Як створити ідеальний шкільний розклад

Яким би був шкільний розклад, якби не було потреби враховувати інтереси дорослих? В англомовній пресі постійно публікують дослідження щодо того, як оптимально скоординувати діяльність учнів. Ми спробували об’єднати їх і синтезувати найкращий варіант.

Попрощайтеся з літніми канікулами

Розпочати доведеться не з опису дня, а з того, як планувати весь навчальний рік. Якщо вам здається, що ідеальний для учнів розклад став би для них суцільним святом, доведеться розчарувати: оптимальне — не означає найприємніше.

Перше, з чим вчені радять покінчити, — великі канікули. Насправді перерва в заняттях аж на три місяці — скоріше виняткове явище, типове лише для пострадянських країн. Сформувалося все ще тоді, коли діти якомога довше були потрібні в піонерських таборах — і не для відпочинку, а для допомоги у зборі врожаю та ідеологічної роботи. Тут і літа було замало. У 1970–80-х діти влітку вже переважно відпочивали, а величезні літні канікули стали чимось обов’язковим.

У більшості ж країн канікули тривають максимум два місяці. Проте і це негативно впливає на активність дітей. Адже кілька місяців вони не мають жодного інтелектуального навантаження, частково забувають те, що знали та вміли, а потім їм складно адаптуватися. Педагогічна спільнота США ще два роки тому почала бити на сполох.

У штаті Міннесота вже скасували літні канікули. Максимум, що виділяють, — місяць. Так само, як у Німеччині, Китаї, Японії, Бразилії, Тайвані, Індонезії. Це дає більше часу і можливостей для засвоєння навчальної програми. Улітку батькам не доведеться кудись терміново прилаштовувати дітей. У Великій Британії теж точаться суперечки щодо тривалості літнього відпочинку. Наприклад, у Південному Йоркширі зробили канікули п’ять тижнів, при цьому муніципалітет посилається на сучасні дослідження, які радять не перевищувати цей термін.

Утім, вчені кажуть не про урізання відпочинку, а про його «розмазування» по всьому навчальному році. Матимемо 2–3 тижні відпочинку в кожному сезоні. А як їх розподілити? Один з варіантів — щомісяця робити тиждень відпочинку. Але оскільки далеко не всі родини зможуть зайняти учнів під час цієї перерви, варто поділити цей час на святкові канікули (різдвяні, великодні), коли батьки теж не працюють, та чергові, коли школи мають пропонувати програми на кшталт шкільних таборів: екскурсії, розваги, майстер-класи, тематичні дні.

«Весела» п’ятниця чи «лінива» середа

Є ще один варіант, як поділити додаткові дні: замість «чергових» канікул регулярно працювати з трьома вихідними. Це ефективно для учнів середньої та старшої школи. У різні дні навчального тижня працездатність учнів, як відомо, не однакова. Її рівень зростає до середини тижня і знижується до п’ятниці. Тож викладати новий матеріал, роводити контрольні роботи радять в середині навчального тижня.

Навантаження протягом тижня в школах розподіляють таким чином, щоб найскладніші предмети припадали на вівторок-середу. Нині у Франції для школярів середа — короткий день, а у Фінляндії таким днем є п’ятниця.

Вчені переконані, що такий підхід піде на користь дітям у початковій школі. За нового розподілу учні займатимуться по 6 годин (разом з гуртками) лише в середу та четвер. Решту буднів — по 3 години.

А тінейджерів легше активізувати додатковим вихідним днем. Причому призначення його буде різним. У середу варто порелаксувати, тобто дозволити учням залишитися вдома або провести книжковий день, спокійні майстер-класи: заняття «хенд мейд», кіноперегляди з подальшим аналізом, психологічні студії тощо. Це має бути «ліниве» проведення часу. Якщо ж додатковий вихідний робити в п’ятницю, це має бути активний день: екскурсії, спорт, додаткові заняття мистецтвом, розваги, диспути, вечірки.

Скільки триватиме урок

Для молодшої школи — півгодини: саме стільки діти в цьому віці можуть концентрувати увагу. А ось для середньої і старшої школи вчені пропонують новий варіант — уроки по 1,5 години. Адже саме ця тривалість відповідає природним ритмам людини.

Торік Нобелівська премія з медицини була присуджена саме за відкриття так званих циркадних ритмів. За 90 хвилин змінюється активність більшості органів та систем людини. Ще раніше дослідники встановили, що саме така періодичність регулює сон людини. Нині вчені довели, що процеси харчування та обміну речовин, активності нирок, обробка інформації та інші процеси підкоряються ритму в 1,5 години.

Вчені з Чиказького університету довели, що наша поведінка підкоряється зміні відпочинку-активності за ті самі 90 хвилин. Для цього спостерігали добровольців, які перебували на самоті в тихій кімнаті з мінімумом меблів.

Так само коливається увага дорослої людини. У процесі іншого дослідження вчені вимірювали показники людей, що грають у відеоігри. Координація рухів, здатність до обробки нової інформації, короткочасна пам’ять працюють у режимі піків і падінь. Піки спостерігалися кожні 90 хвилин.

Чи є це дивиною? Півторагодинні уроки вже введені в більшості штатів США, Австралії, Канаді, Ізраїлі. У Фінляндії планують до 2020 року перейти на тригодинні уроки.

Підліткам у школу — на 10:00

Шкільний день, який починається о 10:00, може підвищити навчальні результати підлітків. Про це «Освіторія» вже писала. Чимало дослідників доводять, що для тінейджерів уроки мають починатися значно пізніше, ніж нині. Але що менша дитина, то ближче вона до «жайворонка». Тож початок занять для молодших школярів може бути традиційним: 08:00.

Як далі правильно скласти розклад уроків? Варто орієнтуватися на розподіл та чергування предметів за їхньою складністю, яку вимірюють за рівнем втоми учнів. Найскладнішими визнано точні науки: математика, фізика, хімія, а також інформатика. На другому місці — іноземні мови, соціальні науки, природничі науки. Далі — трудове навчання та фізкультура. Найлегшими вважають заняття мистецтвами.

Вчені Лондонського університету назвали оптимальний час доби, що підходить для занять математикою. Про це повідомляє Daily Mail. Вирішувати математичні завдання найкраще до обіду. А вивчати історію оптимально в другій половині дня.

Лише два уроки на день

«Розкачуватися» на початку занять радять за допомогою творчості. Заняття мистецтвами можуть бути щоденними, а не один раз на тиждень, хай навіть триватимуть вони півгодини. Це збагачуватиме життя підлітка, підвищуватиме самооцінку, налаштовуватиме на подальше навчання.

Так само щодня радять вводити спортивну годину, щоб учні могли переналаштуватися після занять точними науками. Дехто пропонує ввести щоденне читання — лише у 5–8-х класах. І це окремо від занять мовою та літературою. Ідеться не про читання на швидкість або оцінку, а про конкуренцію візуальним мистецтвам, яку можна запропонувати лише у школі.

Книгу читають за вибором учнів — хай це детектив чи фантастика. Головне, щоб захоплювало. Щодня діти разом проходять «шматочок»: виразно читає вчитель, читають по ролях, слухають аудіо, читають про себе роздруківки, а потім обговорюють тощо.

А як найкраще завершити день? Будь-який урок наприкінці навчального дня залишає відчуття незавершеності. Краще ввести такий собі ритуал закінчення дня, аналог «ранкового кола» у початковій школі. У цей час учні можуть згадати все гарне/погане за день, подумати про свої почуття та їхню природу, оголосити свої плани та очікування на завтра, поговорити про цілі, порефлексувати.

Отже, зробимо «мікс» з усіх цих порад.

Ідеальний розклад для 5–8-х класів:

10:00- 10:30

Мистецтво

10:30-12:00

Перший урок (точні науки, IT)

12:00-13:00

Спорт

13:00-14:00

Обідня перерва

14:00-14:30

Трудове навчання / проектна діяльність

14:30-16:00

Другий урок (соціальні науки, мови)

16:00-16:30

Щоденне читання

16:30- 17:00

Час рефлексії

За матеріалами Atlantic, Telegraph, BBC, Daily Mail.

Залишити відповідь