Цього року Україна вперше візьме участь у Програмі міжнародного оцінювання учнів (PISA). Мета дослідження — визначити, наскільки діти можуть використовувати шкільні знання й уміння в реальному житті, тобто в умовах можливих труднощів і викликів. Тестування пройде з 15 квітня по 26 травня. Про те, як усе відбудеться, ми поговорили з національним координатором PISA-2018 Тетяною Вакуленко.
Про те, чому дослідження PISA з’явилося саме зараз
МОН перебуває в активній фазі реформування системи освіти, тому рішення долучитися до міжнародних порівняльних досліджень виглядає абсолютно логічним. Адже дуже складно зсередини подивитися на систему.
Дослідження PISA заснувала Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD). Вона стимулює країни до участі. OECD потрібне широке коло охоплення, тому що вони хочуть мати обґрунтовані висновки про освіту у світі.
Україна була останньою великою європейською країною, яка не брала участі в дослідженні, отож організатори були дуже раді вітати нас. Ми доповнили європейську складову.
За участь у дослідженні Україна платить впродовж чотирьох років (2016-2019) з державного бюджету.
Вартість містить дві складові — плату за саму участь, а також внутрішні витрати на проведення тестування. Це, наприклад, підготовка до дослідження, друк матеріалів тощо. За участь у циклі поточного року Україна заплатить 48 385 євро.
Про те, що таке провідна предметна галузь
У PISA завжди є три основні галузі: читання, математика і природничі науки.
Провідна галузь у цьому році — читання. Це означає, що всі учні матимуть завдання із читання у своїх тестових зошитах.
Інші дві галузі будуть представлені варіативно: залежно від версій зошита учні отримають або завдання з математики, або з природничих наук, або одразу з двох галузей.
У дітей будуть різні тестові зошити (30 версій), що унеможливить списування.
Про те, як обиратимуть учнів для тестування
Це буде незалежна вибірка. На основі даних про заклади освіти України міжнародна агенція WESTAT сформувала списки потенційних учасників вибірки.
Ці заклади освіти подають нам перелік абсолютно всіх учнів 2002 року народження. Далі завантажуємо ці дані міжнародним партнерам, а вони нам видають списки назад, де вже є перелік школярів, які проходитимуть тестування.
Це рандомізований метод: щоб не вийшло так, що до вибірки потраплять лише найкращі або найгірші учні.
На сьогодні школи вже знають, що вони, можливо, братимуть участь у дослідженні. До 1 квітня будемо знати точно навчальні заклади й учнів.
Жодних замін учнів PISA не передбачає. Учень може пропустити тестування через певні обставини (наприклад, через хворобу). Такий варіант, звісно, можливий, але це не може бути більше 15% від загальної кількості школярів, що беруть участь у дослідженні.
Загалом участь у програмі візьмуть близько 6,5 тис. учнів з усіх регіонів України.
Про те, як проходитиме тестування
У певний день, який визначать окремим графіком, представник нашої організації або інститутів післядипломної педагогічної освіти, приїде до навчального закладу. Він матиме із собою тестові зошити й анкети в захищених пакетах. А навчальний заклад забезпечить аудиторію.
Представники підготують приміщення: розкладуть тестові зошити, перевірять, щоб усі вони були промарковані. Далі діти займуть свої місця та впродовж години писатимуть першу частину тестування. Потім — перерва 10 хвилин і друга частина тестування. Далі — знову перерва і потім анкетування.
Анкетування — це опитування, яке допомагає вивчити зв’язок між тим, як учні виконують тестові завдання, і чинниками, які можуть на це впливати. Наприклад, соціально-економічні умови життя сім’ї учня, ставлення дітей до навчання тощо.
Це все відбувається за міжнародними вимогами. Процедура стандартна для всіх країн, які беруть участь у дослідженні.
Після завершення тестування всі матеріали знову запакують і відправлять до Українського центру оцінювання якості освіти для подальшого опрацювання.
Про результати
Ні області, ні школи, ні учні не зможуть дізнатися свої результати. Це загальна умова, яка уніфікує учасників по всій країні і дає змогу визначити рівень сформованості компетентностей, а не конкретну мотивацію за оцінку чи ще щось.
Мотивація — це частина грамотності. Якщо учень вмотивований лише оприлюдненням оцінки — це поганий знак для системи освіти.
Вмотивованість і особисте бажання досягти більшого, показати кращий результат, навіть якщо він не буде висвітлюватися на фоні інших, — показник якості.
Ми працюємо над тим, щоб пояснити учням, для чого проводиться дослідження і що воно може позитивно вплинути на розвиток самої системи освіти, майбутнє їхніх товаришів.
Загальні результати для всіх країн будуть відомі у грудні 2019 року.
Про перевірку тестування
Відповіді не перевіряють, а кодують. Тому що в PISA немає такого поняття, як правильна і неправильна відповідь. Є поняття «відповідність відповіді певному коду».
Кодувати будуть українські фахівці. Вони проходять трьохступеневу підготовку і перевірку міжнародними партнерами.
Про те, чому в Україні лише паперове тестування
Країн з паперовим тестуванням — вісім, а всього участь у дослідженні бере 81 країна. Це політичне рішення, яке було пов’язане з кількома факторами.
По-перше, в Україні є досвід паперового оцінювання і ще жодного разу не було масштабного електронного оцінювання.
По-друге, рівень комп’ютерної грамотності, я думаю, у нас недостатньо високий. А PISA передбачає дуже багато завдань на друк тексту, відкриті відповіді.
І якщо в учнів немає достатнього досвіду роботи з клавіатурою, це може значно вплинути на результати. Показати, наприклад, не читацьку грамотність, а просто нездатність у короткий термін надрукувати відповідь.
Це може дійсно стати проблемою для навчальних закладів у віддалених районах, сільській місцевості.
Наступний цикл у 2021 році майже на 100% буде комп’ютерним. Це буде великий challenge: подивитися не тільки на грамотність, а й на комп’ютерний ефект — кращими чи гіршими будуть результати.
