![Вчителям: Як виховати дитину патріотом: 5 слушних думок від українських зірок](https://osvitoria.media/wp-content/uploads/2018/08/cover_patriotizm.png)
Яким має бути притомне патріотичне виховання розмірковують українські митці.
![Вчителям: Як виховати дитину патріотом: 5 слушних думок від українських зірок](https://osvitoria.media/wp-content/uploads/2018/08/skripka.png)
Олег Скрипка, лідер гурту «ВВ» та громадський діяч
Патріотичне виховання має бути таким, щоб дітей не відвертало від теми патріотики. Вчити віршики та казати «Люби Україну» в наш цифровий час недолуго та жодного результату не дасть. Варто почати з найпростішого — говорити вдома українською. Україномовне оточення впливає на формування особистості, яка надалі поважатиме й любитиме свою країну. Ми з дружиною докладаємо для цього багато зусиль, і врешті-решт наші діти зростають україномовними.
Патріотизм починається з побуту. Коли дитина ще маленька, то не може зробити вибір, і ви, формуючи її оточення, допомагаєте зробити цей вибір правильним. Було б чудово, якби на свята в кожній родині прижилась традиція одягати вишиванки, але без пафосу — просто як святковий одяг. Це стане певним ритуалом. Та й веселе поїдання ковбасок на Великдень чи Різдво теж може стати частиною патріотичного виховання: діти бавитимуться, але запам’ятовуватимуть різні традиції.
Єдине, що можете робити просто зараз для своїх дітей (так роблю і я) — організовувати спілкування з патріотично налаштованими сім’ями та їхніми дітьми. Адже оточення та коло спілкування ми обираємо самі. А воно, у свою чергу, формує та виховує нове покоління.
![Вчителям: Як виховати дитину патріотом: 5 слушних думок від українських зірок](https://osvitoria.media/wp-content/uploads/2018/08/irma.png)
Ірма Вітовська, акторка
Патріотичне виховання? Найкращим прикладом для наших дітей у цьому стануть дорослі. Ми маємо цікавитись історією своєї землі, знаходити цікавинки та розповідати про це в сім’ї.
Краєзнавчі знання дуже важливі — почніть із цього, дорогі батьки. Інакше ваші діти не полюблять свій край — вони в усьому рівняються на вас та підсвідомо переймають ваше ставлення. Тож вивчайте разом з дітьми історію краю — нехай це стане вашим спільним хобі.
У СРСР «патріотизм» прищеплювали насильними методами, тож не дивно, що в багатьох дорослих зараз алергія навіть на саме це слово. Тому варто поглянути на історію нашої країни під новим кутом. А допоможуть це зробити праці вітчизняних істориків, які не виконують «держзамовлення», — у мережі знайдете чимало посилань на авторів, було б тільки бажання.
Чудово, якщо батьки можуть віддати чадо до дитячого руху на кшталт «Пласту». Раджу не просто так — туди ходить мій син Орест і його захопленню немає меж! «Пласт» чимось нагадує скаутську організацію, але з акцентом на патріотичне виховання. Молодь тут дізнається багато нового про історію та культуру України, і все це — під соусом пригод. Ось нещодавно їздили до Трипілля — там були захопливі квести, походи до музеїв.
Також патріотичному вихованню в школах допоможуть частіші походи з дітьми в кіно, коли показують такі картини, як «Червоний», «Кіборги».
![Вчителям: Як виховати дитину патріотом: 5 слушних думок від українських зірок](https://osvitoria.media/wp-content/uploads/2018/08/yarmolenko.png)
Олександр Ярмола, засновник та вокаліст козак-рок гурту «Гайдамаки»
У наших школах патріотичне виховання конче необхідне. Для початку я б дуже серйозно поставився до створення в школах «живого» україномовного середовища. Де діти говорили б українською не тільки на уроках до вчителя, а й між собою. І робити це треба не залякуванням та каральними методами, а добрим та розумним словом під мудрим і методичним впливом вчителів.
Наша двомовність є залишком колоніального стану. Якщо не буде однієї мови спілкування, не буде й держави. Із дорослими вже пізно працювати, лишається тільки сподіватися на їхній свідомий вибір. А дітей можна і треба виховувати українцями. І тут велика відповідальність лягає саме на вихователів та вчителів.
На сьогодні в більшості навчальних закладів України мовою спілкування дітей залишається російська. Це зводить нанівець усі наші жертви та героїчні потуги в боротьбі за здобуття справжньої незалежності.
![Вчителям: Як виховати дитину патріотом: 5 слушних думок від українських зірок](https://osvitoria.media/wp-content/uploads/2018/08/topolya.png)
Тарас Тополя, фронтмен гурту «Антитіла»
Навіть коли йдеться про такі серйозні речі, як патріотичне виховання, краще вдаватися до ігрових форм навчання. А ще патріотизм має бути зрозумілий для кожного учня в практичній площині. Діти мають відчувати, що ці знання дають користь тут і зараз.
Знайомити дітей з історією, з надбанням нашої культурної спадщини — суперважливий елемент патріотичного виховання. Історичний ланцюг, який тягнеться від пращурів, треба міцно тримати в руках теперішньому поколінню, щоб передати далі.
Я виступаю за досить радикальні методи патріотичного виховання. Наприклад, щоб невміння користуватись українською мовою на високому рівні закривало для спеціалістів певні опції в кар’єрному зростанні. Вже в 5-му класі діти мають чітко усвідомлювати: якщо не знаєш рідної мови та історії — чимало можливостей для тебе буде закрито.
Хочеться, щоб українські діти знайомились із цікавими віхами історії за допомогою сучасних технологій. Наприклад, віртуальні екскурсії в 3D-кімнатах, історичні квести. А з окулярами доповненої реальності можна перенестися в атмосферу Запорізької Січі чи Київської Русі. Ось поруч із тобою сидить князь, ось виходиш на вулицю і бачиш, як купці працюють, заходиш до гончаря в гості й бачиш, як той тарелі та горщики виготовляє. Це геть реальні речі. Година такої подорожі в 3D-грі замінить школяреві добу зубріння, запам’ятається надовго. Так ми крок за кроком плекатимемо любов до своєї землі, повагу до пращурів і бажання зробити країну кращою.
![Вчителям: Як виховати дитину патріотом: 5 слушних думок від українських зірок](https://osvitoria.media/wp-content/uploads/2018/08/prihodko.png)
Анастасія Приходько, співачка
Згадую свої шкільні роки — і знаєте, у мене не було патріотичного виховання як такого. Лише стандартні фрази на зразок «Любіть Україну», «Плекайте рідну мову», а ще багато розповідей про Тараса Шевченка. Але тоді в моєму оточенні лише кілька людей говорили українською мовою.
А ось зараз мені набагато більше подобається, як люди ставляться до України. Відчувається, що в суспільстві стало більше поваги та україномовних громадян. Що люди стали цікавитися та вивчати наново історію — цей приклад і допомагає дітям культивувати в собі патріотизм.
Щоправда, надто висока ціна цих уроків та цього виховання. Наші хлопці на Донбасі ціною власного життя показують іншим, як люблять Батьківщину. І для нас усіх найголовніше — не розгубити це. Зараз найважливіше — всю цю «любов у дії» зберегти та передавати дітям.