Валерія Іжик: «Як мою апеляцію на ЗНО не зарахували, але я виграла»

Автор тексту: Олена Юрченко

Валерія Іжик, чию апеляційну скаргу з англійської мови не задовольнили, розповіла нам про те, чому вважає свій «провал» виграшем та які лайфхаки допоможуть учням пройти процедуру правильно.
Чому варто подавати апеляцію, як до неї готуватися та що допоможе вистояти психологічно.

У 2012 році я складала три ЗНО: українську, англійську мови та історію. Була впевнена, що отримаю за кожне тестування 190 балів і вище, адже була відмінницею філологічної гімназії, золотою медалісткою. За плечима — участь в олімпіадах з історії, української та англійської мов.

ЗНО з англійської для мене було важливим: я планувала вступати до Києво-Могилянської академії (у пріоритеті були факультети культурології, філософії чи історії). Щоб бути більш упевненою в результаті, я записалася туди на підготовчі курси, де, зокрема, ми проходили й пробні тести. Та й у школі кількість годин англійської — 12 на тиждень. Але на ЗНО з англійської отримала 170 балів і вирішила: подаватиму апеляційну скаргу.

Хвилювання перед найважливішим для мене ЗНО з англійської було шаленим. Адже я розуміла, що в школі проходити тести — це одна справа, а реальне ЗНО — це зовсім інша атмосфера, незнайомі люди.

Під час тестування все було добре, поки я не зрозуміла, що погано розрахувала час. Залишалося 15 хвилин до кінця, а я ще не почала писати останню частину з розгорнутою відповіддю. Тож почала писати завдання швидко й надто перехвилювалася. Після тесту передчуття були погані, адже все пішло не так, як я спланувала. І ці почуття не підвели — мій результат склав 170 балів. «Такого не може бути!» — перше, що промайнуло в голові.

Кілька разів подивилася на цифру, думала, це якась помилка. Але ні. Оскільки цей результат видався мені нижчим, ніж мої найгірші очікування, вирішила подавати апеляційну скаргу. Мамі розповіла про все того ж дня. Звісно, рідні в цьому рішенні мене підтримали.

1. Оберіть радника

За правилами апеляції, які діяли в той час, варто приходити на процедуру з представником — це може бути хтось із батьків, репетитор тощо. Ця людина могла разом із тобою передивитися роботу. Я запросила свою вчительку англійської мови з Києво-Могилянської академії — довіряла їй найбільше, вона знала мої слабкі та сильні сторони.

2. Приготуйтеся зібрати аргументи для захисту за 15 хвилин

Незадоволених результатами ЗНО того дня було багато. Я намагалася не засмучуватися завчасно, бо вірила в свої знання. Коли настала моя черга, зайшла до кабінету разом із вчителькою. У комісії сиділо людей з десять. Мені видали роботу й дали 15 хвилин на те, щоб разом зі своїм радником подивитися на помилки й сформулювали, що саме не влаштовує і чому.

Моя вчителька подивилася на помилки в роботі й сказала, які зауваження можна оскаржити. Наприклад, вказала, де в тексті я вжила американський варіант, хоча це не було підставою для зняття балів. Також ми побачили, що найбільшу кількість балів було знято за останню частину тесту, де треба було написати розгорнуту відповідь (я отримала всього 4 бали).

Рівно через 15 хвилин ми з учителькою зайшли до кабінету. Мені дали слово. Я відстоювала свою позицію, використовуючи аргументи, які надала вчителька. На кожен мій аргумент учителька англійської мови, яка була в комісії, відповідала: «Ні, ти помиляєшся. Далі!» Ось так ми пройшлися всім тестом.

3. Готуйтеся до подвійного «ні»

Я настільки була впевнена в тому, що зможу відстояти перед комісією свою позицію, що коли почула «Вашу апеляційну скаргу відхилено», не змогла стримати емоцій і розплакалася. Цього робити не варто, тому заздалегідь приготуйтеся до всіх можливих варіантів і не показуйте слабину.

Ще коли я тільки прийшла, мені одразу повідомили: «Попереднє рішення комісії — вашу апеляційну скаргу відхилено». Потім те саме озвучили в присутності всіх членів комісії. Розумію, це може прозвучати суб’єктивно, але переглянувши роботу, ми з учителькою зробили висновок, що робота має бути оцінена більше, ніж на 170 балів.

4. Якщо попереду інші ЗНО — акумулюйте злість у працю

Попереду в мене було ще два ЗНО, тому головним завданням було заспокоїтися та налаштуватися. Вчителька сказала мені: «Лера, це — школа життя. Це ЗНО, усі свої знання ти зможеш у майбутньому довести через інші інструменти». Не борсайтесь між крайнощами — жаліти себе або звинувачувати весь світ у несправедливості. Просто скажіть собі подумки: «О’кей, це працює інакше, ніж я собі уявляв! Значить, я не такий знавець предмета, як думав, і треба рухатись далі».

Зазначу, що тільки ви вирішуєте, як розпорядитись емоціями обурення, але рекомендую акумулювати їх у плідну працю. Прийміть невдачу як виклик.

Саме так я і зробила, адже треба було перекривати низький бал. Так і сталося! Українську мову я склала на 199,5 балів, а історію на — 190.
Коли я отримала дзвінок із Києво-Могилянської академії про те, що пройшла на бюджет на історичний факультет — хотілося підстрибнути до стелі.

5. Продемонструйте знання на ділі

Якщо мене запитають, чи варто подавати апеляційну скаргу й витрачати час та нерви, щоб з високою імовірністю отримати відмову, я скажу «Так». Навіть якщо досвід однолітків свідчить, що все це — боротьба з «повітряними млинами».

Поясню: це те, що зробить підлітка сильнішим у розумінні власних цінностей. Негативний досвід подання апеляції вплинув на мене дуже сильно. У Могилянці нас розподіляли в групи за рівнем знання англійської, і я потрапила в другу з десяти — дуже високий результат. Цим довела, що знання в мене не просто на рівні вступників, а одні з найкращих.

Через те, що в мене жив у голові пунктик із цими 170 балами, англійську мову я не просто вчила в академії, а зубами вигризала всі чотири роки. Із висоти шести років прийшло розуміння: добре, що це зі мною сталося. Це був внутрішній челендж: довести, що англійську знаю на ділі. І я довела це наочними речами.

Поділитися цією статтею