Текст: Олена Юрченко, Олена Павлова, фото: Олег Батрак
Звичайний робочий день у Міністерстві освіти, на годиннику сімнадцята. Це саме розпал робочого дня для Любомири Мандзій, — зазвичай свій робочий кабінет в.о. міністра освіти залишає після 22-ої. «Освіторія» завітала на чай до нинішньої очільниці міністерства, щоб з’ясувати, які трансформації та новації чекають на українську освіту.
Чи чекати українським випускникам пом’якшення оцінювання на ЗНО 2020? Чи чекати вчителям підвищення зарплат та коштів на підвищення кваліфікації найближчим часом? Які інструменти має обирати вчитель для «коригуючого навчання» з 1 вересня? Усі відповіді — з перших вуст.
Українські вчителі прийняли виклик дистанційної освіти
Міністерство освіти — в умовах непростих часів. Любомиро Степанівно, як виглядав ваш звичайний робочий день під час карантину?
Мій робочий день не дуже змінився — як і раніше, він розпочинається перед восьмою. У період карантину закінчується він після 22-ої, а до 23-ої я намагаюся бути вдома. Тож до 22-ої я ще можу проводити зустрічі, телефонні розмови, консультації — це онлайн без упину. Та й не було такого дня, щоб я не була в міністерстві. Практично всі заступники теж були щодня на місцях. Працювати «наживо» з людьми було значно легше.
Результати PISA 2018 свідчать: більшість освітніх систем не готові запропонувати учням можливості для навчання онлайн. Та й міжнародне опитування TALIS 2017 показало, що в Україні майже 50 % шкіл мають поганий доступ до інтернету. Як працювати із цим викликом?
За нашою статистикою, на 3 вересня лише 3 % шкіл України не мали доступу до інтернету. Ідеться саме про доступ до інтернету в школах. А під час карантину ми перейшли на освіту в домашніх умовах. Наразі немає статистики про кількість учителів та учнів, які не мають доступу до інтернету. Але навіть якщо взяти приклад сім’ї, де мама — вчителька і виховує ще двох власних дітей, — гаджетів для освітнього процесу потрібно три, а в родині може бути лише один.
Після весняних канікул вчителі вже адаптувались і вільно обирали інструменти, з якими працюватимуть під час дистанційного навчання. Але дуже важливим був момент, коли школи визначили свої правила та впорядкували їх після того, як кожен поділився напрацюваннями. Дітям одразу стало легше, а батькам спокійніше.
Що позитивне з нового досвіду, набутого під час вимушеного переходу на дистанційне навчання, ви б хотіли назавжди залишити в українській освіті?
Співпрацю і взаємодопомогу на рівні школа-учні-батьки. Найбільшим надбанням за час карантину стала продумана комунікація на рівні школи, де і вчителі, і батьки, і учні почали взаємодіяти, домовлятись. Це справжня командна робота. Знаю приклади, коли школи поділилися своїми ноутбуками зі учителями, які мали потребу в гаджетах. Або ж школи ділилися своїми ноутбуками з учнями, які цього потребували.
Українська освіта прийняла цей виклик із дистанційного навчання?
Так, прийняла. Можливо, це я маю щастя спілкуватися з такими директорами чи вчителями, які охоче діляться набутими знаннями та практиками з усіма, хто цього потребує. Пригадайте, скільки за цей час у мережі було онлайн-вебінарів, під час яких вчителі були готові ділитися досвідом. Всеукраїнська школа онлайн — це теж про готовність вчителя до цього виклику, адже вони не мали досвіду роботи перед камерами. Переважило бажання прийти на допомогу одне одному.
Саме ця співпраця — найкращий результат цього карантинного періоду.
Дуже добре спрацювали директори. Вони зрозуміли, що треба посісти в цих умовах лідерську роль і навчати педагогів опановувати нові інструменти. Адже хто, як не директор, найкраще знає, чого бракує тому чи іншому вчителеві?
Також важливо, що соціально відповідальний бізнес під час карантину був готовий ділитися своїми напрацюваннями. Відкрили доступ до платних опцій навчальних платформ, деякі платформи дали повністю безкоштовний доступ. Частина вчителів справилися й добре опанували ці інструменти. Решта — я переконана — пройдуть потрібні курси з підвищення кваліфікації. Після закінчення карантину педагоги поспілкуються між собою, поділяться досвідом наживо. Вони можуть непогано «підтягнути» цифрові навички одне одного.
Працюємо над новою концепцію оплати праці для вчителів
Ще одна больова точка: субвенція на Нову українську школу зменшилася на 360 мільйонів. І саме за ці кошти мало відбуватися підвищення кваліфікації вчителів. Якими шляхами МОН збирається поборотися за потребу вчителів професійно розвиватися?
Якщо говорити про субвенцію для НУШ у частині підвищення кваліфікації, саме вона залишається пріоритетом. Чому це важливо? Тому що в 2020 році ми хотіли реалізувати принцип самостійного вибору суб’єкта підвищення кваліфікації. Право залишилось, але фінансового ресурсу ми поки що не передбачили, зважаючи на ситуацію з коронавірусом.
Одразу слід згадати, скільки зараз з’явилося безкоштовних можливостей для вчителів підвищувати компетенції й навички. Вчителі можуть скористатися цими матеріалами й базою.
Також ми розуміємо, що залучення коштів субвенції Нової української школи до вересня все одно не було б використано у зв’язку з карантином. Коли на державному рівні обговорювалися процеси, пов’язані зі зменшенням субвенції, ми виставили чіткі пріоритети: створення освітнього середовища і умов навчання для першокласників. Це потребує довшого часу, адже йдеться про процеси закупівлі, доставки, які треба закінчити до 1 вересня. А підвищення кваліфікації триває впродовж року. Після стабілізації ситуації ми на рівні Уряду повернемося до перегляду субвенцій НУШ для повернення її в повному обсязі. Але це залежить від економічної та епідеміологічної ситуацій. І це теж для мене пріоритет.
Дуже засмучені й молоді вчителі, які не отримають обіцяну 21 000 гривень.
Безперечно, підтримка вчителів і вчительської спільности загалом — теж наш пріоритет. Саме тому зараз ми працюємо над концепцією, пов’язаною зі зміною оплати праці для педагогів. Розуміємо, що відмінність в оплаті праці молодих і досвідчених учителів має бути не такою суттєвою.
Хочеться дізнатись детальніше про нову концепцію оплати праці для педагогів.
Зараз активно працюємо над цим. Період напрацювань може зайняти певний час і залежить від можливостей державного бюджету. Саме тому поки не хочу озвучувати деталі, щоб не було невиправданих сподівань.
Зважаючи на прогнозований економічний спад у країні через тривалий карантин, чи збільшиться освітня субвенція місцевим бюджетам у 2021 році? Зарплата вчителя зростатиме?
Попередньо в нас було трирічне бюджетне планування, пов’язане з оплатою праці педагогів. Зараз ми переходимо до планування бюджету на наступний рік і готуємо нову бюджетну пропозицію. У тому числі — до Міністерства фінансів. Нічого озвучити не можу, зараз іде перша бюджетна декларація. Це кропітка праця.
Ми прагнемо змінити оплату праці в більшу сторону. Безперечно, на момент ухвалення закону про повну середню освіту теж були ідеї щодо змін по оплаті праці. Але тоді вони не набули широкої підтримки. Тому ми над цим працюємо. Розуміємо, що оплата праці педагогічних працівників має бути змінена і розмір зарплат збільшено. Але давайте відкладемо відповідь на це запитання до того часу, поки врегулюємо все на рівні Міністерства освіти і Міністерства фінансів.
Реформа освіти: які зміни попереду
Нові українські батьки і нові українські вчителі — суспільство більше заважає чи допомагає реформі освіти?
Усі учасники освітнього процесу творять реформу. Вона не може бути виключно реформою МОН чи спільноти вчителів. У творенні Нової української школи задіяні всі — діти, батьки, вчителі.
За даними моніторингу, який проводило Міністерство освіти, очікування батьків справджуються. Тому роль батьків у новій українській школі справді змінена. Але йдеться тут про період по 12 березня, адже карантин теж вплинув на ситуацію. Опитування показують, що тільки зараз 30 % батьків зрозуміли значущість ролі вчителя в освіті та важливість його роботи.
Над розвитком НУШ Міністерство освіти працює вже третій рік поспіль. Але в березні вже опублікували для громадського обговорення новий держстандарт освіти для 5–9-х класів з чіткими критеріями, що має знати учень. Можете виокремити найсуттєвіше нове?
Саме громадське обговорення цього документа мало великий вплив. Ми змінили і його форму: тепер вчителі мають розуміння, яких конкретних результатів вони мають досягти.
Стандарт побудовано на компетентнісному підході. Це математична, екологічна, інформаційно-комунікаційна, культурна компетентності. Обов’язкове вільне володіння державною мовою. Особлива увага компетентностям у галузі природничих наук, техніки, технології, а також навчання впродовж життя. А ще — громадянським та соціальним компетентностям, які пов’язані з ідеями демократії, моралі, свобод та прав людини, здорового способу життя, нетерпимості до проявів корупції. У школах вивчатимуть основи підприємництва та фінансову грамотність.
Запрошую всіх до публічних консультацій, які незабаром відбудуться онлайн. Буде п’ять груп, в яких можна обговорити або подати свої проєкти щодо типової освітньої програми. Хочемо залучити до обговорення як вчительську спільноту, так і батьків з учнями.
- 4 червня — Київська, Житомирська, Чернігівська, Сумська, Рівненська області (зареєструватися можна за посиланням).
- 9 червня — Кіровоградська, Черкаська, Вінницька, Полтавська, Хмельницька області (зареєструватися можна за посиланням).
- 11 червня — Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області (зареєструватися можна за посиланням).
- 16 червня — Луганська, Донецька, Харківська, Дніпропетровська області (зареєструватися можна за посиланням).
- 18 червня — Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Чернівецька, Тернопільська області (зареєструватися можна за посиланням).
Яку інформацію буде корисно отримати від учнів?
Фідбек, що ж вони мають отримати від цього освітнього етапу, чи відповідатиме компетентнісний підхід їхнім очікуванням і потребам.
Навчальна програма докорінно зміниться після впровадження стандарту?
Так, освітня програма буде суттєво змінена.
Хочу наголосити, що цей стандарт дозволяє вільне обрання інструментів і шляхів досягнення навчальної мети виключно на розсуд школи. Іншими словами, стандарт — це очікуваний результат, якого необхідно досягти. А от яким шляхом ви будете досягати — тільки ваш вибір.
Після ухвалення стандарту буде затверджена типова освітня програма — це набір модельних освітніх програм. Тільки від школи залежатиме, яку освітню програму вона обере. Можливо, навіть, запровадить власну. Створюєте свою освітню програму? Будь ласка, тільки дотримуйтесь державної якості освіти. Сформувавши власну освітню програму, школа має відправити її на розгляд Державній службі якості освіти, яка проведе експертизу. Після цього школа зможе запровадити її та реалізувати.
Такої свободи не вистачало багатьом учителям. Але є відчуття, що школи чекають від Міністерства не загальних рекомендацій, а чітких наказів. Склалось враження, що вони не до кінця готові до автономії. Скільки часу має пройти, щоб школи могли вільно користуватися правом вибору і не боятися?
Якщо вчителі школи будуть готові до такого підходу, можуть сповна скористатися правом на вибір. Усе залежатиме від ініціативи. В Україні є багато прекрасних шкіл, які тільки чекають на це право вибору та мріють створити освітню програму. Так само існують школи, які користуються типовою освітньою програмою. Але що їх об’єднуватиме — необхідність досягти результату, прописаного в стандарті. Яким шляхом — це вже компетенція вчителя.
Якби можна було прибрати одну перепону в українській освіті, що б це було?
Я воліла би забрати будь-що, що заважає якості освіти. Якщо це бюрократизація — прибрати паперову роботу, і так далі. Найважливіше для нас — якість освіти. Усе, що заважає підняти якість освіти, готові прибирати.
Проєкт, який отримав як величезну підтримку в суспільстві, так і порцію критики — Всеукраїнська школа онлайн. Наскільки помічною для учнів виявилась онлайн-школа?
Реалізація цього амбітного проєкту Всеукраїнська школа онлайн — спільна праця і консолідація зусиль Офісу Президента, Комітету з питань освіти, науки та інновацій, Міністерства освіти і науки, «Освіторії» і, що найважливіше, вчителів, які були готові поділитися своїм досвідом.
Вісім тижнів Всеукраїнської школи онлайн — це 1298 уроків для старшої школи і 239 уроків для початкової школи. Окрім того, що вони транслювалися на телеканалах України, усі записи є на YouTube-каналі МОН. Уроки набрали 15,6 мільйона переглядів лише на YouTube-каналі МОН.
За період карантину ми намагалися оперативно реагувати на виклики. Тож це була відповідь на виклик — бо не всі діти мають доступ до інтернету, а ми надали можливість опанувати навчальний матеріал. Я знаю, що в багатьох школах, які працювали з учнями дистанційно, педагоги радили переглянути той чи інший фрагмент уроку Всеукраїнської школи онлайн. Це стало додатковою можливістю урізноманітнити освітній процес.
Чи вимальовується наразі стратегія, як «оцифрувати» українську освіту? Чи є в планах створення глобальної навчальної відеоплатформи — не тільки з навчальними матеріалами онлайн, а й з тестами?
Такі плани є. Ми не просто почали думати про створення такої платформи, а вже активно обговорюємо реалізацію такого амбітного проєкту до вересня. Українській освітній спільноті потрібна така електронна платформа, на якій будуть розміщені і навчальні матеріали, і тести. Вона має бути помічною як для вчителів, так і для учнів і батьків.
Робоча назва цієї платформи вже є?
Ще кілька років тому починали запуск Національної освітньої електронної платформи. Зважаючи на певні обставини, проєкт так і не був реалізований. Після певних дозволів ми хочемо його втілити. Якщо вдасться, то будемо реалізувати саме цей проєкт, допрацьовувати його й наповнювати якісним контентом. За інших обставин усе одно залишимо за собою зобов’язання зробити таку платформу для шкіл.
Випускники озвучують побоювання щодо результатів на ЗНО і сподіваються на лояльність під час оцінювання їхніх робіт. А чи можна взагалі спрогнозувати, як відобразиться спонтанний перехід до онлайн-навчання на ЗНО 2020?
Усі після 12 березня 2020 року опинились в однакових умовах. Ще до початку карантину наші випускники вже пройшли практично всю програму. Матеріал, який припадав на два останні місяці 11-го класу, більше направлений на узагальнення, підсумовування і повторення матеріалу. Це можливість і час більше готуватися до тестування.
Звісно, дуже багато залежало від самоорганізації учнів. Практично з перших днів карантину на сайті Міністерства освіти і науки з’явилися сценарії розвитку подій щодо проведення ЗНО. Зважаючи на епідеміологічну ситуацію, ми розуміли, що прийняти рішення зможемо вже ближче до кінця навчального року.
На сьогодні є графік проведення ЗНО. З 25 червня до 17 липня пройде основна сесія. Ми зробимо все для того, щоб ЗНО пройшло безпечно. Батьків і вчителів просто прошу підтримати та налаштувати на позитивний лад наших випускників. Пам’ятаймо, що саме підтримка для наших учнів — дуже цінна. Згадайте результати дослідження PISA: успіху досягають ті, хто має більший рівень підтримки як з боку вчителя, так і з боку батьків.
У вересні на школярів чекає «коригуюче навчання». Як саме вчителі будуть з’ясовувати, чи добре учні засвоїли матеріал на карантині?
Уже готуємо відповідні рекомендації. Терміни коригуючого навчання залежать виключно від школи, учнів, учителів. Кожен вчитель зрозуміє цю ситуацію у вересні, коли зустрінеться зі своїми учнями, побачить, які «прогалини» треба заповнити. Інструменти для з’ясування, як учні опанували матеріал — виключно в компетенції вчителя.
Питання дистанційного навчання у школах обговорюється дуже активно. А як студенти переживають період поза університетами?
Моє бачення: виші були більше готові до навчання з використанням дистанційних технологій. Багато вишів мають окремі навчальні платформи, а іспити можуть проводити у вигляді тестувань, якщо предмет передбачає таку можливість. Ми мали розмову з ректорами і передбачали можливість дистанційного закінчення навчального року у вишах. Зважаючи на те, що з 22 травня запроваджений адаптивний карантин, у закладах освіти можуть проводитися заняття в групах до 10 осіб. Якщо ситуація й надалі покращуватиметься, в університетах можна буде проводити екзаменаційну сесію в аудиторіях. Теж до 10 осіб, але це залежатиме від рішень регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Про найбільші виклики карантину
Як вам дається переїзд до Києва? Ви залишили звичне життя у Львові, а як родина, друзі? Що було найважчим?
Чесно — непросто. Особливо нелегко було залишити в іншому місті сім’ю, але це рішення ми узгодили з чоловіком. Найважчий момент — відсутність щоденної підтримки та добрих слів з боку молодшої дитини. Обставини склалися так, що старший син живе в Києві давно. Він навчався в КНУ імені Тараса Шевченка. Менший син навчається у 8-му класі гімназії у Львові. На вихідних намагаюсь якомога більше спілкуватися з рідними.
ZOOM-конференції тепер і на сімейне спілкування поширилися?
Все ж більше по телефонному зв’язку спілкуємось.
А як вашому сину-восьмикласнику дався перехід на дистанційне навчання?
Коли старший син святкував день народження, то чоловік із молодшим приїхали до Києва. З мого телефону роздавався інтернет для того, щоб син відправив якісь завдання. Їхній клас працює на платформі Google Classroom. Таке навчання формує в дитини відповідальність та самодисципліну. Адже навіть на прикладі свого школяра я бачу: немає значення — це вихідні чи ні, якщо треба в якийсь момент отримати доступ до інтернету, щоб відправити домашнє завдання. Я переконана, що карантин і дистанційне навчання дали поштовх усім учням стати відповідальнішими.
Який професійний виклик на новій посаді було найважче подолати?
Найбільший виклик — це те, що я виконую обов’язки міністра освіти і науки. Це, напевно, найскладніший виклик, який припав і на мою кар’єру. Найскладніше на цій посаді було шукати та приймати абсолютно нові рішення, щоб забезпечити безперервний освітній процес в умовах карантину.