14 березня в Жовтневому палаці в Києві презентують перше в Україні дитяче танцювальне шоу «Лускунчик». Його виконавці — 150 дітей віком від 3 до 18 років. «Ідейна мама» та постановниця казки на сучасний лад — вчителька студії Lucky Dance Новопечерської школи Анна Домніч. Шоу — благодійне: кошти з продажу квитків підуть на відкриття танцювальної студії в Житомирській спеціальній школі для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. «Освіторія» побувала за лаштунками дійства.
Трон, кумедні капці, піца та синці: підглядаємо за героями
Сонячний зимовий полудень. На сцені Жовтневого палацу так холодно, що з вуст от-от піде пара. Погляд одразу ж прикипає до ляльки-Лускунчика та велетенського трону. Поряд з важкими оксамитовими кулісами розтягуються в шпагаті восьмикласниці в сірих костюмах з довжелезними торочками, — Миші. За лаштунками гамірно шикується малеча з початкових класів у золотистих трико, — Зірочки. Щоб не змерзнути, підстрибують на місці, мов пружинки. За сигналом починається «прогон» номера: Зірки борються з Мишами у супроводі енергійного дабстепу. Пластика і чіткість рухів дітей заворожує — таке враження, що я потрапила на репетицію професійної студії балету.
— У повну ногу танцюємо. Я ж прошу — у ПОВНУ ногу! Спинку рівніше, — гукає деяких дівчат на ім’я постановниця дитячого «Лускунчика» Анна Домніч, наймолодша фіналістка Global Teacher Prize Ukraine та авторка «Руханок» у Всеукраїнській школі онлайн. У дівчини захриплий голос, але як інакше — трапляються дні, коли тренує підопічних по 5 годин поспіль.
Це вперше в Україні діти презентують по-дорослому професійну постановку. У спектаклі танцюють 150 школярів і дошкільнят. Уже п’ятий місяць поспіль вони репетирують по 4, а то й усі 7 днів на тиждень. Кожна репетиція — від 1,5 до 6 годин. Під час найдовших репетицій діти обідають разом — їх пригощають піцою, корисною смакотою та фруктами.
Анна Домніч каже, що юні актори поблажок не просять:
— Велика сцена зобов’язує. Поки ми готували танцювальне шоу, діти сильно зросли: мудро будують свій графік, відмовляються від звичних для дітей спокус — кіно, ігри, «паті» з друзями. Пишаюсь їхньою відповідальністю й запалом.
«Іноді треба і зуби зціпити — така доля артистів»
Коли хтось із дівчат відпрацьовує свою партію, то потім від п’ят і до вух закутується в теплий плед і пірнає ніжками в смішні домашні капці у формі мордочок казкових тварин: «Так теплі-і-іше!» Але на сцені й далі вирують тренувальні пристрасті.
— Ось я зараз готуюся кидати головну героїню Марі на підлогу разом з іншими танцівницями-Вартовими, — розповідає Вероніка Сидорук. — Цей момент виглядає зловісно. Я навіть відчуваю провину кожен раз! Довго думала, як виглядати на сцені грізно — не хочеться перегравати. Винайшла рецепт «жорстокої грізності»: роблю розслаблене обличчя, а потім згадую щось обурливе. Одразу напружуюсь — і потрібна емоція на обличчі! Танці — це якесь диво. Раніше я могла собі дозволити трішечки полінуватися. А зараз — ні: навіть перед телевізором сиджу у шпагаті.
Тим часом одна з юних танцівниць іде до хореографа з насупленим личком:
— Мені через голову перекидатись боляче.
Але велика сцена — не місце для слабкостей. Відома за проєктом «Танці з зірками» хореограф Юлія Сахневич розмовляє з ученицею твердо й без «матусиних» жалощів:
— Ти ж бачила — старші дівчата роблять багато елементів, де може бути дискомфорт. Але на цьому покритті перекидатись безпечно — треба відпрацювати техніку. А іноді зціпити зуби і зробити — така доля артистів! І запам’ятайте: щось відбувається не те — не показуємо! Поглядом тримаємось другого ярусу глядацької зали. Ви — одна команда, завжди дивіться одне за одним.
За кілька годин репетиції стало зрозуміло: синці аж ніяк не лякають молодих артистів. Після високого стрибка виконавиця підсковзується та трохи вдаряється коліном. Але навіть знаку не подає, що могло бути боляче.
— Щоб не посковзнутися, твої чешки мають бути вологі! Просто пам’ятай, — підказує їй Анна.
Дефіцит вражень? Вітамінізуємось весняним «Лускунчиком»
— Мене завжди пекла думка: чому в Україні немає великих танцювальних шоу з дітьми, а тільки «за участю»? — продовжуємо розмову з Анною Домніч. — Класно, що такі вистави вміють робити дорослі, але коли їх зроблять і презентують діти, я певна — на нас чекає чудове майбутнє! А ще я вирішила показати, що навіть простий шкільний учитель може організувати захід всеукраїнського рівня та зібрати кошти на втілення значущого для суспільства проєкту. Гроші від продажу квитків ми спрямуємо на відкриття студії сучасного танцю в інтернаті в Житомирській області. Діти тренуватимуться з досвідченими хореографами і вже через рік долучаться до основного складу «Лускунчика» та зіграють перші в житті ролі на великій сцені. Мрію, щоб усі діти в Україні могли розвивати таланти незалежно від соціального статусу. Можливо, танець для них спершу стане хобі, а потім — професією на все життя.
Чому обрали казку «Лускунчик» та ще й навесні?
Для пілотного проєкту з дітьми обирала виставу, яка виглядатиме мега-видовищно та нестиме глибокі сенси. І щоб дозволяла втілити сучасну режисуру, поставити модернову хореографію та присмачити спецефектами. Спершу планували прем’єру на грудень, але через карантинні обмеження не змогли б запросити 3000 людей у зал. Та нашим планам це не завада: подаруємо святковий настрій людям у пору враженнєвого авітамінозу — перенесемо в казку та здивуємо.
Як вдається залучати кошти на великий проект із дітьми?
У цьому допомагає залучення партнерів, спонсорів та пошук грантових програм. У моєму випадку з пошиттям костюмів допомагає Новопечерська школа. Мрію виграти грант від Українського культурного фонду на цей проєкт. До речі, подати заявку туди міг кожен, хто хоче поєднувати в проєктах освіту й культуру. Тож ставте ціль і шукайте можливості — все здійсненно!
Ну дуже смачні танці: рецепт для 150 дітей
Іменита хореограф Юлія Сахневич вперше робить постановку для такої великої кількості юних танцівників, але відчуває — буде «ВАУ»:
— Ми поєднали в «Лускунчику» класику з контемпом, модерном і джазом. Присмачили акробатичними елементами, складними підтримками й шиком бальних танців, — приблизно так смакуватиме наше шоу. Але насправді — набагато краще!
Ділиться спостереженням:
— З дітьми треба працювати так, наче тримаєш у руках ніжну квітку. Вони дуже чутливі, відчувають твій стан і будуть його «дзеркалити». З яким настроєм до них прийдеш — такий фідбек і отримаєш! Ще один секретик: дітей повсякчас потрібно правильно хвалити, підбадьорювати. Є діти, яким потрібно більше похвали, ніж іншим. А є такі, кого дієво і похвалити, і «перчинки» додати. Від результатів спільної праці моє серце і зараз радіє, але головне — ви, глядачі! Приходьте до нас на виставу та поділіться враженнями.
Слово солістам
Марі
Танці — моя стихія, займаюся ними з 3 років. Спершу в рідному Донецьку у спеціалізованому спортивному дитсадку, а з 2014 року — у Києві (якраз тоді ми з родиною переїхали до столиці).
Я відчуваю неймовірні емоції, коли танцюю дует зі своєю «казковою» сестрою. У цей момент ми миримося й розуміємо: іграшка Лускунчик — не головне в цьому житті. Головне — дружба, підтримка. Мені це близько, бо в ранньому дитинстві я теж могла бурхливо посваритися з рідною сестрою, а зараз ми найкращі подруги.
А ще в нас є номер «Темні сили». Його енергетика пробирає до мурах. І танцюючи, моя героїня бореться зі своїми власними страхами, — наче вона така маленька й на перший погляд беззахисна. Але має знайти сили, щоб подолати Мишей. Для мене це гарний урок: скільки б тобі не було років — не бійся робити те, що приведе до мрії. Ось я в першому класі відчула на собі булінг. Ніхто не заступався за мене, але я змогла проявити характер і постояти за себе. Зараз у мене багато друзів і все прекрасно!
Знаєте, моє навчання від танців не страждає. «Домашку» роблю іноді о 10-й вечора, але це тимчасово. До того ж я додатково займаюсь англійською та українською мовами — і все встигаю. Головне, не вибиватись із графіка.
Лускунчик
Танці — одна з найважливіших справ і захоплень у моєму житті, займаюсь із 7 років. Хочу, щоб наш «Лускунчик» став гордістю для всієї України — це вперше діти від а до я реалізують серйозну дорослу постановку. Тішить думка, що наша вистава може надихнути однолітків записатися на танці, якщо вони давно хотіли, але не діяли.
Найцікавіші моменти вистави для мене — ті, де я маю раптово й дуже швидко змінювати вираз обличчя, жонглювати емоціями. При цьому тіло живе наче окремим життям, тому на практиці все це важкувато, але дуже захопливо. Вдома тренуюся біля великого дзеркала: уявляю, як танцюю і працюю з емоціями на обличчі. А ще дієвий лайфхак — записувати на відео ту чи іншу сцену, а потім знаходити й виправляти помилки. Ну а мій улюблений момент у «Лускунчику» — наш дует з Марі, в якому ми танцюємо суміш вальсу, фокстроту та контемпу.
Королева
Мишильда
Вистава «Лускунчик» несе чимало емоційних станів, з якими школярі мого віку зіштовхуються саме в підлітковому віці: пошук себе у великому світі, перша закоханість, меседж про те, що ніколи не варто опускати руки. Моя Мишильда — верховна мишача злюка. Капосна, любить всіма керувати і мріє захопити все Королівство. Але як втілити цю злодійку, якщо в житті в мене м’який характер? О-о-о, я довго над цим працювала. Щоб на обличчі грали отруйні емоції, згадую щось неприємне. За «поганими» героями навіть спостерігати цікавіше: вони часто трансформуються та приходять до розуміння, що робити добро — круто. Знаєте, я уважно спостерігала, як грає Мишильду балерина в класичній постановці «Лускунчика», та навчалась у неї тонкощів. Обожнюю номер, в якому Мишильда коронує молодшу доньку: можна сповна проявити акторські здібності. У всьому допомагає пані Анна: вона для нас не тільки хореограф, а й дуже чуйна «мама-психолог».
Майже півроку репетицій навчили мене правильно розставляти пріоритети — якщо розпорошуєш увагу, довше йтимеш до мети.
«Лускунчик» для добрих справ: чим здивують гостей прем’єри?
Зануритись в урочисту атмосферу свята глядачі зможуть ще до вистави: перед прем’єрою їх зустріне червоний хідник та фантазійні фотозони. А ще — живий музичний супровід: знайомі з дитинства мелодії в сучасній обробці щемливо зіграє електровіолончель.
Під час вистави готуйтеся мружитись від спецефектів! Та й артисти «Лускунчика» у прямому сенсі сяятимуть на сцені. Їхні костюми розшиті не тільки бісером та стразами, а й мають незвичайні елементи — LED-підсвітку. Також у залі Жовтневого палацу встановлять потужний 3D-екран: картинка на ньому повністю збігатиметься з тим, що відбувається на сцені.
Що, де, коли
Благодійне танцювальне шоу «Лускунчик»
14 березня 2021 року
Жовтневий палац
Придбати квитки**Кошти з продажу квитків підуть на відкриття танцювальної студії в Житомирській спеціальній школі для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку.
