5 технологій майбутнього, які проникають в українські школи вже зараз

cover_3d
Автор тексту: Олена Юрченко

Нові технології стрімко проникають у навчальний процес. Інтерактивне обладнання, електронний облік успішності учнів, навчальні 3D-відео, віртуальні подорожі, друк тривимірних конструкцій вже стали частиною уроків у деяких українських школах. Які можливості ці технології відкривають для педагогів та учнів і хто ними користується? Поговорили про це з Наталією Табачин, співзасновницею компанії EdPro.

tech

Інтерактивна панель з навчальною програмою

Для кого: учні 1-11-х класів.

Які дисципліни поєднує: інформатика, математика, фізика, хімія, біологія, мистецтво, історія, географія.

У західноєвропейських країнах тач-панелі використовують практично в усіх закладах освіти, а от в Україні цю технологію ще тільки освоюють. Один з головних чинників — висока вартість: разом із програмним забезпеченням панель коштує близько $5000.

TER_0390

Але освітні футурологи стверджують, що інтерактивні панелі із сенсорною технологією в майбутньому з великою імовірністю замінять звичайні дошки, які стануть для дітей наступних поколінь чимось на кшталт наскельного живопису.

На тач-панелі учні мають змогу побачити на великому екрані фізичні процеси, будову хімічного елемента чи тіла людини, історичний експонат або певну частину світу на 3D-відео і прослухати інформацію різними мовами.


І найголовніше — діти можуть за допомогою дотиків самостійно порухати тривимірні зображення, що дає змогу роздивитися найдрібніші елементи та запам’ятати їх розташування.


Вчитель може створювати авторський контент для панелі та ділитися ним з колегами. Або ж скористатися вже готовою базою матеріалів:  3D-презентаціями та відео, фото та різними навчальними інструментами. Разом біля екрана можуть працювати 3-4 учні.

Чому моральні якості в освіті важливіші за технології

Звісно, для того щоб пояснювати за допомогою тач-панелі інформацію учням, вчитель попередньо має сам отримати потрібні навички роботи з нею. Такі семінари чи навіть вебінари вже проходять в Україні. Приміром, лише у Львові навчання з інтерактивними панелями пройшли понад тисячу педагогів.

3D-принтер та 3D-ручки

Для кого: учні 10-11-х класів.

Які дисципліни поєднує: мови, наука, інженерія, мистецтво, історія, географія, музика, технології.

3D-друк органічно вписується в навчальні процеси майже з будь-якого предмета. На географії учні можуть самі створити ландшафтну карту, на біології — модель черепа, а на математиці — барабан для вивчення таблиці множення.

14999343248675_3d-printing-providence-6ce0ea13645df8732d5ad292a6882ed8 (1)

Більш доступні за ціною 3D-ручки, які зовні виглядають як звичайна товста ручка, з якої замість чорнила виходить розплавлений пластик. Із гнучких ниток пластику можна зробити дво- і тривимірну конструкцію невеликої складності й точності.

А от сучасні 3D-принтери дають змогу за допомогою фільтрів обрати для друку конструкцію за рівнем складності та предметом. На принтері можна працювати за комп’ютером з різними операційними системами. А в новому поколінні пристроїв використовується PLA-пластик — продукт переробки кукурудзи, цукрового очерету, крохмалю, целюлози. Тобто він є екологічно чистим.

Електронний щоденник

Для кого: учні 1-11-х класів, вчителі, батьки.

Які функції поєднує: сервіс електронних щоденників і журналів, таблиці та графіки успішності, інструменти аналітики, бази для створення сайту, зовнішня та внутрішня комунікації.

Майже 10 років цю технологію, що поширена в різних країнах світу, намагаються запровадити в українських школах. Локально в різних містах працюють окремі системи з електронним обліком оцінок та уроків.

Якщо раніше причиною низької кількості користувачів таких сервісів називали повільний інтернет чи його відсутність, то нині ситуація інакша. Доступ до онлайн-сервісів навіть у віддалених територіально школах можна забезпечити за допомогою мобільного інтернету.

5 найцікавіших текстів про освіту майбутнього

Два найбільші безкоштовні ресурси, доступні українським школам, це «Щоденник», що працює з 2010 року, та новий сервіс «Е–школа». Загалом, є п’ять основних типів користувачів сервісів: директор, адміністрація, вчитель, учень, батьки. Кожен з них має певний набір прав і відповідний рівень доступу до інформації.


Для шкіл перевага використання електронних щоденників полягає в тому, що розклад, оцінки і домашні завдання в інтернеті є гарним інструментом для контролю та аналізу успішності школярів і навчальних методик. Ресурс також може стати платформою створення шкільного сайту.


Сучасні електронні журнали, крім основних інструментів, також містять голосування, опитування та чати. Отож є платформою для спілкування учнів, викладачів та батьків. Однак важливе питання, про яке варто при цьому подумати, — безпека та захист персональних даних.

Віртуальна реальність

Для кого: учні 5-11-х класів.

Які дисципліни поєднує: наука, мистецтво, історія, географія, технології.

Таких технологій нині вже існує, як мінімум, три: віртуальна реальність Virtual reality (VR) — повністю цифрове середовище; доповнена реальність Augmented reality (AR) — реальне середовище, доповнене мультимедійною накладеною інформацією. А також з’єднана реальність Merged reality (MR) — реальна та віртуальна інформація переплетені.

TER_0401

Стосовно VR активно перейшли від розмов до застосування два роки тому, коли вийшов перший в Україні інтерактивний документальний фільм у віртуальній реальності, адаптований для школярів, — Chornobyl 360.

Проект став популярним. Технології, які дають глядачеві відчуття присутності та власної участі, переживання історії, відчуття емпатії до героїв, цього разу спрацювали в освітньому напрямку, а не розважальному, де їх використовували раніше.

10 освітніх проектів, які можна підтримати просто зараз

Найпопулярнішими VR-пристроями у світі є шоломи Gear VR, які працюють у парі зі смартфоном. Відповідно, для них створюється більше контенту. Ще існують шоломи PicoVR, які працюють без будь-яких додаткових пристроїв. Але їхній недолік у тому, що вони не підтримують 360-градусний контент, який є на більшості сервісів з відео. Учні купують собі відносно дешеві картонні окуляри для VR.


Зараз уже створено чимало додатків, які можуть використовувати школи та інші навчальні заклади для таких пристроїв. Щоправда для більшості з них потрібне знання англійської мови на достатньому рівні.


Наприклад, на Google Expeditions є понад 600 готових уроків у відкритому доступі. У них і прогулянки музеями, і візуальна база для біології, географії та навіть астрономії.

Також контент для доповненої та віртуальної реальності розробляють цілеспрямовано для певних проектів. Наприклад, у київській лабораторії Sensorama Lab на замовлення Міністерства внутрішніх справ Швейцарії реалізували проект з булінгу, кібербулінгу та онлайн-безпеки. Це кілька відеоепізодів, в яких людина опиняється під кіберзагрозою чи стає жертвою булінгу і має впоратися з цим та навчитися себе захищати в таких випадках.

Цифрові книги

Для кого: учні 1-11-х класів, вчителі.

Які дисципліни поєднує: усі шкільні предмети.

Це вже не просто книги та підручники, які можна читати, а повноцінні додатки, які дають змогу залучати до роботи з текстом та до його аналізу всіх учнів.

Які підручники ефективніші для учнів — електронні чи друковані

Наприклад, mozaBook tablet, який на мобільних пристроях можна підключати до програми mozaBook на інтерактивній панелі або персональному комп’ютері, щоб учні працювали в класі спільно. А зі свого планшета чи іншого пристрою учень має доступ до цифрових підручників програми через власний акаунт.

top-image


За допомогою таких додатків школярі можуть завантажити на свої пристрої не тільки книги, а й робочі зошити, освітні відео, зображення, звуки та аркуші завдань.


Учителі, у свою чергу, можуть відправляти на пристрої учнів сторінки підручників, ілюстрації, домашні завдання, відео, інтерактивні листи завдань. Зі свого комп’ютера педагог зможе відстежувати рівень читання, хід заповнення листів завдань і перевіряти результати учнів.