Навіщо школярам волонтерство?

Автор тексту: Марта Приріз

Чому вашій дитині варто спробувати себе волонтером? Ми розпитали про це самих школярів. Досвідчені волонтери віком від 9 до 17 років діляться враженнями і порадами для однолітків.

Андрій Каширський, 17 років, Судова Вишня

Уперше був волонтером на Львівському напівмарафоні два роки тому. Потім викладав дітям англійську в початковій місцевій школі. Серйозно приділяти час волонтерству взявся в Америці. Там рік навчався за програмою обміну FLEX та назбирав понад 120 годин волонтерства. Я став волонтером, щоб спробувати нове, подарувати свій час для допомоги іншим. Багато моїх друзів теж волонтерили.

Найцікавішим досвідом було чотирьохденне волонтерство в сімейному центрі для переселенців та бездомних у Чикаго. Там я ділився культурою України та допомагав в організації заходу. Завдяки моїй хост-сім’ї став волонтером національної скаутської організації, де ми готували їжу і проводили місцеві благодійні сніданки. В одному зі шкільних клубів був волонтером-фотографом на змаганнях з баскетболу. Завдяки цьому мені вдалося об`їздити значну частину штату та вдосконалити навички фотографування.

Хочете спробувати щось нове? Покращити своє життя? Навчіться віддавати світові. Одним зі способів є волонтерство, яке відкриває різні можливості: саморозвиток, подорожі, нові знайомства, розвиток вмінь. Так ви можете покращити світ. Волонтерство цінують закордонні університети. Воно посприяє отриманню стипендій та грантів.

Порада школярам від Андрія:

У своєму волонтерстві обирайте те, що вам цікаве та зможе допомогти в майбутньому. Наприклад, я хотів пов’язати своє майбутнє з ІТ, тому вибирав технічні чи комп’ютерні сфери волонтерства. Так ви маєте можливість поділитися своїми знаннями та дізнатися про те, чого досі не чули.

Якщо ви не знаєте, що обрати — не бійтеся пробувати нове. Завдяки волонтерству можна відвідати заходи, фестивалі, освітні проекти та міжнародні змагання: Олімпійські ігри, Євробачення, Лігу Чемпіонів. Допомагати можна на локальному рівні: у будинках для людей поважного віку, лікарнях, інтернатах.

Оксана Комякова, 15 років, Харків-Стаханов

Моє волонтерство розпочалося цього літа. Я була вихователькою зміни Smartteen у таборі Jumpcamp. Вирішила стати волонтеркою, бо добре почуваюся, коли бачу, що комусь допомогла.

Щоб школярі розуміли, що вони своїми діями можуть хоч трохи покращити світ, потрібно спробувати себе в ролі волонтерів. Це цікаво. Наприклад, волонтерство розвинуло в мене відповідальність, розуміння того, що від мене може щось залежати.

Порада школярам від Оксани:

Якщо у вас є можливість волонтерити — не втрачайте її. Можливо, буде важко і ви втомитеся, але станете абсолютно іншою людиною з новим сприйняттям життя.

Іван Антонюк, 17 років, Радехів

Моє перше волонтерство — це проведення курсів із саморозвитку «Young&free» у рідному Радехові. Це був власний проект, до якого залучав інших.

Я волонтерю вже два роки. Недовго, але достатньо для розуміння: волонтерство — це круто, бо зустрів багато чудових людей у своєму містечку та за його межами. Пам’ятаю, як волонтерив на місцевому фестивалі, де ми мали окрему зустріч з гуртами, які виступали. Їли о другій ночі разом з міським головою. Ніколи не забуду ту ніч і його класні жарти. Це все трапилося завдяки волонтерству.

Волонтерство дає можливість робити помилки без значних фінансових витрат. Людина хоче стати менеджером, тоді участь у волонтерському проекті в ролі організатора дасть їй необхідні знання. Навіть, якщо десь «напартачиш», то команда, додаткова допомога благодійників допоможуть все виправити.

Порада школярам від Івана:

Починайте волонтерити якнайшвидше. Чим більше ви будете волонтерами у 14–17 років, тим більше допоможете собі майбутньому. Часто люди шукають себе і не знають, ким бути, а відповідь — під носом. Не знаєте, чи бути видавцем? Спробуйте себе волонтером на книжкових форумах. Під час волонтерства знайдете товаришів, які можуть стати партнерами з бізнесу або помічниками в реалізації мрій.

Віка, Павло, Петро, Марія Томашевські та їхня мама Ольга, Ужгород

Ольга Томашевська

Моє волонтерство почалося в травні 2014 року, коли Крим вже було анексовано. У Facebook натрапила на акцію, організовану мамою воїна. Стояла та роздавала маленькі папірчики: шкарпетки, мило, крем для гоління, труси, бритви. Потім були масштабні акції: Night ride, зліт байкерів, «Фото патріота». Плели та продавали браслети, пекли смаколики, виготовляли магніти, значки, брелоки.

У той час діти ще не ходили до школи, але вже активно допомагали — малюнками та листами воїнам. Ми вкладали їх у кожну посилку на Донбас.

Першим волонтерством Віки стала велика акція, коли разом продавали дитячі іграшки. Їй сподобалося, тому розповіла свої враження Марусі, Павлу та Петру, і ті теж почали «рватися в бій». Їхнє перше волонтерство було ще до початку школи — на День вишиванки 2015 року. Спочатку закликали приєднатися до наших продажів, а потім стали волонтерами в безпрограшній лотереї. Відтоді їхні обов`язки не змінилися: заохочують перехожих, проводять лотерею, видають призи.

Віка, 12 років

Мені подобається волонтерство, бо я не марную час. Завдяки волонтерству можна допомогти тим, кому це потрібно. Від цього відчуваєш щастя та радість. Знайомишся з цікавими людьми, а якщо акція відбувається за межами Ужгорода, то це можливість побувати в нових місцях.

Дехто вважає, що волонтерство допомагає, дехто — ні, але я думаю: власним прикладом можна заохотити інших. Крім того, волонтерство — це дуже весело. Ти спілкуєшся, смієшся, розважаєшся та одночасно — робиш добру справу.

Петро, 9 років

Волонтерством щодня можна заробляти гроші, щоб допомогти нашим військовим. А ще — я просто люблю проводити лотерею або щось продавати. Знайомлюся з воїнами та весело проводжу час.

Марія, 9 років

У волонтерстві хороше те, що є добро. Мені просто подобається допомагати іншим.

Павло, 9 років

Я — волонтер, тому що роблю корисну справу. Це додає задоволення і радості. Думаю, треба збирати гроші на танки, літаки, зброю, ліки, на солодке і смачненьке, бо військові теж люблять солодке й смачненьке.

Залишити відповідь