Як привчити дитину цінувати час

Передноворічний час — найкращий для того, щоб підбити підсумки, помріяти та спланувати наступний рік. Хочете, щоб і ваша дитина із задоволенням долучилася до цього? Тоді слід правильно налаштуватися. Можна подарувати якусь із книг, що в доступній формі приверне увагу школяра до тайм-менеджменту.

Для дошкільнят та школярів молодшого віку

«Фея часу», Ефрат Хадді

Діти полюбляють чарівні казки про фей. Юна Елфі — фея часу. Вона має допомогти дівчинці Кайлі, яка так любить гратися, що в неї не залишається часу на виконання домашнього завдання та прибирання кімнати. Фея розуміє її. Тож підказує, як перетворити хатні справи на цікаву гру, як структурувати час, як слідкувати за речами, щоб не доводилося довго прибирати, а також як швидше та веселіше зробити домашні завдання. Мрія Кайлі здійснилася: тепер у неї більше часу для гри, а батьки та вчителі задоволені її успіхами.

«Казка про втрачений час», Євген Шварц

Казка, якій вже майже 80 років, не перестає бентежити уяву дітей. Жодні повчання щодо згаяного часу не діють так, як яскравий образ: школярі, які перетворилися на стареньких. І якщо в казці все можна повернути, то в реальності діти замислюються про реальну старість, яка може прийти, хоча жодна мрія не досягнута, нічого важливого в житті не зроблено. Тож хочеться чимшвидше скласти плани на наступний рік і почати діяти.

«Сім звичок щасливих дітей», Шон Кові

Відомий фахівець з тайм-менеджменту написав казки про сім звіряток, які вчаться ефективно розпоряджатися часом. Приміром, білченя дізнається, що аби не нудьгувати, варто знаходити справи самому. Ведмедик перетворює мрію на план: вирішує, як придбати омріяну річ, де заробити та на що витратити решту коштів. Цей приклад може спробувати наслідувати маленький читач.

«Тайм-менеджмент для школяра. Як Федя Забувакін вчився часом керувати», Маріанна Лукашенко

Маленький школяр, який починає навчатися верхової їзди, розуміє, що в нього з’явилося стільки справ, що він забуває про них. Тож разом з батьками опановує інструменти, які можуть допомогти: список справ, щоденне і щотижневе планування, визначення пріоритету справ тощо. Є й про те, як ставити цілі та досягати їх. Завдяки цікавим пригодам складні поняття тайм-менеджменту сприймаються легко, немов казкові «помічники».

Для школярів середнього віку

«Дитячий гід з керування часом», Джой Беррі

Авторка — вчителька, чиї книги мають шалений попит (85 млн проданих книг). А її маленький співавтор у шкільні роки створив успішний бізнес. Після 12 років дитина здатна бути відповідальною за своє життя, вважає письменниця. Тож каже про дорослі речі: у кожного однакова кількість годин у добі, усе вирішує те, на що ми їх витрачаємо. А таблиці витрат часу, які можуть заповнити навіть 10-річні, дають змогу поставитися до цього ресурсу як до багатства.

«Як робити домашнє завдання, не кидаючи», Тревор Ромейн

Найактуальніша для школяра річ, на яку доводиться розраховувати час, — домашнє завдання. Як не відкладати його, не кидати і встигати щось іще? Кожний розділ — окрема проблема, для якої автор пропонує рішення: «Не вистачає часу», «Не розумію завдання», «Забагато домашніх завдань», «Не можу завершити роботу». Ідеться й про те, як в інтернеті не відволікатися на розваги, коли шукаєш інформацію. Є тут і зрозумілі дитині практичні поради: короткі перерви, визначення пріоритетів, складання графіків, правильні перекуси, напарник для домашнього завдання.

«Побачимося, Прокрастинаторе!», Памела Еспеланд

Зволікання та відкладання — проблема не лише сучасних дорослих, а й дітей. Так легко зануритися в інтернет і забути про домашнє завдання, зарядку, хатні обов’язки. Тож книга дає 12 причин, через які люди зволікають, і 12 способів цього позбутися. Діти вивчають, як не боятися невдач, а також 20 способів сказати зволіканню до побачення. І найголовніше: вчаться самі себе мотивувати.

«Навчання із захопленням», Симон Соловейчик

(Особливо розділ «Час»). Якщо пропустити в першому розділі радянську ідеологію, решта порад від автора гуманістичної педагогіки стане в пригоді сучасним дітям. Це історія про те, як закохатися за власним бажанням у шкільні предмети. Проілюстрована вона досвідом школярів, які взяли участь в експерименті (майже 1,5 тис. дітей). Вести облік витрат часу, робити домашні завдання вранці, до уроків, уявляти бажаний результат — ці та інші поради подані як відкриття самих дітей, а не настанови «згори».

Для школярів старшого віку

«Книга про час», Адам Харт-Девіс

Чому в році саме 365 днів, а в годині — 60 хвилин? Звідки набігають «зайві» години? Що таке природні та біологічні годинники? Як атомний годинник визначає еталон часу? Що таке аттосекунда? Який вік у Всесвіту? На всі ці запитання тут є відповіді. Здається, така собі енциклопедія далека від того, щоб навчати планування. Але юнаку чи дівчині вже недостатньо порад: щоб почати цінувати час, варто замислитися про те, що він собою являє.

«Максимальне керування часом для підлітків та студентів», Крістіан Хіт

Автор, нині бізнесмен, а в минулому — складний підліток, молодіжною мовою розповідає про дуже конкретні, спільні для старшокласників завдання. Наприклад, де знайти час для підготовки до випускного тестування, як старшокласнику проводити вихідні та канікули, тактика виконання домашніх завдань. А ще підлітки дізнаються, як знайти своє покликання, жити в ритмі, керувати соціальним життям та рівнем тиску оточення, знизити стрес завдяки правильному розподілу часу.

«Спотворений час. Особливості сприйняття часу». Клодія Хеммонд

Гнучкий час, на який можна впливати? Автор розповідає, чому зворотний шлях здається коротшим, чому для людини з високою температурою час тече повільніше, ніж для здорової, а для того, хто вперше стрибає з парашутом — значно довше, ніж для спостерігача. Але висновки з цього цілком практичні: як уповільнювати чи прискорювати час заради своєї мети, як не занижувати реальні терміни майбутньої роботи і об’єктивно планувати.

«Коротка історія часу», Стівен Гокінґ

Видатний фізик без формул та з мінімумом термінів розповідає про сутність часу, його початок і кінець, закони часу та простору і їх взаємозв’язок. Відносність часу змусить по-новому поглянути на звичні й незвичні способи вимірювання хвилин і годин. Фізика та астрономія читаються з таким «апетитом», ніби це фантастика. Якщо старшокласник здатен замислитися над філософією часу, хіба це не найкраща підготовка до Нового року?

Поділитися цією статтею