Книга доктора нейропсихології Мішеля Демюрже «Фабрика екранних ідіотів», яка вийшла торік, налякала чимало батьків та стала бестселером. Він вважає: гаджети допомагають татам і мамам «нейтралізувати» дітей, щоб ті не заважали. І ця зручність обертається згодом великою шкодою для мозку малечі. Чи так це? Що робити?
Інтелект падає через нові технології
Згідно з дослідженнями, діти до 6 років, які грають з гаджетами всього 10–15 хвилин на день, вже мають негативні наслідки для їхнього загального розвитку, стверджує вчений. У середньому ж французькі діти від 0 до 18 років проводять з гаджетами близько 4 годин на день.
Можливо, преса та батьки так гостро б не реагували на ці висновки, якби їх висловив хтось інший, а не відомий у Франції нейрофізіолог та нейропсихолог, який понад 30 років вивчав пластичну активність мозку в Національному інституті охорони здоров’я та медичних досліджень у Франції, а нині очолює дослідницьку групу в Центрі когнітивної нейронауки в Ліоні. Тим паче, що пише автор у провокаційній формі, дещо схожій на висловлювання Ґрети Тунберг, лише звинувачує дорослих у тому, що вони забирають майбутнє в нового покоління не через глобальне потепління, а через зниження інтелекту.
«Якщо у вас інтелект Айнштайна, але концентрація уваги молюска, це не спрацює. Ми відбираємо в нового покоління пам’ять, запас знань, здоровий сон, усе, що є фундаментальним для їхнього розвитку», — пише Мішель Демюрже.
То про що ж ідеться? Автор звертає увагу на те, що в нового покоління падає рівень інтелекту. Наприклад, у Франції з 1999 по 2009 рік середній IQ молоді знизився на 4 бали. За такої тенденції через 70 років люди можуть перетнути межу, за якою — розумова відсталість. Як ми вже писали, частина авторів пояснює цю ситуацію тим, що сам тест IQ застарів, що нове покоління має якості, які він не вимірює — нелінійне мислення, вміння швидко перемикатися, здатність до ефективної паралельної діяльності тощо. А ось у нейропсихолога інша думка: в усьому винні гаджети, які надто рано потрапляють до дитячих рук та займають чимало часу — розповідає він в інтерв’ю Le Quotidien.
Чому діти не хочуть розмовляти
Під час живого, емоційного спілкування дитина запам’ятовує нову інформацію в 15 разів швидше, ніж коли вона звучить з екрана. У лабораторному досліді на мавпах дзеркальні нейрони не вмикаються на екранні події, а лише на реальних тварин чи людей.
Розвиток мови залежить від розмов. Якщо дитина проводить час поруч з дорослими, навіть якщо ті зайняті власними справами, але відповідають на її запитання чи коментують, вона чує в десять разів більше слів на годину, ніж коли сидить перед екраном. До того ж дітям часто підбирають те, що вони хочуть, без певної зони росту. Скажімо, малюкам, які ще не говорять, пропонують мультики без слів. Це відрізняється від виходу із зони комфорту, коли дитина намагається грати зі старшими дітьми або дорослими, говорити, щоб її зрозуміли та щоб задовольнити потреби. У дитини з гаджетом значно менше стимулів розмовляти. А розвиток мови тісно пов’язаний з розвитком інтелекту. Раніше діти 8–12 років читали книги 18 чи 19 сторіччя і просто запам’ятовували незнайомі поняття на кшталт «конка» чи «капор». Нині їм важко сприймати старовинні слова, тож книги доводиться адаптувати, «перекладати» сучасною мовою.
Автор дивується з того, що більшість батьків вважає: попри якісь ризики є чимало позитиву в тому, що дитина змалечку звикає до гаджетів. Адже попереду життя, сповнене технологій. Утім, на думку автора, якщо лише в школі учень познайомиться ближче з ноутбуками та смартфонами, це не завадить йому користуватися ними так само вправно, як якби він грав у комп’ютерну гру в 3 роки.
Чим шкідливе «сенсорне бомбардування»
Щоразу дослідники дістають однакові результати: що більше часу дитина проводить перед екраном, то негативніші наслідки, пише Мішель Демюрже. У дошкільнят наявні відставання в розвитку мови, проблеми з моторикою, порушення пам’яті, погана концентрація уваги, зниження креативності та різні емоційні розлади (агресивність, схильність до залежності). Емоційні проблеми пов’язані з невідповідним жорстоким контентом, а також з тим, що комп’ютерні ігри постійно активують систему компенсації й отримання задоволення. Тож дитина втрачає смак до рольових ігор, до рухливих ігор, художньої творчості, де немає переходів на інший рівень та нарахування балів. Задоволення малюк звикає отримувати лише від гаджетів.
Щоправда, частина досліджень доводить, що під час ігор мозок активно розвивається і певні ділянки мозку збільшуються. Утім, на думку 55-річного нейрофізіолога, ідеться про пристосування мозку до віртуального світу, але ці навички не потрібні в реальному житті. Мозок не розвивається, а стає специфічним мозком гравця.
Тож дитячий мозок не пристосований для гаджетів, вважає вчений. Навіть фоновий шум від ноутбуків, де йде кіно чи грає музика, призводить до гіперактивності та проблем з концентрацією уваги. Як приклад автор наводить дослідження, де щурів поділили на дві групи, одна з яких — контрольна — зростала в звичайних умовах. Інша по кілька разів на день відчувала нові аромати — таке собі сенсорне бомбардування. Як з’ясувалося, ці тварини гірше розвивалися: не могли зосередитися, ставали гіперактивними та ризиковано поводилися.
До 18 років — лише годину на день?
Тож висновок автора: взагалі не давати гаджети дітям до 6 років, у період великої пластичності мозку. Незрілий мозок на стадії розвитку не витримує сенсорного бомбардування зображеннями та звуками з екранів.
Учням початкової школи варто користуватися ними до півгодини на день, а підліткам — одну годину. Батькам здається, що годинка-друга для малечі — це небагато. Але якщо взяти загальні цифри, вони вражають: дошкільнята безперервно спілкуються з гаджетами два місяці й 10 днів на рік (якщо вирахувати лише сон, харчування та гігієну). А учні початкової школи — 4 місяці. Це більше, як для Франції, ніж усі канікули за рік — і цей час дитина проводить у віртуальному світі.
- Дитина 2 років, яка проводить з гаджетом годину на день, подвоює ризик розвитку синдрому дефіциту уваги.
- Дитина 4 років, яка безконтрольно дивиться жорстокі мультфільми, у чотири рази збільшує свої шанси на поведінкові проблеми в початковій школі.
- 7-річна дитина, яка грає з гаджетами одну годину на день, знижує на третину шанс успішно завершити середню школу.
«У домі дошкільнятко? Ховайте гаджети»
Якщо все так погано, чому батьки не забороняють гаджети? На думку автора, це просто зручно, адже діти не галасують, не ставлять запитання, не потребують уваги. До того ж дорослі ошукані експертами, яким платить індустрія розваг. Для Мішеля Демюрже саджати до екранів — це форма домашнього насильства, така сама, як давати дошкільнятам пиво.
1. Займатися з дитиною вдома, як у минулі часи. Вирішальне значення для розвитку дитини мають розмови, розповідання історій, співи, навчальні ігри, спільна творчість. Особливо важливе читання. Чверть години щодня — це не багато, але якщо ви витратите його на читання оповідань своїй дитині, це буде 800 тисяч слів, які вона додатково почує за рік.
2. Ще до 10 років пояснити дитині, чим шкодять гаджети, інакше в підлітковому віці нічого не доведете.
3. Майже не користуватися гаджетами вдома.
Один з головних чинників, що визначають використання дітьми гаджетів, це те, що ми, дорослі, робимо з ними. Непослідовно говорити, що це погано, і постійно щось робити в смартфонах, планшетах чи ноутбуках.
4. Не здаватися. Діти скаржитимуться, що не здатні поспілкуватися на теми інтернету та ігор з однолітками, їх обділили, не подарували телефон. Але визнають правоту, коли подорослішають.
«Це надто перебільшено»
Утім, сучасні батьки, серед яких чимало фрілансерів, вважають поради нереалістичними і просто не розуміють, як їм не користуватися гаджетами на очах у дітей. Ідеї Мішеля Демюрже не мають одностайної підтримки і серед вчених. Багатьом ці висновки здаються перебільшеними, а факти можна пояснити інакше. Наприклад, не ті діти, що багато часу сидять в інтернеті, потім не встигають у школі, а діти з асоціальних родин, які не мають нагляду дорослих, а тому і погано вчаться, і забагато часу проводять з гаджетами. Хто з учених правий, певно, з’ясувати можна буде лише за певний час.
Тож замість заборони інші нейропсихологи пропонують встановлення збалансованих стосунків з гаджетами. Американський фахівець Адам Алтер, автор книги «Нездоланні: про збільшення кількості технологій, які призводять до звикання, і про бізнес, який тримає на гачку», порівнює це зі здоровим раціоном. Найменші школярі інтуїтивно розуміють, що крім десертів потрібна здорова та повноцінна їжа. Так само є час для гаджетів, але не коштом фізичної активності та спілкування з реальними людьми в реальному часі. І хоча він визнає, що у 2004 Facebook був розвагою, у 2016 — залежністю, проте наводить опитування Центру новітніх технологій у ранньому дитинстві Інституту Еріксона (США), що викликає оптимізм. 9 з 10 батьків дошкільнят на практиці виявили переваги застосування гаджетів для дошкільнят, у тому числі в грамотності, готовності до школи і пізніше успішності у школі.
Гарне рішення — як збалансований раціон
Психолог Джон Ласер, автор книги «Технічне покоління: виховання врівноважених дітей у світі гіперзв’язків», виступає проти заборон, адже не можна передбачити, як виглядатиме цифровий світ вже за кілька років. Тож:
- Потрібно регулярно визначати, що таке здорове використання технологій. Як 100 калорій з пончика — не те саме, що 100 калорій з салату, година хаотичного перегляду відео на YouTube — не те саме, що година, проведена в програмі цифрового мистецтва.
- Користуйтеся гаджетами разом з дітьми. Так ви зможете контролювати контент (але не забороняти, а переконувати, пропонувати інше). А також додаєте живе спілкування до роботи з екраном. Якщо діти краще знаються на нових технологіях, хай навчають вас — це підвищить їх упевненість у собі, а ви не відстанете від нового досвіду і матимете впевненість, що він їм не шкодить.
- Введіть безгаджетовий час: за столом, перед сном, у транспорті, на природі.
- Діти не мають відчувати, що їм доводиться конкурувати з пристроями за увагу батьків. Тож чітко визначайте години роботи, якщо працюєте вдома, а в інший час відривайтеся від гаджетів, коли щось треба дітям. Забороніть собі смартфони, планшети, ноутбуки на годину після повернення з роботи і проведіть цей час з родиною.
- Вам потрібен власний сімейний план використання гаджетів, а не стандарти, які нав’язують вчені. Дитина з незрілою нервовою системою та емоційно нестабільна в 7 років має отримувати менше часу з гаджетами, ніж спокійна та здорова 5-річна.
