Від початку повномасштабного вторгнення мільйони батьків стикнулися зі ще більшим навантаженням, пов’язаним із навчанням дітей. У когось дитина навчається дистанційно, хтось опановує дві програми — українську та країни перебування, а хтось не має змоги взагалі відновити навчальний процес через окупацію або близьке розташування до лінії фронту. Як допомогти дитині навчатися із задоволенням та краще засвоювати інформацію? Публікуємо для вас нотатки з блоку психологині Катерини Гольцберг на курсі «НУШ: Базова середня освіта». А ще — доповнили матеріал корисними навчальними додатками для вчителів та батьків.
Як працює увага нового покоління?
Дітей, які зараз активно залучаються у шкільний процес, ще називають дітьми покоління Альфа. Суть теорії в тому, що умовно покоління діляться на чотири різні категорії, які послідовно змінюються кожні 20 років. А потім цикл чотирьох поколінь запускається знову. Люди одного покоління об’єднуються навколо спільних цінностей та історичних подій, під час яких вони дорослішали. Це можуть бути війни, економічні гойдалки, еміграція. Одним із поколінь є покоління Альфа — це діти, народжені після 2010 року. І вони мають свої особливості. У нещодавньому дослідженні університету Корнуела «Покоління Альфа: розуміння наступної когорти студентів» дослідники дійшли висновку: навчання цих дітей буде нерозривно пов’язане з технологіями, експериментальним навчанням та соціальними мережами. І основною вимогою до викладача в цьому процесі буде створення середовища співпраці, критичного мислення та креативності.
Ще однією їхньою особливістю в навчанні є кліпове мислення, через що вони втрачають навички безпосереднього спілкування. Кліпове мислення — це звичка сприймати інформацію за допомогою коротких, яскравих посилів, що втілені у форматі постера, відеокліпу. Його суть полягає в здатності швидко перемикатися між різною за сенсами інформацією та швидко її обробляти. І тоді для того, щоб почати розмову, їм часто потрібен посередник — ґаджет чи будь-який інший комунікатор. Спілкування Альфа — це переважно обмін картинками, смайлами, відео й гіфками. Саме тому варто використовувати ґаджети на уроці — як комунікатори чи засоби пошуку й перевірки інформації. Для цього існує багато цікавих програм, наприклад, Kahoot.
Як мотивувати нове покоління до навчання?
Діти мають потреби, задовольняючи які, ми підтримуємо їхню мотивацію:
- Потреба в автономії. Дитині важливо розуміти, що в неї є вибір, що вона може впливати на власне життя. І завдання батьків — дати їй це відчуття і можливості.
- Потреба в компетенції. І дітям, і дорослим дуже важливо відчувати свою силу в чомусь: я щось можу, у мене щось виходить, а щось навіть краще за інших, я маю суперсилу. Якщо задовольнити цю потребу, дитині захочеться і далі щось вивчати, робити й досягати кращих результатів, адже вона відчуватиме впевненість у собі.
- Потреба в прийнятті. Дітям важливо відчувати, що світ до них прихильний, що до них ставляться доброзичливо, що їх люблять і приймають. Це стосується і школи, і дому. Деякі діти ходять до школи саме через цю потребу: там вони отримують спілкування і почуваються своїми. Якщо ж це відчуття зникає, вони втрачають бажання ходити до школи. Створення сприятливої для дітей шкільної атмосфери — завдання педагогів. В умовах дистанційного навчання це має бути привітна атмосфера уроків у Zoom. А за умов індивідуального навчання за можливості варто створити цю атмосферу у позашкіллі або просто спільноти однолітків за інтересами.
- Потреба ставити запитання. Найважливіше, щоб діти не боялися цього робити. Переважно інтерес до навчання зникає в той момент, коли через сором, страх, знецінення, дитина перестає запитувати. Дитячі запитання мають бути пріоритетними для вчителів і батьків.
- Потреба в безпеці. Особлива сьогодні, хоча, на думку Катерини Гольцберг, завжди актуальна. Безпека дитини має бути гарантована дорослими. Це аксіома.
Відеоігри та аудіокнижки: які інструменти показують найефективніші результати
Сучасним дітям важливіше не пам’ятати, а вміти підтверджувати інформацію. Процес верифікації, своєю чергою, відбувається за певними зразками. Основне завдання навчання — спонукати дітей усвідомлено споживати інформацію, докладати зусиль і напружувати мозок.
Одним з таких інструментів можуть стати відеоігри. Вони спонукають дитячий мозок розвиватися по-новому. Діти, які регулярно грають у відеоігри, швидше покращують власні когнітивні здібності.
Гру «Майнкрафт» педагоги часто використовують як освітній інструмент для дітей, який розвиває в них творчі здібності, заохочує до роботи в команді й зацікавлює програмуванням, математикою та архітектурою. Із часом гейміфікація цілком може стати основою всієї системи навчання. Через те, що діти Альфа буквально народилися з гаджетами, забирати в них інтернет чи смартфон — не вихід. Краще використати наш вплив так, щоб у дітей з’явилося бажання створювати щось нове й усвідомлено вчитися.
А найкраще — коли такі ігри сприяють навчальному процесу. Наприклад, у додатку «Вивчаю — не чекаю». Як казав Френсіс Бекон: «Якщо дитина не береться за читання, то читання прийде до дитини». Так, у застосунку «Вивчаю — не чекаю» молодші школярі засвоюють навчальну програму, читаючи твори сучасних українських авторів, а також вивчають математику, заглиблюючись у різні професії.
Для вивчення іноземних мов є додаток Duolingo, наприклад. Там за допомогою пуш-ап сповіщень, рейтингової системи та багатоденних страйків заохочують вчити десятки іноземних мов.
Якщо ж дитина цікавиться програмуванням, то українські айтівці розробили безкоштовний застосунок «Скажені кролики навчають програмувати». З його допомогою діти зможуть вивчати основи алгоритміки та програмування, проходячи відповідні квести.
Ще один інструмент — соцмережі. Для прикладу ТіkТоk. Поруч із дивними для старшого покоління трендами наразі там можна знайти цікаві предметні акаунти. Хімік Гліб Репіч небанально пояснює хімічні властивості дітям — і вже має понад 800 тисяч підписників. Варто пошукати авторів з не менш креативним підходом — і діти Альфа з радістю на це відгукнуться.
Загалом інструментами можуть стати чимало диджитальних додатків. Головне обираючи їх пам’ятати ось про що: раніше основним завданням школи було надавати інформацію. Проте зараз, коли інформація і так у вільному доступі, краще сфокусуватися на розвитку в дітей критичного мислення. Головним запитання має бути не «як?», а «чому?». Відповідно, навчання має ґрунтуватися на мисленні, подібно до складання бізнес-плану. Тож можна використовувати складові цього процесу: формулювання проблем, робота з проєктами, моделювання ситуацій, реалізація, оцінка конкурентоспроможності.
Маємо прийняти ситуацію: навчати по-старому нове покоління не вийде. І часто діти не можуть ефективно вчитися елементарно тому, що старі інструменти їм не підходять, їхній мозок працює інакше. Тож варто опанувати нові підходи і змусити диджитальний світ грати собі на користь — результати дитячої цікавості та натхнення здивують вас.
