї з позицій, не обирайте проміжний варіант.
3. Аргументи — більше двох балів усе одно не буде
Тільки коли ви зрозуміли, що саме будете доводити, переходьте до аргументів. Їх має бути щонайменше два. Насправді цілком достатньо, якщо їх буде тільки два: третій чи четвертий урятують вас лише тоді, якщо перші будуть недоречними, хоча не факт, що всі наступні будуть. Скоріше за все, аргументи просто дублюватимуть один одного і ви втратите бал, а додаткового не отримаєте в будь-якому разі.
Запам’ятайте: різні слова не роблять аргументи різними! Вони мусять відрізнятися за суттю.
Уживання конструкцій «по-перше» і «по-друге» працює тільки коли далі справді йдуть аргументи. Якщо ви пишете «по-перше, можна навести приклад…» і далі його наводите, можете попрощатися з двома балами.
4. Не вигадуйте й не переказуйте
До двох аргументів додаються розгорнуті й добре пояснені приклади. Один із них має бути з літератури чи інших видів мистецтва: якщо не можете пригадати жодної художньої книжки (української чи зарубіжної), посилайтеся на кінострічку. Підходять навіть аніме чи комп’ютерні ігри, а також мотиваційна література чи так званий нон-фікшн (спогади, щоденники тощо), казки, легенди, Святе Письмо. Якщо посилаєтесь на літературний твір, указуйте автора та назву (ура, жанр — не обов’язково!).
Щодо фільмів достатньо назви, але намагайтеся її не перекрутити: екзаменаторові доведеться довго гуглити, чи справді існує стрічка під такою назвою… Погана новина: вигадувати фільми, книжки чи авторів не можна.
Якщо ви переплутаєте ім’я автора та назву його твору, вам поставлять фактичну помилку та знімуть бал (це про випадки з «романом «Місто» Л. Українки» — до речі, ініціали у псевдонімах не скорочують, якщо справжнє ім’я автора інше), а то й два — якщо приклад не конкретизований через художній образ, недоречний щодо аргументу або теми загалом. Це означає, що недостатньо просто написати «прикладом може служити роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного» — слід неодмінно пояснити, чому життєві ситуації персонажів цього роману (доведеться називати імена!) підтверджують ваші міркування. Звісно, екзаменаторка й так знає, що сталося з Чіпкою, але перевіряють вас, а не її, тому уявіть, ніби наводите приклад людині, яка ніколи в житті не читала цього роману.
Не переказуйте зміст усього твору!
Шукаючи вдалий приклад, ви можете промоніторити тестовий зошит і згадати доречний твір, але просто переписати цитати з завдань — не вихід! Їх обведуть кольоровою ручкою, укажуть «списано з тестового зошита» — і чого доброго, таке власне висловлення стане менше ста слів, а ви ж пам’ятаєте, що це нуль балів.
5. Заведіть уявного друга Васю
Другий приклад наводиться з історії, суспільно-політичного або власного життя учасника ЗНО — і тут слід бути особливо обережними.
Має сенс вигадати такого собі «друга Васю», який щоразу втрапляє в різні життєві ситуації і виходить із них переможцем або зазнає поразки. Зверніть увагу: друг Вася, який використав мову сили у спілкуванні з грубими людьми, коли повертався з тренування пізнього вечора додому — підходить, а «приклад» на кшталт «багато людей використовують мову сили» — ні, оскільки не є конкретизованим.
Доречними є приклади з біографій митців чи суспільних діячів, але якщо інформацію про них можна знайти в інтернеті. Зрозумійте, що екзаменатор знову довго гуглитиме й нервуватиме, але якщо Славко Вакарчук особисто розповів вам про те, що одного разу чемно поговорив із невихованою особою і цей факт не потрапив у мережу, — більше нуля за такий приклад не отримаєш…
Не підходять як приклади загальні міркування про те, що Тарас Шевченко ненавидів Російську імперію або що Ліна Костенко у своїх віршах закликає бути взаємно ввічливими (це взагалі приклад із літератури, а не біографії авторки). Нас цікавлять конкретні факти та реальні ситуації.
6. Логічність — це коли ви точно знаєте, що хочете сказати
Наступний критерій оцінювання власного висловлення — це логічність і послідовність викладу думки.
Структуруйте роботу за абзацами — їхня відсутність автоматично означає мінус бал.
Пам’ятайте, що ви доводите сформульовану на початку тезу, а не просто ділитеся думками чи заповнюєте словами аркуш.
Аргументи й приклади можуть розташовуватися в потрібній вам послідовності: скажімо, А1 — приклад 1 — А2 — приклад 2 або: А1 — А2 — приклад 1 — приклад 2. Так само не має значення, який із прикладів ви наведете першим — із літератури чи з життя. Однак ви, поза сумнівом, порушите логіку, якщо почнете наводити приклади, не сформулювавши аргументів. Або почнете їх наводити після висновку (ну просто згадали ще один гарний!). Або розірвете тезу, так що один її шматок опиниться всередині тексту, а другий — після другого прикладу.
Ясна річ, екзаменатор намагатиметься збагнути вашу логіку, але краще відразу все структурувати як слід.
7. Висновок не з’являється зненацька!
Завершується власне висловлення висновком, який має розташовуватися наприкінці роботи й логічно випливати з тези, аргументів і прикладів.
Найгірше, що ви можете зробити, — це заявити в тезі, що з невихованою і грубою людиною варто говорити виховано й коректно, а у висновку зненацька оголосити, ніби таких осіб варто бити капцями! У цій ситуації навряд чи можна говорити про залізну логіку, та й за останнім змістовим критерієм можна втратити бал, тому не полінуйтеся зазирнути на початок роботи і пригадати, що саме стверджували в тезі.
Однак не переписуйте тезу слово в слово, замінивши «я вважаю» на «отже» — якісь нові думки й формулювання протягом роботи над текстом у вас усе-таки з’явилися.
Іноді емоції можуть так захопити учасника ЗНО, що у висновку ми бачимо суцільні окличні речення. Це може бути цілком ок, якщо ними формулюється магістральна думка власного висловлення: «Тож будьмо завжди ввічливими з грубими людьми!». Але якщо просто закликати до миру в усьому світі чи до сортування сміття, боюся, екзаменатор не поділить вашого ентузіазму й поставить нуль…
В оцінюванні власного висловлення є ще два критерії — кількість орфографічних/пунктуаційних і лексичних/граматичних/стилістичних помилок. На цю тему ми теж неодмінно поговоримо, але вже коли почнемо готуватися до ЗНО-2020.
Best ever порада з підготовки до ЗНО — безкоштовна гейміфікована платформа iLearn. Вебінари із викладачами, лайфхаки з розв’язання складних завдань, безліч тренувальних тестів — усе це дозволить підготуватися до всіх предметів ефективно і швидко.
Готуйтеся до ЗНО на iLearn
