Як влаштована перша українська повністю дистанційна школа, розповідає її засновниця Олена Кузьменко.
У Святошинському районі Києва в старовинній будівлі працює незвичайна для пересічного ока школа. Тут є вчительська, але немає жодної парти. Тут ніколи не проводять уроки, але діти приїжджають сюди на кіноперегляди з дискусіями та зустрічі з однокласниками. Тут ви не почуєте дзвоника на перерву, а мами й тата ще жодного разу не приходили сюди на батьківські збори.
Ідеться про найпершу в Україні дистанційну школу «Джерело» — навчальний заклад, що впроваджує освіту за допомогою інформаційних технологій не ситуаційно під час локдауну, а протягом останніх семи років. Зараз у школі працюють 40 вчителів і навчаються понад 1500 учнів та екстернів із 50 країн світу.
Чому дистанційна і денна школи — різні світи?
— «Джерело» — школа з авторською навчальною платформою. Ми поєднуємо цілодобовий офлайн-доступ до навчального контенту та онлайн-спілкування і навчання із фахівцями закладу. Саме така формула дає нам змогу називатися повноцінною дистанційною школою, — розповідає засновниця та директорка «Джерела» Олена Кузьменко. — Методика, яку впроваджуємо з 2013 року — адаптивне навчання. Кожна дитина навчається так, як зручно саме їй та в комфортному середовищі. У наших учнів є більше вільного часу, щоб досягати амбітних цілей у науці, спорті, мистецтві. Разом зі знаннями ми даємо дітям навички, які знадобляться в житті, а не формальний документ про освіту.
Помічаю, що в часи, коли уряд просить навчальні заклади перейти на дистанційне навчання під час локдауну, нас переслідує термінологічна плутанина. Як же правильно називати навчання поза стінами школи? Дистанційне чи онлайн-навчання? Інтерактивне чи віддалене навчання?
Те, що ми нині бачимо в українських школах, не має жодного стосунку до спеціалізованого високотехнологічного дистанційного навчання. Дистанційна і денна школа — протилежні світи. У дистанційній — інтерактивна соціалізація, у стаціонарній денній — внутрішньокласна. Методики, комунікація між учнями та вчителями теж докорінно відрізняються.
Поєднати денну школу та її підходи з повноцінною дистанційною освітою дуже важко. Денна школа навіть за великого бажання й за порухом чарівної палички не зможе перетворитися на заклад, який надасть повноцінний дистанційний формат навчання. Тому не доцільно звинувачувати вчителів денних шкіл щодо «вимушеного карантинного режиму» діяльності в реальних умовах.
Як в Україні з’явилася перша дистанційна школа і кому в ній буде комфортно?
— Коли я жила в Європі, мої доньки вчились дистанційно, — розповідає засновниця «Джерела» Олена Кузьменко. — Діти показували чудові успіхи, одного разу я навіть почула від доньки: «Мама, це фурор! Так вчитися мені набагато цікавіше, ніж у звичайній школі». Власний досвід із донечками став головним поштовхом до дій.
А коли в Україні розпочався Майдан, ми повернулися до країни з патріотичних міркувань. Тоді я поставила собі за мету: розробити методику, організаційну модель та з нуля створити в Україні дистанційну школу. Така школа дала б дітям змогу навчатися у власному темпі, без стресу. Я мала тоді за плечима 20-річний досвід науково-педагогічної діяльності та займалася законопроєктною роботою у сфері освіти у Верховній Раді. Втілювати проєкт першої дистанційної школи в Україні було цікаво.
— Нашими першими учнями стали діти родин, які шукали альтернативу денній школі через низку особистих причин, а також діти родин із зони АТО, які не мали змоги покинути домівки, та діти родин мігрантів, — каже Олена Кузьменко.
Варто придивитись уважніше до дистанційного формату навчання:
- дітям, які прагнуть вивільнити час для отримання додаткових знань у будь-якій царині або випереджають програму;
- дітям з особливими освітніми потребами та дітям, які часто хворіють;
- учням, які проживають чи перебувають за кордоном та дітям із віддаленої місцевості;
- юним професійним спортсменам, музикантам, митцям;
- дітям, чиї батьки незадоволені якістю навчального процесу в звичайних школах або які потребують індивідуального підходу;
- дітям, які проживають на території проведення ООС чи на окупованій території АР Крим.
— Один з учнів, історія якого я ніколи не забуду — Богдан з Докучаєвська на Донеччині, з патріотичної родини, — згадує Олена Кузьменко. — У 2015 році Богданчик, як і завжди, пішов до школи. Побачив, що зі стіни зник портрет Тараса Шевченка. «Але чому його зняли?», — запитав хлопчик. Після цього родину почали цькувати — присилали на телефон батьків погрози, залякували розправою. На фоні гострого стресу після бомбардувань та морального тиску в школі у Богдана розвився цукровий діабет інсулінового типу. Батьки дізналися про дистанційну школу та перевели його до «Джерела». Після випуску хлопець вступив на бюджет на юридичний факультет.
Інтерактивний контент та ще 8 особливостей дистанційної школи
Дистанційна освіта дієва, коли цей процес усвідомлений дитиною, підкреслює очільниця «Джерела». Як і денна школа, дистанційна має свій особливий портрет.
- Контент — максимально інтерактивний та анімаційний
— За 7 років ми зробили неймовірну кількість відео, анімацій, слайдів, авторські інтерактивні віртуальні лабораторії відповідно до програм МОН, — розповідає директорка Олена Кузьменко.
А для того, щоб утримувати увагу першачків під час дистанційних уроків, у початковій школі використовується переважно анімаційний контент — переважно від наших «джерельних» педагогів. Перші дії в будь-якому предметі учні-початківці роблять зі вчителем-тьютором. Навчають у нашій нестандартній школі нестандартні вчителі. Кожен — новатор, який не боїться втілювати оригінальні ідеї на практиці та постійно покращує IT-навички.
- Учень підлаштовує графік навчання під свої потреби
Ваша дитина сова і просинається у звичайній школі аж на початку третього уроку? У дистанційні школі таких проблем немає, адже учень обирає час навчання відповідно до рекомендованого розкладу. До того ж у дистант-школі немає незапланованих канікул і залежності від зовнішніх факторів на кшталт локдауну.
- Щось не зрозуміло? Можна будь-коли пройти урок наново
В основі дистанційної школи — перевірена авторська освітня методика, але навчаються діти виключно за підручниками з грифом МОН. Тож батьки можуть не хвилюватися: освіта надається відповідно до державних стандартів.
У денній школі з тридцяти учнів учитель під час уроку може опитати кількох, а в дистанційній дитина отримує оцінювання за кожен етап роботи. Прогуляти — зась! Оскільки діти часто підзабувають матеріал попередніх місяців, у дистант-школі завжди можна повернутися до уроків, повторити щось з учителем під час онлайн-консультації.
Щодо поурочного контенту — він відкритий для учня 24/7 до кінця семестру/навчального року з кожного предмета. Щотижня дитина має можливість отримати пряму онлайн-консультацію безпосередньо з нашої платформи в кожного вчителя-предметника. А ще діти бачать нагадування пропущених занять і знають, які предмети варто підтягнути. Це одне з наших осмислених ноу-хау: допомагаємо формувати особисту відповідальність і тайм-менеджмент.
- Час ходить за дитиною
У дистанційній школі немає «правила уроку на 45 хвилин». Темп учень обирає сам. Наприклад, якщо учень Петро намалював пейзаж за 25 хвилин, то решту часу він витрачає на предмет, який насправді потребує більше часу, — як-от онлайн-зустріч з учителем математики чи історії.
Тут викладають англійську мову, а також логіку та філософію, етику й зарубіжну літературу з першого класу.
- За кожен клас відповідає тьютор
У кожному класі 30 дітей, кожен має куратора-тьютора. Той комунікує з дітьми і з батьками, робить онлайн-зустрічі класу та поточні оголошення, контролює стан успішності. Головний принцип такої комунікації — безстресовість. А ще діти в онлайн-форматі зустрічаються з куратором, щоб пограти в ігри, подивитися фільм та спільно обговорити побачене, подискутувати.
Куратори справно інформують батьків про успіхи дитини. Вони завжди на зв’язку з учнями та їхніми батьками або опікунами. Інформують про заплановані інтерактивні олімпіади та конкурси, культурні заходи. Є окремі доступи до батьківського та учнівського кабінетів. Додатково — персональні чати з предметниками й куратором.
- Екологічна модель школи
Де б не проживали діти, вони можуть спілкуватися, але не мають доступу до інформації про академічні успіхи одне одного. Куратор може написати як усьому класу в чат, так і кожному учневі окремо з індивідуальних питань. Ще один плюс — у дистанційній школі немає тенденції «хизування» дітей одне перед одним.
- Батьки — повноцінні учасники навчального процесу
Батьки або опікуни можуть у будь-який момент зайти в особистий кабінет і побачити навчальний стан справ і динаміку їхньої дитини з кожного предмета чи передивитися навчальний контент. Дорослі можуть у будь-який момент проконтролювати перебування дитини на навчальному сайті й отримати від тьюторів звіт про успішність чада з будь-якого предмета на момент запиту.
- Учні можуть відвідувати школу наживо та спілкуватися
Також у наших учнів є можливість відвідувати заходи безпосередньо в школі: майстер-класи, походи в музеї, поїздки, кінопоходи, Дні знань, випускні. Діти раді бачитися наживо і добре товаришують.
Як оцінюють учнів дистанційної школи?
Перевірка знань у школі «Джерело» на 60% складається з тестів. Урізноманітнити тести допомагає вчитель історії та один з найвідоміших методистів-тестологів України — Валерій Рижков.
Решта 40% завдань для перевірки знань — письмові. Від есе та диктантів до відеоробіт, аудіювання, робіт з мистецтва та проєктних робіт. А в початковій школі діти працюють в основному в зошитах. Тести на засвоєння знань у них анімаційні.
Діти, які до нас приходять після денної школи, кажуть, що тестування для них дуже незвичний метод перевірки знань: «У нас немає навички дати час на результат!» Тому ми вирішили з 7-го класу вводити тести на час для розвитку навички тайм-менеджменту. Тестування ще не раз зустрінеться дітям у їхньому житті. І коли вони постійно тестуються на час у школі, то й підготовка до ЗНО дається психологічно набагато легше.
Найбільше на оцінку впливають великі підсумкові тести, комбіновані тестово-файлові роботи, на виконання яких дається 45 хвилин. Такі тести оцінюються за 12-бальною шкалою. Є багато тестів із пізнавальною візуалізацією, є тести, в яких дитина складає карту з пазлів. Саме такий формат роботи викликає в дітей щире захоплення, а не сидіння над контурними картами старого формату.
На навчальній платформі учень отримує оцінки поурочно й потематично, а потім із сумарної кількості оцінок формується індикатор. Тому в будь-який період семестру учень може побачити свою усереднену семестрову оцінку. Індикатори допомагають побачити слабкі місця та працювати над тими уроками, які потребують поліпшення результатів.
Також куратор щомісячно надає батькам звіт про успішність дитини. А табель із результатами за семестр завантажується ще й окремо до «Батьківського кабінету».
Важливо:
Кожен учень завжди має попросити другу спробу, якщо незадоволений результатом першої.
Якщо учень не засвоїв на належному рівні тему і показав незадовільний результат під час тестування, він за бажанням звертається до педагога, і той надає йому можливість пройти тест (але вже з іншим наповненням) повторно. Ця методика дає нам змогу ростити дітей, які не бояться поганого результату. Саме за її допомогою відходимо від зашкарублої моделі «помилка це вирок» та мотивуємо учня зростати.
Стереотипи про дистанційну школу, яким у сучасному світі не місце
- «У дистанційній школі діти не комунікують»
Це найбільший стереотип, який варто розвінчати першочергово. Яскравий приклад: влітку наші учні самостійно організували та провели міжнародний форум, щоб роз’яснити переваги дистанційної освіти.
Найперший комунікатор у дистанційній школі — тьютор. Він комунікує з кожним учнем. Як і кожен вчитель-предметник та за потреби психолог. - «У дистанційній школі діти не навчаться командної роботи»
Люди не розуміють, що таке командна робота в дистанційному форматі, а ми це втілюємо щодня методично. Наші вчителі особливий акцент роблять на створенні завдань, які спонукають дітей об’єднатися, щоб досягти результату. - «Ви не навчите дітей критичного мислення через екран»
Без розвитку критичного мислення сучасне навчання втрачає сенс. У наш час на дітей вивалюються гігабайти різнопланової інформації, і дорослі цей процес не мають змоги контролювати. Тому важливо навчити учнів відрізняти зерна від полови, повсякчас аналізувати все почуте й побачене. Саме тому пропонуємо дітям замість написання великих творів писати невеликі есе-роздуми, але часто. Так ми стимулюємо учнів озвучувати аргументи, які підтримають певну думку або заперечать її.
- «Під час дистанту неможливо натренувати креативність і м’які навички»
І знову категоричне «ні». Креативність — надважлива умова буття людини в сучасному світі. Ми щодня допомагаємо дитині повірити в свої здібності, таланти і спонукаємо пробувати щось нове — у конкурсах, олімпіадах. Це напряму стосується розвитку емоційного інтелекту. Особливу увагу приділяємо розвитку м’яких навичок — від саморозвитку та управління емоціями до ведення перемовин, конфлікт-менеджменту і тайм-менеджменту.
Слово учням
Як проходить адаптація, коли переходиш до дистанційної школи?
Після переходу зі звичайної школи до дистанційної я адаптувалася досить довго. Вересень пройшов на нервах, засиджувалася, бувало, й до ночі. У жовтні було вже легше. Наприкінці листопада я повністю освоїлася та відчула весь кайф. Були труднощі із самоорганізацією, бо треба встановлювати собі рамки й дедлайни, які я просто ненавиджу.
Спочатку боялася писати вчителям, бо думала, що вони відправлять мене під три чорти. Насправді, виявилося не страшно. До цього моменту я не думала, що наставники можуть бути настільки доступними і добрими. Особливо сподобався мені формат тестів та завдання, яких би не давали в традиційній школі. Наприклад: підібрати аранжування української народної пісні — і тобі не вліплять двійку за «Несе Галя воду» від «Воплі Відоплясова», а навпаки посміються разом з тобою та оцінять оригінальність вибору.
Як організувати свій день, якщо навчаєшся дистанційно?
Потрібно дотримуватися хоча б мінімального режиму. Бо якщо вставати о дванадцятій — нічого не встигнеш. Зі свого досвіду підкажу — добре вставати о восьмій-дев’ятій годині і спробувати вже сидіти/лежати/стояти за комп’ютером десь об одинадцятій. Якщо о десятій, то взагалі чудово.
Я намагаюся зробити всі свої справи до третьої години дня, бо графік у мене напружений. Школа займає від двох до чотирьох годин. Більше часу витрачається, коли назріває практична робота/твір/проєкт. Мій рекорд — півтори години.
Тепер я спокійно відвідую свої додаткові заняття та змогла нарешті знайти час для занять із гри на гітарі. На дозвіллі читаю, дивлюся сама або ж із друзями чи рідними фільми, займаюся рукоділлям, пишу. Дуже радію, коли з’являється можливість погуляти.
