У спецпроекті #ВчителіВажливі розповідаємо про фіналістів премії Global Teacher Prize Ukraine. Серед них — 39-річний учитель географії та правознавства зі спецшколи №5 з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу ім. Бугаєвської з міста Горішні Плавні Полтавської області. Його учні можуть знайти на карті центр Європи за допомогою гумки і голки.
Шукають «скарби» та проводять соцдослідження
Найбільшою вадою сучасних шкіл Богдан Портяний вважає систему мотивації. «Мене обурює змагальний підхід до навчання, — каже він. — Школи змагаються за кількість відмінників, за результативність на ЗНО, а забувають при цьому про самих дітей. Учні повинні отримувати задоволення від навчання, а не прагнути бути кращими за інших».
Тож педагог робить все, щоб географія перетворилася з теорії в підручниках на реальність, яка нас оточує. Клімат Азії вивчають, проводячи соцдослідження серед батьків, у яку пору року краще їхати на курорти (у Туреччину, Таїланд, Індію). Харчову промисловість України — у продуктових магазинах, а хімічну — у магазинах господарчих товарів.
«На якому березі Дніпра ми живемо?» — запитання, на яке завжди важко відповісти дітям, хоча з вікна школи відкривається чудовий краєвид з найбільшою річкою України. Тому учні беруть GPS-навігатори, які можна завантажити на телефон, і йдуть займатися геокешингом (гра-мандрівка, у ході якої діти виконують завдання, знаходять місце розташування потрібних об’єктів, шукають інформацію про них, відповідають на запитання).
Основна ідея полягає в тому, що одна команда гравців ховає «скарби». Далі за допомогою GPS-навігатора визначають їх координати і повідомляють про них в інтернеті. Команда-суперник використовує ці координати, бере свої GPS-навігатори і починає пошук. Місцями для схованок можуть бути території поширення рідкісних видів рослин, геологічні та культурні пам’ятки, історичні місця тощо. Гра передбачає як пошукову, так і дослідницьку роботу.
У ході освітнього геокешингу діти освоюють супутникові навігаційні системи GPS, досліджують території, ознайомлюються з флорою і фауною нової місцевості, виконують творчі завдання. Єдиний мінус — тривала підготовка для вчителя, але результат того вартий.
Геологічні поняття вчать за розсипами золота
Зазвичай школярам важко даються геологічні поняття і терміни. І тоді вони вирушають у навчальні екскурсії заради вивчення гірських порід і мінералів. До них треба доторкнутися, потримати в руках, деякі навіть пробують на смак.
Вчитель може запитати: «Хочете побачити розсипи золота?» Ні, золота немає, це лише пірит, але знайшовши його на схилах залізорудного кар’єру, діти в захваті: «Чому це не золото?», «А як відрізнити?», «А де використовувати?» Тут вам і готові пошукові краєзнавчі роботи, і науково-дослідницькі (часто залучають вчителя хімії), і профорієнтація. На літніх канікулах охочі займаються екологічним туризмом.
Дослідництво — важлива частина уроків, навіть якщо діти залишаються в класі. Восьмикласники самостійно визначають географічний центр Європи за допомогою гумки і звичайної голки (метод центра ваги контура), проводять експерименти на водопроникність гірських порід, передбачають погоду, використовуючи дані портативної метеостанції. «Мені важливо, щоб вони бачили, де можна застосувати свої знання», — пояснює пан Богдан.
На перервах учні змагаються, хто набере більше балів у грі на телефоні «Столиці світу». А найвищий пілотаж — це вимовити напам’ять столицю Шрі-Ланки (Шри-Джаяварденепура-Котте). Слабо?
Коли у школярів стільки діяльності, не так важливо, на якому рівні оснащена школа. У кабінеті Богдана Портяного — інтерактивна дошка, глобус, що розмовляє чотирма мовами, ролети на вікнах із картами, метеостанція, географічний майданчик. Але рік йому довелося працювати за сумісництвом у школі, де не було взагалі нічого, окрім двох настінних карт.
Оговтавшись від шоку, вчитель зміг налагодити таке ж цікаве навчання. Наприклад, замість інструмента для вимірювання різниці висот між точками земної поверхні — нівеліра — використовували швабру. Тоді пан Богдан дійшов висновку: нові технології — лише засіб для полегшення роботи вчителя, а на результативність освітнього процесу вони майже не впливають.
Юні підприємці та дипломати
Як пов’язані географія, правознавство та підприємництво? Учні Богдана Портяного привчаються, що все варто перевіряти на практиці та робити корисним. Скажімо, знання допомогли перемогти в проекті «Аква-школа» у рамках Всеукраїнського проекту #ТиЛідер: Твори! Вивчай! Перемагай!. І принесли суттєву користь — головний приз: встановлення двох сучасних питних фонтанчиків із сенсорним датчиком та обладнання для фільтрації води в шкільній їдальні.
Ще п’ять років тому педагог організував клуб підприємництва In-West. А нині стартує проект з розвитку підприємницьких здібностей «Академія юного підприємця» — курс за вибором, який можна впроваджувати у школах. Від вивчення економіки його відрізняє прикладна спрямованість.
Ще одна суміжна діяльність — дитяча дипломатія. Уже 13 років Богдан Портяний керує Центром дитячої дипломатії, філією Міжнародного центру народної дипломатії імені Яна Казимира. Учні вивчають культурні надбання народів світу, поширюють знання про права людини, дитини, беруть участь у вікторинах з історії, географії, економіки різних країн, що проводяться посольствами іноземних держав в Україні. 12 років на базі школи проходить міжнародний форум «На шляху до Європейського дому», куди запрошують учнівські делегації з різних куточків України та з інших країн. І, звісно ж, подорожують. Уже відвідали Білорусь, Молдову, Чехію, Польщу, Словаччину.
ЗНО з географії — заради гарної оцінки
За таку цікаву і різноманітну діяльність керівництво Богдана Портяного… сварить. Щороку понад 60% випускників школи обирають географію на ЗНО. Хоч часто вона їм навіть не потрібна для вступу: «Щоб була гарна оцінка в атестаті за ДПА». Наприклад, цього року мер міста, дізнавшись про результати ЗНО, обурювався тим, що з 240 випускників фізику складали лише 5, хімію — 7, а географію — 78! «Я розумію, що тут класний географ і діти до нього тягнуться, але на які спеціальності вони підуть зі своєю географією!»
Деякі учні особливо вражають вчителя своїми успіхами. На Всеукраїнському турнірі юних географів Марійка, яка мала з географії за рік 8 балів, отримала диплом «Найкращий доповідач». Владислав перейшов з іншої школи у 5-му класі, щоб вивчати географію саме у Богдана Портяного. У 10-му класі він посів ІІ місце в Києві на МАН у секції «Геологія», а в 11-му виборов президентську премію. Обидва призери Всеукраїнського етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН вирішили підготуватися з географії випадково. Один з них вже на 4-му курсі університету Шевченка готується будувати гідроелектростанції в Африці, а другий вступив на геологічний факультет.
Чому бути вчителем вигідно
Богдан Портяний навчає не лише учнів, а й колег. Колись його зацікавило, чому в інших школах молодих педагогів майже немає, а в їхній — 27% від загальної кількості педагогічних працівників є випускниками цього ж закладу освіти. Він вирішив: можливість отримати кваліфіковану допомогу від тих учителів, які тебе навчали, допомагає не розчаруватися в професії. Тож виступає за відновлення системи наставництва. Як керівник міського методоб’єднання вчителів географії та економіки ділиться власним досвідом та методичними розробками, проводить виїзні семінари, скайп-конференції, вебінари, щоб побачити досвід колег з інших міст.
У педагога для молодих колег завжди є 5 аргументів, чому вчителем бути вигідно. У найпрактичнішому, «підприємницькому» сенсі.
Наразі мінуси роботи в школі: невелика зарплата, незначна престижність і малі можливості для кар’єрного зростання.
Але вчителем бути вигідно, бо:
1. Стабільна робота.
Працівників бюджетних сфер держава підтримує. Не варто розраховувати, що всі приватні компанії будуть довговічними з огляду на сучасну економічну ситуацію. А в дійсно міцні найбільші компанії випускників вишів не візьмуть. Тож більшість юнаків і дівчат все одно небагато зароблятимуть.
2. Заробити у школі можна.
Підвищення зарплати із підвищенням категорії, премії за перемоги в різних конкурсах, молодіжне кредитування. Усе це в купі — не так вже й мало.
3. Гарний соцпакет.
Можливість часткової оплати літнього табору для дитини, відгули за роботу на вихідних і багато іншого, на що більшість педагогів не звертає уваги та чого немає в приватних компаніях. Важливий бонус — двомісячний літній відпочинок.
4. Можливість побачити світ.
Для вчителів працюють програми обміну досвідом із зарубіжними колегами.
5. Можливість самовдосконалюватися.
Пан Богдан завдяки школі самостійно опанував правознавство, хоча мав іншу спеціалізацію. Став тренером з пішохідного туризму, хоча до 2001 року не тримав у руках спортивного спорядження. Завдяки різноманітним курсам Microsoft, «Учителі в онлайні», Іntel «Навчання для майбутнього» зміг опанувати сучасні інформаційні технології, що значно полегшило процес навчання учнів і допомогло додатково заробляти кошти (презентації, відеофільми, робота з текстовим редактором тощо).
Професійно може провести будь-яке шкільне чи навіть міське свято, цього року грав у театрі. Зараз вивчає англійську мову, адже в школі викладалася лише німецька.
