Як розвинути наочне мислення учнів: 5 вправ від учительки з Канади

 Зазвичай дорослі більше дбають про розвиток словесно-логічного мислення у дітей. Та наочне мислення не менш важливе — це і нестандартний підхід до завдань, і самомотивація, і вміння уявити кінцевий результат. Як його розвивати? Про це розповіли під час Національної Конференції Українських Освітян. Занотували для вас п’ять захопливих вправ для розвитку образного мислення.

Уляна Плавущак−Підзамецька, місто Торонто (Канада)

— Я часто чую скарги: «Сучасні діти не хочуть мислити глибоко». Це та річ, яка чи не найбільше тривожить зараз учителів. Адже спонукати дітей мислити та адекватно ділитися думками — це саме причина, через яку ми обрали педагогіку! — розповіла Уляна Плавущак-Підзамецька під час Всеканадських освітніх онлайн майстер-класів.

Проблему можна вирішити. Замість того щоб просто задавати письмові завдання, активніше вводьте у роботу методи наочного (образного) мислення. Ці корисні інструменти діти зможуть використовувати впродовж усього свого навчального та життєвого шляху.

7 складових «видимого мислення»:

  • пильне спостереження та описування побаченого;
  • побудова пояснень та інтерпретацій;
  • міркування за допомогою доказів;
  • встановлення зв’язків;
  • уміння враховувати різні погляди;
  • формування висновків;
  • допитливість.

«Принцип Айсберга»

Майкл Поланьї, угорсько-британський філософ соціальної науки, ще у 1962 році сказав чудову фразу: «Ми знаємо більше, ніж можемо висловити». Це і є «Принцип Айсберга». Чому? Не всі знання створені однаково. Внутрішні, або ж неявні знання — це клас знань, які важко висловити або чітко передати.

Як же тоді вчителям сприяти розвитку учнівського мислення, мовлення і пам’яті? На допомогу прийдуть наочні методи викладання. Саме за допомогою цих методів учителі можуть побачити навчання очима учнів і допомогти їм стати успішними людьми.

«Проєкт Нуль»

Найвпливовіший академік у галузі освіти, професор Джон Гетті (директор Освітньо-дослідного інституту в Університеті Мельбурна в Австралії) провів понад 800 метадосліджень про те, що найкраще підходить для навчання в школах. Саме його дослідження стали основою для педагогіки наочного навчання.

Провідним закладом у галузі наочного мислення є Гарвардська Школа Освіти та її знаменитий «Проєкт Нуль» (Project Zero), який розробляє практики для підтримки інтелекту, сприймання інформації, мислення і творчості.

У рамках «Проєкту Нуль» розроблено окрему ініціативу для розвитку педагогіки наочного мислення, засновану на наукових дослідженнях. Тож пропоную розглянути практичні завдання та вправи для розвитку наочного мислення, які ви можете запропонувати учням. Вправи підходять і для очного, і для дистанційного навчання, і для викладання окремих предметів, і для інтегрованих курсів.  

PZ Thinking Routines from Sue Borchardt on Vimeo.

1. Організатор запитань

Вік: Для учнів середніх класів

Хід вправи: Це організатор графічної інформації з комірками для запитань «коли?», «чому?», «хто?», «де?» і «як?». Він розроблений як наочний орієнтир, який допоможе учням поступово заглибитись у питання чи тему, щоб досконаліше зрозуміти обрану царину знань.

Приклад застосування вправи: Припустімо, ви проходите з учнями навчальний блок про обрядові свята та вшанування пам’яті важливих постатей в Україні та по всьому світу.

Запропонуйте учням об’єднатись у невеликі групи. Кожен учасник групи обирає для дослідження свято або визначний день. Учні використовують організатор запитань, щоб розвинути своє мислення та допомогти розбити дослідження на менші частини.

Надалі учні використовують цю інформацію для створення розділу у фізичній або цифровій книзі, скрипту для YouTube-фільму, інфографіки або подкастів. 

2. Колір — Символ — Зображення

Вік: Для учнів початкових класів

Хід вправи: Після прочитання, перегляду чи прослухання наданого вчителем ресурсу, запропонуйте учням невербально розповісти про свої почуття, використовуючи колір, символ та зображення. Учні мають обрати колір, який, на їхню думку, відображає їхнє почуття. Потім вони створюють простий символ. Наприклад, коло — щоб зобразити щось безперервне. Або дугу, щоб зобразити підйом і падіння.

Потім запропонуйте учням продумати складніший образ, що відображає їхні почуття. Обов’язково дайте їм можливість обґрунтувати свій вибір зображення.

Приклад застосування вправи: Тема: Олімпійські ігри (історія, географія, культура).

Учні дізнаються про глобальні зв’язки через вивчення Олімпійських ігор. На одному з уроків покажіть їм два короткі відеоролики (можна й більше) зі змагань на Олімпіаді. Нехай це будуть відео представників як України, так і інших країн.

Запропонуйте учням записати все, що їм здається цікавим, важливим чи значущим для використання кольорів, символів та зображень стосовно цих спостережень.

Наступний крок: попросіть дітей порівняти свої спостереження, створивши наочні зведення всіх кольорів, символів та зображень. Спершу варто працювати в парах і групах. Трохи пізніше — цілим класом, щоб визначити та пояснити закономірності (схожість чи відмінність), що їх помітили діти під час роботи над цим завданням.

3. Перетягування каната

Вік: Для учнів старших класів

Хід вправи: Як навчити учнів уміло генерувати сильні аргументи? Тільки за допомогою постійної практики. А допоможе в цьому рутина «Перетягування каната».

Спершу поділіть учнів на дві команди, що «перетягують» віртуальний канат, щоб продемонструвати способи, за допомогою яких можна наводити аргументи і «потягнути» аудиторію у свій бік дискусії.

Зображення каната з людьми на протилежних сторонах розміщується у фізичному чи онлайн-класі (ресурс Padlet підійде для вправи якнайкраще). Вправу можна виконувати парами, невеликими групами або цілим класом.

Учням пропонують продумати аргументи обох сторін та обґрунтувати їх, записавши це на фізичній чи віртуальній записці з кожного боку каната. Далі учні мають обговорити низку аргументів кожної сторони. Після обговорення кожен учень повинен написати, записати аудіо чи відео зі своєю рекомендацією обраного аргументу.

Приклад застосування вправи:  Варіантами мовленнєвого оформлення аргументів можуть бут такі:

«Аргументом на користь моєї думки може бути те, що…»

«Довести своє твердження я можу такими аргументами: по-перше…, по-друге…»

«Доказом цього може бути…»

«Підтвердженням цього є…»

«Спробую переконати вас такими аргументами…»

4. Наочне мислення «10 на 2»

Вік: Для учнів середніх і старших класів

Хід вправи: Протягом 30 секунд вчитель показує учням картину певного художника. Потім пропонує записати десять слів або фраз, які спадають їм на думку щодо цієї картини. Після того як школярі написали свої 10 слів чи фраз, вони оглядають цю картину ще 30 секунд і записують додаткові десять слів або фраз, що відмінні від перших.

Використовуючи стратегію наочного мислення «10 на 2», учні мають можливість глибше зазирнути в мистецький твір. Це допомагає сповільнитися та зробити детальні спостереження після першого враження.

Картини можна обирати для представлення різних періодів у часі, допомагаючи дітям краще оцінити поняття минулого, сьогодення та майбутнього.

5 «Бачити — Думати — Замислитись»

Вік: Для учнів усіх вікових категорій

Хід вправи: Запропонуйте учням стратегію мислення під назвою «Бачити —  Думати — Замислитись». Діти мають відповідати на різні запитання. Ви можете запропонувати їм намалювати свої початкові думки або провести інтерв’ю з людиною чи об’єктом на фотографії або малюнку, використовуючи просту чи інтерактивну дошку.

Приклад застосування вправи:

В онлайновому середовищі учні можуть використовувати як синхронні, так і асинхронні засоби спілкування, щоб показати своє мислення. Наприклад, це може бути формат музичних виступів-інтерпретацій, які можна показати як на самій дошці, так і запропонувати учням через посилання.

17 найкращих застосунків для вчителів

Поділитися цією статтею