Чимало людей зацікавилися тестом на здатність до навчання після того, як міністр освіти Сергій Шкарлет розповів, що ним можуть замінити ЗНО для абітурієнтів, які вступають на контракт. Випробування інтелекту, яке нагадує тест на IQ, є в багатьох країнах. Які різновиди бувають, чому так багато нарікань там, де це працює десятиріччями, та чи легко пройти такий відбір?
Україна: розроблено 13 років тому
Для нашої країни це питання постає далеко не вперше. Перевірка здатності до навчання була розроблена ще у 2008 році. Тоді ж на пілотній групі першокурсників цей тест, що наближений до американського SAT, було перевірено. Виявилося, що пройти його не легше, ніж ЗНО. Тест не перевіряє «знання» і «навички» роботи за заданими алгоритмами, а досліджує здатність мислити логічно в умовах обмеженого часу, зіставлення різнорідної (текстової, числової та графічної) інформації. Загалом це випробування говорить не про здібності людини, а перевіряє здатність підвищувати рівень навчальних досягнень, вдосконалювати свою систему знань.
Потім тест доробляли за допомогою фахівців з Києво-Могилянської Академії, Львівського національного університету ім. Франка, Харківського національного університету ім. Каразіна та інших. Деякі заклади освіти, зокрема, столична приватна школа «Афіни», готували учнів складати такий тест, надавали змогу перевіряти себе. У 2012 році цей вид тесту планувалося ввести під час вступної кампанії: на вибір абітурієнта замінити ним один з профільних тестів. Але нововведення зупинили, за офіційною версією, через брак фінансування.
Шість років тому це питання знову гостро постало: тоді до Верховної Ради навіть подали законопроєкт про заміну незалежного оцінювання загалом на тест загальних навчальних компетенцій. Автори мотивували це так: люди, які працюють, у будь-якому віці можуть захотіти отримати вищу освіту. Але ті, хто 20 років тому встали з-за парт, не пам’ятають нюанси шкільної програми. Утім, вони можуть бути готовими отримати сучасні знання в університетах.
Нині такі тести застосовують в Австралії (як додаткові дані, якщо в абітурієнта низькі бали за предметними тестами або якщо однакові бали у двох абітурієнтів), у Великій Британії (окремі університети на певні спеціальності). У Німеччині вже шість років він обов’язковий лише для іноземних абітурієнтів: оскільки вчитися іноземною мовою важче, ніж рідною, потрібні додаткові інструменти для перевірки здатності навчатися. А в окремих німецьких університетах проводять саме тест на IQ. Тих, у кого понад 130 балів, звільняють від оплати за навчання. На жаль, людей з такими високими показниками — не більш ніж 2%.
А як це працює в тих країнах, де перевірка вміння навчатися застосовується давно та масово?
США: понад усе цінують швидкість
SAT (тест шкільних здібностей) використовують поруч з SAT Subject Test, тобто перевіркою знань з конкретних шкільних дисциплін. Певних прохідних балів немає в жодному з них, важливіше рейтинг, а ще індивідуально враховують спортивні досягнення та соціальні активності абітурієнта.
Тест походить з армійських тестів часів Першої світової війни: військові мали швидко орієнтуватися у великих масивах інформації. Тож і для абітурієнтів спочатку було всього два уроки (90 хв) на 315 питань. Спочатку його звали перевіркою логічного мислення, але з 1990-х років змінили назву, адже чимало дослідників висловлювали сумніви, що він здатен перевіряти розумові здібності. Наприклад, вважалося, що питання на аналогії демонструє лише кмітливість людини та вміння бачити зв’язки між поняттями. Але, скажімо, до пари слів «бігун» і «марафон» треба знайти пару з близькими логічними зв’язками, і правильною відповіддю є «весляр — регата». Коректну відповідь обирали юнаки та дівчата з більш забезпечених родин, адже цей вид спорту популярний серед багатих. Так, кожен другий білий абітурієнт впорався із цим питанням, але лише один з п’яти темношкірих вступників це зміг. Тож нині в США часто підіймають питання, що соціальні обставини, оточення, рівень доходу родини та наявність репетиторів впливають на результати. Недарма вже існує ціла індустрія підготовки школярів до складання цього тесту. Освітяни якраз шукають нові варіанти, які б спрацювали як «соціальний ліфт» для здібної молоді.
Нині SAT триває три години. Тест шкільних здібностей включає розділи з мови та математики. У мовному розділі теж дві частини: читання (аналіз наведеного незнайомого тексту) та граматика. Друга частина також включає читання уривків текстів. Однак ідеться скоріше про навички редагування: треба знайти граматичні та стилістичні помилки, підібрати необхідні за змістом слова та вирази.
Математику як частину SAT складають усі абітурієнти, навіть якщо вони вступають на філологічні факультети. Завдання потребують знань з алгебри, аналізу даних, геометрії, тригонометрії та навіть вищої математики, якої в Україні навчають лише в університеті. Перша частина завдань передбачає лише усні обчислення, а друга — використання калькулятора (його дозволили на тесті майже 30 років тому).
Також є необов’язкова частина, за допомогою якої абітурієнт може підвищити свій результат, — написання есе, на яке відводиться 50 хвилин. Але тут не обійшлося без людського фактора: у 90% випадків бали за твір залежать лише від його обсягу. Журі підсвідомо налаштовано: що більше рядків написав абітурієнт, то швидше він працює. А темп дуже цінують на цьому тесті, та й загалом в американській культурі. Тож ті, хто перевіряє великі роботи, пропускають навіть грубі помилки, що вже казати про стиль, літературні штампи, вагомість аргументів тощо.
Швеція: поважають математику
У цій країні є й іспити, які кожен університет влаштовує за своїми правилами, і централізований стандартизований тест Högskoleprovet, який може пройти людина будь-якого віку (але після завершення середньої школи) при Раді коледжів. Якщо набрано достатньо балів, університети враховують це і зараховують абітурієнта без додаткової перевірки знань. Вважається, що тест перевіряє здатність отримувати вищу освіту.
Тут є розділи, які нагадують американський варіант. Наприклад, читання шведською мовою (але аналізують не один текст, а уривки з 5 текстів різних стилів). Питання до них стосуються не лише деталей, а й висновків у цілому. Наприклад, можуть запитати, який з абзаців найважливіший для розкриття смислу тексту.
Ще один мовний розділ — словник. Перевіряється обізнаність про значення слів і понять, серед яких є архаїчні, запозичені, діалектні, а також загальновживані технічні терміни. Новий розділ — завершення речень, а ще речення з пропущеними словами, які треба підставити з наведених варіантів.
Крім того, у Швеції обов’язково перевіряють володіння англійською мовою. Це також аналіз тексту з газет чи журналів.
Математика презентована в чотирьох розділах. Схеми, таблиці та карти вимагають здатності аналізувати дані з різних джерел, інтерпретувати інформацію. Достатність даних потребує не просто логіки, а критичного мислення. У цьому розділі необхідно вирішити, чи достатньо інформації надано для розв’язання завдання. Найновіші розділи — це кількісні порівняння та розв’язання задач з арифметики, алгебри, геометрії, теорії функцій і статистики. Тож Швеція йде шляхом ускладнення математичних завдань, що викликає нарікання в майбутніх гуманітаріїв. Тим паче у середній школі точні науки вчать повільно та дозовано.
Річ у тім, що тут вважають: школярів не треба навантажувати, а ось вища освіта — не для всіх. Щоб її отримати, треба мати наукове (математичне) мислення, навіть якщо хочеш стати журналістом чи психологом.
Ізраїль: акцент на вміння переконувати
Психометричний вступний іспит — так зветься єдиний стандартизований тест для абітурієнтів. Він проводиться централізовано, Ізраїльським центром іспитів і оцінок. Вага результатів під час вступу така сама, як і шкільного атестата — саме ці дві оцінки впливають на рішення приймальної комісії. Деякі виші беруть до уваги оцінки за кожний з напрямків окремо. Чимало університетів готові прийняти абітурієнта з незадовільними результатами випускних іспитів за умови високої оцінки за психометричний тест.
Розділи тесту, як і скрізь: мова, англійська мова (виявляє рівень володіння іноземною) та математика. Утім, тут намагаються розв’язати проблему з, так би мовити, фізиками та ліриками. Науково орієнтовану загальну оцінку виставлять тим, хто йде на технічні, економічні, наукові спеціальності: бали з математики становитимуть 60%, а рідна та англійська мови — по 20%. У гуманітарно-орієнтованій оцінці все навпаки: 60% — за іврит, а математика та іноземна — по 20%.
Щоб пройти математичний розділ, в Ізраїлі достатньо знань базового рівня освіти. Значну частину завдань становлять ті, де потрібно аналізувати графіки, таблиці, схеми. Ще в цій частині перевіряють скоріше логіку. Розділ з мови включає аналіз тексту, завдання з граматики та обов’язкове з 2012 року написання есе. Твір має бути з різноманітною лексикою, мати чітку структуру, містити вагомі аргументи та посилання на приклади з культури, історії, літератури, думка має бути послідовно доведена.
Раніше був окремий розділ, у якому питання стосувалися початкового рівня знань з різних наук, розуміння культурних аспектів, але його прибрали як такий, що залежить від підготовки, а не здібностей абітурієнта.
Імовірність отримати мінімум балів навмання дорівнює ймовірності виграти в національній лотереї тричі поспіль, підрахували дослідники, тобто це майже неможливо. А якщо 200 балів не набрано, вважається, що тест не пройдено.
В Ізраїлі регулярно подаються законопроєкти про скасування цього тесту. Противники вважають, що далеко не всі школи готують до нього, а скласти його успішно без досвіду розв’язання певних завдань дуже важко. Тож репетитори та фірми, які готують до психометричного тесту, значно підвищують шанси. Звичайно, за гроші.
Освітян часом непокоїть, що до цього тесту можна підготуватися за кілька місяців, а навчання за всі шкільні роки прирівняно до нього. Одні вчителі та батьки вважають, що це знецінює роль учителя. Інші ж, навпаки, переконані: це шанс для тих, хто не зміг навчатися через проблеми в родині або шкільні конфлікти.
Окрім людей з логічним типом мислення, є й такі, що мислять образами, але мають високий творчий потенціал. А є ще, за теорією множинного інтелекту, тілесно-орієнтовані, з музикальними здібностями, комунікативними. Їх усіх дискримінує психометричний тест — така ще одна позиція.
Чехія: типове завдання — карти й доміно
На певні факультети (економічні, соціальні, IT) приймають після мовного іспиту і тесту на IQ. Звісно, це залежить ще й від університету, адже заклади вищої освіти в країні досить автономні. Є нині такі, де приймають результати аналога ЗНО, проводять власні усні іспити чи тестування, беруть усіх за принципом воронки, а потім багатьох відраховують на першому курсі тощо. Але перевірка інтелекту — досить популярна. Вважається, що економічне мислення чи здатність до програмування не залежать від академічних знань з курсу математики, тож відсів іде за логічними здібностями. Десь орієнтуються на рейтинг, тобто беруть найрозумніших з тих, що є, а десь виставляють планку в 120 або навіть 130 і більше балів.
Завдання знайомі для тих, хто проходив тести на IQ хоча б в інтернеті. Це числові ряди, де слід знайти закономірність, ряди літер, фігур зі складними елементами, анаграми, слова, серед яких слід знайти зайві, підбір синонімів чи антонімів, просторові зміни. Чимало завдань включають зображення карт або доміно, адже з їхньою допомогою теж легко побудувати послідовності.
Тест містить 70 питань. Пройти його доведеться всього за 70 хвилин. Чеські університети шукають студентів, які не будуть панікувати в умовах невизначеності, швидко прийматимуть рішення. Більшість абітурієнтів не встигають пройти всі питання, але головне — не гнатися за кількістю, а зробити правильно.
