У Великій Британії запланували в початкових школах збільшити кількість уроків просто неба. І йдеться не про лекції на природі, а про реальні практичні заняття. Учні укріплюють береги річок, розводять птахів і риб. На це з держбюджету виділяють солідну суму — 10 мільйонів фунтів стерлінгів. Що це — просто мода на екологію чи необхідна частина виховання за часів гаджетів? Зібрали думки закордонних експертів з цього приводу.
Чому перемагають покемони
Чому на городі морквина схована в землі, а огірок — ні? Чому круглі тверді горошини — не горішки? А хіба шоколад не росте просто на деревах? Ці та інші запитання ставлять не тільки дошкільнята, а й молодші школярі. І навіть коли вони вивчать правильні відповіді та запам’ятають ілюстрації, походження продуктів для них буде чимось заплутаним і складним.
Бо сучасним дітям легше класифікувати покемонів, ніж поширені рослини, іронізує The Guardian. Адже дедалі менше сучасних школярів спостерігають, як набрякла квасолина пускає паросток, як наливається на городі баштан, як курча вилуплюється з яйця.
Малюків традиційно вчать розрізняти тварин у лісі і на фермі, але для багатьох з них все це так і залишається картинками в дитячій книзі. Наприклад, у Брістолі, де вже 5 років міським школярам надають можливість виїхати в безкоштовні літні табори в сільській місцевості, опитали відпочиваючих 10-11 років. Виявилося, ніхто з них раніше не бачив корів, більшість не гладили собак і були вражені свіжістю повітря.
Відрив від природи — частина сьогоднішніх реалій, а виховання дітей — надія виправити ситуацію. Віртуальна реальність, можливо, не здатна вже здивувати дитину так, як досвід, подарований дикою природою.
Дослідження, опубліковане в Natural England, показало, що кожен дев’ятий з опитаних дітей до 16 років уже рік не був у лісі чи іншій зоні дикої природи. Третина опитаних відвідують парк, сквер, будь-яку зелену зону в межах міста рідше одного разу на тиждень.
За даними некомерційної організації The Wild Network, причини цього: інтернет-залежність, перевантаженість учнів у школі, нестача зеленого простору в місті, дефіцит часу в батьків і страх відпускати дітей куди-небудь компаніями, без дорослих, як у минулі часи.
Природа підвищує зосередженість
Уроки на відкритому повітрі — це ще й практичний розрахунок підвищити навчальну успішність і концентрацію уваги дітей. Як виявилося, таке насичення киснем і враженнями допомагає зберігати зосередженість до двох годин потому.
Команда з американського Університету Іллінойсу, за даними EurekAlert, два з половиною місяці досліджувала навчальну активність третьокласників. Один клас займався традиційно, у приміщенні, а другий — щотижня виходив на заняття в парк. Потім виміряли концентрацію уваги, зусиль вчителя щодо заспокоєння дітей (використання фраз на кшталт «сідаємо на місця», «працюємо», «не галасуйте» тощо). З’ясувалося, що діти після занять на повітрі на 81% зібраніші, ніж учні з контрольної групи.
Уроки на природі і раніше були звичними в Європі та США, але як щомісячна вилазка, а не повсякденна практика. Деякі британські педагоги вже критикують нововведення, підраховуючи, скільки грошей знадобиться, щоб наймати тренера і регулярно виїжджати за місто. Але прихильники занять поза класом заперечують: один зі способів допомогти дітям отримати більше доступу до природи — це шукати її в місті, виходити в парки, сквери.
Курінь замість класної кімнати
Колись у сільських школах звичайною справою були теплиці або присадибні ділянки, якими займалися учні. Та й взагалі раніше учень, який уміє вправно копати картоплю і тямить у грибах-ягодах, швидше за все, був з бідної простої сім’ї.
Зараз же діти з багатодітних та малозабезпечених сімей найгірше знайомі з природою, пише The Guardian. Найбідніші живуть не в сільській місцевості, а в найбільш забруднених і позбавлених зелених насаджень кварталах міст.
У Великій Британії у коледжі Південного Дартмура для дітей з неблагополучних сімей запровадили програму «Плем’я», що нагадує наші пластунські табори. Діти вчаться будувати в лісі курені, підтримувати вогонь, готувати їжу, збирати рослини, передбачати погоду, вправлятися в ремеслах, що дозволяють виживати в складних природних умовах. Це підвищує самооцінку, дає змогу відчувати себе вмілим та успішним, незважаючи на низькі оцінки в школі.
Складні діти нерідко походять саме з неблагополучних сімей. Та яким би не було їхнє походження, заняття на природі приносять користь, вважають у Північному Уельсі. Діти не відчувають обмежень і тиску на уроках у лісі або парку, адже там немає стін.
До речі, зросла популярність і зовсім вже екстремального виду навчання — у «лісових школах». У них учні завжди залишаються просто неба, ховаючись від негоди тільки в курені. Або ж зустрічаються в будівлі і повертаються туди в кінці уроків, щоб забрати речі. Якщо в 2013 році таких шкіл було всього 200, зараз їх у Великій Британії понад дві тисячі.
Птахи, бджоли, риби і діти
Менш екстремальний спосіб долучитися до природи — виконувати екологічні проекти, піклуватися про природу там, де живеш. Саме такий підхід збираються вводити в усіх школах Великої Британії. Уже зараз кампанія зі шкільного садівництва налічує 20 тис. учасників. А проект «Спостереження за птахами» об’єднав 73 тис. школярів і вчителів, продовжує тему The Guardian.
Діти підраховують і записують кількість різних видів птахів на території школи. Вони створюють сади, городи і висаджують там рослини, насіння яких приваблює певні види птахів. Щомісяця кожен клас працює в саду протягом тижня, а потім міняється з іншими групами дітей.
Учні в захваті від того, що від їхніх дій залежать реальні, помітні зміни в природі рідного краю.
Школи також вирощують лікарські рослини або намагаються акліматизувати екзотів, розводять бджіл, допомагають зміцнювати береги, висаджуючи рослини, що їх скріплюють, створюють живоплоти. У Північному Уельсі діти допомагають розводити риб. Вони також взялися посадити польові квіти на берегах міської річки. А учні школи Y Pant змогли збільшити кількість зникаючого виду болотного метелика, посадивши сад, що принаджує цих комах.
А як з цим в Україні?
В Україні теж чимало шкіл, де в пріоритеті — спілкування з природою. Одеська школа-ліцей «Просвіта» працює просто в ландшафтному парку, має 2 га власної зеленої території. А в міні-ботанічному саду учні відчувають себе дослідниками.
У київській школі №17 учні вирішили зробити компостер, щоб переробляти відходи шкільної їдальні, а отриманими добривами «підгодовувати» шкільний сад. Вигравши грант на стартап, вони тепер допомагають іншим школам увести таку ж практику.
У Дніпровській вальдорфській школі навіть вивіски дерев’яні, а рослин вважають друзями. Та й одна з головних цілей цього навчального закладу — щоб дитина жила в співзвучності з природою.
У початкових класах Ужгородського економічного ліцею проводять «лісові уроки». І робить це фіналістка Global Teacher Prize Ukraine Вікторія Биркович. Просто неба діти дізнаються більше про місцевих тварин та птахів, проходять вікторини, розігрують казкові ролі, запам’ятовують властивості лікарських рослин і як їх знайти.
