Українські школи зачинені на карантин вже майже місяць: за цей час вчителі і діти поступово призвичаїлися до дистанційного навчання у форматі Zoom-уроків. Вочевидь, це було складно для всіх — і педагогів, і дітей, і батьків. Однак онлайн-навчання стало викликом не лише для українських шкіл — вчителі з усього світу кажуть, що були зовсім не готові швидко «пірнути» у віртуальну школу, а на підготовку одного уроку дистанційного навчання вони витрачають удвічі більше часу. Ми зібрали думки, враження та відверті зізнання британських та американських педагогів про їхній досвід дистанційного навчання.
Американські школи закуповують планшети для учнів
Понад 124 тисячі державних і приватних шкіл у США припинили роботу через пандемію коронавірусу. А це означає, що щонайменше 55 мільйонів американських учнів відтепер навчаються дистанційно. Такі дані зі щоденним оновленням подає сайт Education Week. Американські експерти з дистанційного навчання дуже стурбовані, адже закриття шкіл матиме непропорційно більший негативний вплив на сім’ї з низькими доходами: учні можуть не мати власних гаджетів чи комп’ютерів або навіть якісного інтернет-зв’язку вдома.
Бен Когзвел, вчитель початкових класів в одній зі шкіл у Каліфорнії, в інтерв’ю The New York Times розповідає, що регулярно записує відеоуроки для своїх учнів: він читає перед камерою їхні улюблені казки та повторює слова англійською на картках. Більшість дітей з його класу розмовляють іспанською вдома, тому вчитель сподівається підтягнути їхні знання англійською під час карантину. Школа забезпечує дітей планшетами, які вони можуть брати додому для виконання завдань. Але для багатьох сімей онлайн-навчання — це виклик: навіть маючи wi-fi удома, не всі батьки знають, як під’єднати гаджет до інтернету і завантажити навчальне відео.
У штаті Вірджинія учні державних шкіл не матимуть обов’язкових завдань або оцінок на період карантину. Таке рішення місцева влада ухвалила через те, що не здатна гарантувати рівний доступ усіх школярів до навчальних джерел — комп’ютерів та інтернету.
В окрузі Монтгомері, штат Меріленд, із закриттям шкіл вчителі приготували роздруковані навчальні матеріали для учнів та дали батькам онлайн-інструкції щодо вправ і завдань, але всі вони на повторення вже вивченого, тож дітям не доведеться самостійно опановувати нові теми. Місцева влада також планує забезпечити учнів планшетами і провести wi-fi, щоб усі мали доступ до онлайн-навчання з дому. Водночас, вчителі повинні встановити щоденні «офісні години» (щонайменше 4 години на день) для спілкування з учнями телефоном або онлайн. Адже, зрештою, найважливіше в кризовий час — не втратити зв’язок. Саме для цього один американський вчитель запропонував своїм учням 6-го класу написати есеї про те, що вони переживають під час карантину. Він був здивований, адже доти не отримував настільки глибоких і щирих дитячих робіт.
Тім Родман, вчитель суспільних наук, зізнається, що ніколи раніше не проводив віртуальних уроків. Його заняття у форматі Zoom-конференцій з макроекономіки і державного управління щотижня відвідують близько 60 учнів. Він вирішив не навантажувати студентів новими темами, а присвячує час обговоренню, дає кожному можливість висловитися, а одного дня вони всі одягли на урок кумедні капелюхи, щоб відсвяткувати «Crazy Hat Day»: «Дітям важливо мати можливість зустрітися разом і врятувати бодай часточку з того нормального життя, яке ми звикли мати до карантину», — каже Родман. Загалом американським учителям радять не давати дітям новий матеріал, а заглиблюватися в уже вивчені теми, розглядати їх під іншим кутом і давати можливість дітям висловлювати свої думки та почуття.
Чи готові американські вчителі навчати онлайн?
Безкоштовна комунікаційна платформа для вчителів і батьків ClassTag опитала 1247 американських вчителів з різних штатів, щоб з’ясувати, як вони впроваджують дистанційне навчання. Більшість опитаних — педагоги початкової і середньої школи.
Понад 56 % вчителів відчувають, що «не готові впроваджувати дистанційне навчання».
Близько 43 % педагогів сказали, що самі вирішують, які інструменти для онлайн-викладання використовувати.
54 % вчителів зізналися, що не використовують жодну з наявних LMS (системи управління навчальним процесом). Серед тих, хто використовує такий інструмент, 36 % віддають перевагу Google Classroom.
69 % опитаних вчителів надсилають своїм учням документи або роздруковані сторінки із завданнями для виконання.
Близько 34 % вчителів використовують відеоматеріали чи записують власні ролики, і 13 % роблять стріми відеоуроків і влаштовують спільні відеочати.
Як працюють британські школи?
У березні 25 тисяч державних і приватних шкіл Великої Британії також зачинилися для більшості дітей — це перше масштабне закриття шкіл у країні за всю історію сучасної Великої Британії. Ґевін Вільямсон, секретар з освіти в Англії, так прокоментував карантин у школах: «Ми зачиняємо школи на невизначений термін. Проте це не стосується дітей, чиї батьки мають роботу в критично важливій галузі або є працівниками охорони здоров’я. Ми не будемо проводити тестування та іспити, не будемо виставляти річні оцінки учням», — цитує чиновника The Guardian. Відтак у Великій Британії цього року скасовані випускні іспити GCSE — аналог української державної підсумкової атестації.
Уряд Великої Британії склав перелік критичних секторів діяльності: окрім органів влади і місцевого самоврядування, транспорту, рятувальної та медичної служб, у список входять також працівники освіти та дошкільних закладів. Діти, чиї батьки працюють у перелічених галузях, можуть відвідувати школи, загалом це близько 10 % учнів. При цьому вчителі намагаються встановити дистанцію в 2 метри між дітьми, хоч і зізнаються, що із 5-річками це дуже складно.
Загальні підходи, які британські освітні експерти радять для дистанційного навчання, це уроки у форматі відеоконференцій, які не повинні тривати довше, ніж 45 хвилин, адже онлайн-зустрічі потребують від дітей більшої концентрації уваги. Таких уроків повинно бути не більш ніж чотири на день. Решту часу учні мають присвятити фізичній активності, наскільки це можливо в умовах карантину, та креативним заняттям. Британські вчителі радять батькам зменшити екранний час для дітей, а також заохочувати підлітків говорити: краще зателефонувати другові і потеревенити наживо, ніж обмінюватися текстовими повідомленнями. Молодшим дітям дозволяють гратися на вулиці, за умови дистанції в 2 метри, але діти не можуть грати в командні ігри та обмінюватися іграшками.
Попри те, що Велика Британія скасувала випускні та інші проміжні іспити для школярів, Департамент освіти радить вчителям Англії виставити оцінки на власний розсуд: з огляду на прогрес під час дистанційного навчання. Ці оцінки пізніше додадуть до вже наявних балів за попередній період навчального року і вирахують середній бал до кінця липня. Якщо учень незадоволений своїм результатом, можна буде перескласти справжній іспит на початку наступного навчального року.
Як BBC допомагає з дистанційним навчанням у Великій Британії?
20 квітня у британських учнів почнеться літній триместр навчання. Щоб заповнити прогалини через карантин та надати доступ до освіти кожному школяру, BBC запускає 14-тижневу навчальну програму, що охопить теми і матеріали з головних предметів для дітей від 5 до 14 років. Британські телезірки та найкращі вчителі країни разом із провідними спортивними та культурними партнерами, такими як Royal Shakespearе Company, створюють уроки, навчальні подкасти, відео та квізи. Таким чином, кажуть у BBC, діти будуть отримувати «щоденну порцію» навчання вдома.
Лист до учнів
Джордж Сондерс, американський новеліст, сценарист та автор дитячих книжок, опублікував на сторінках The New Yorker «Лист до моїх учнів під час пандемії». У ньому відомий письменник зізнається, що йому страшно: його дружина має застуду (вони на це сподіваються), їхні домашні собаки страждають, бо прогулянки стали рідкістю, а сам автор намагається прийняти пандемію як частину всесвіту і власного життя. У такий кризовий час, на його думку, світ потребує наших «очей і вух». Він просить своїх студентів, та й усіх інших людей, записувати свої почуття, думки, розмови і текстові повідомлення, які ми отримуємо від близьких та друзів, «занотовувати, як наше серце та розум реагують на цей дивний новий спосіб життя». «Через 50 років люди не повірять, що ми пережили щось таке. Ту майбутню дитину зможе переконати тільки те, що ми сьогодні напишемо, до чого сьогодні будемо дуже уважними». Письменник закінчує свій лист до учнів запрошенням писати йому — будь-коли.
