8 травня починає діяти довгоочікуваний новий Порядок прийому до закладів освіти: його схвалив Мін’юст. Нарешті школи матимуть документ, на який вже посилалися на сайтах та в розмовах з батьками, плануючи набір першачків. Відповідаємо на найтиповіші запитання, які виникають щодо прийому по-новому до початкової школи, гімназії, ліцею.
Копію якого документа слід подавати, щоб довести: майбутній першокласник — з території, до якої прикріплена школа?
Це не обов’язково. Навіть пред’являти документ — не жорстка вимога, а рішення за бажанням батьків. Але в заяві про вступ до 1-го класу доведеться навести реквізити будь-якого документа, що доводить: дитина або один з її батьків тут живе (право власності на майно, дані про реєстрацію, про оренду, про тимчасове проживання тощо).
Чи в дітей вчителів більше прав навчатися в школі, де працює тато чи мама, ніж у решти?
Експерти вважали, що цей пункт нізащо не пройде, адже він порушує принцип рівного доступу до освіти. Утім, подбали про комфорт учителів: у першу чергу (як і тих, хто проживає поруч) зарахують дітей співробітників школи. А також рідних братів-сестер учнів цієї школи.
Як бути з випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти?
Про школи-дитсадки та «нульовки» згадали. У проекті їх доля не була вирішена. Нині ж усе чітко: їх візьмуть до класів у першу чергу.
А для яких спеціалізованих шкіл зроблять виняток?
Для закладів освіти мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування. А також для спеціальних шкіл, куди направляють за станом здоров’я (санаторні) чи за наявності особливих освітніх потреб, обумовлених складними порушеннями розвитку.
Школи наукового спрямування? То це «старі» спеціалізовані школи, наприклад, з інформатики чи математики?
Ні, мають визначити на першому етапі не більше 10 таких шкіл нового типу на всю Україну. Там робитимуть досліди, працюватимуть у лабораторіях та писатимуть наукові роботи. Це заклади освіти, де з 1-го класу програма матиме значні особливості, а не просто поглиблене вивчення одного предмета.
А гімназії та ліцеї теж зараховуватимуть дітей на загальних підставах?
Гімназій та ліцеїв у нашій країні відтепер буде дуже багато. Адже гімназіями називатимуть середні класи в будь-якій школі, а ліцеями — старші класи. Для вступу до них прописані свої правила.
Чи потрібно брати із собою дитину під час вступу до школи?
Аж до зборів першачків дитині можна не з’являтися. Заяву про її зарахування до 1-го класу та документи має подати один з батьків. Присутність дитини для знайомства, перевірки шкільної готовності, співбесіди не може вимагатися працівниками закладу освіти чи бути умовою її зарахування.
Коли дізнаємося, що дитину зарахували?
Якщо йдеться про школу за місцем проживання, вже 1 червня. Будуть оприлюднені списки першокласників (а також вільні місця та списки тих дітей, які на них претендують).
У скільки шкіл можна подати документи на вступ?
У скільки завгодно. Копії документів можуть бути подані до інших закладів освіти для зарахування на вільні місця без обмеження кількості.
А коли ж подавати документи до шкіл, до яких не «приписані»? Не буде «другої хвилі» вступу?
Буде, але документи слід подати до 31 травня одночасно з поданням до школи за місцем проживання.
І як відберуть з усіх заявок кілька на вільні місця?
Жеребкуванням. Його проведуть публічно, у присутності батьків, в один з днів з 5 по 10 червня. До 15 червня на вільні місця за результатами лотереї зарахують першокласників.
До лотереї в нас ставляться як до шахрайства. А якщо десь підтасують результати?
Чимало експертів казали, що цей варіант — не для країни, де сильна корупція, прозоро вийде не у всіх. Але ще гіршим визнали варіант, який був у проекті Порядку: зараховувати за віком. Адже це можна трактувати як дискримінацію за віком.
Як же забезпечать прозорість?
Усе буде, як у справжній лотереї: лототрон або прозора скринька, жеребки (кульки або картки). Мають право бути присутніми представники засобів масової інформації та громадських об’єднань.
А якщо родині не повідомлять, коли жеребкування, або батьки не зможуть прийти?
Родина, яка подала заяву на вступ, все одне братиме участь. Замість батьків дістане жеребок визначений конкурсною комісією член цієї комісії.
А звідки ж візьмуться вільні місця в найкращих школах? Шансів немає?
Школа має відкрити окремий клас чи кілька, якщо дозволяє спроможність. Якщо є можливість працювати у дві зміни, вивільнити приміщення, що використовуються не за призначенням (припинити орендні відносини). Особливо це стосується закладів освіти з альтернативними авторськими програмами, що затверджені Держслужбою якості освіти України. Адже батьки хочуть, щоб дитина навчалася за певною програмою, а школи мають піти назустріч.
А як перевірять, що дитина не зарахована на навчання до кількох шкіл?
Має бути довідка від школи, до якої дитина мала піти за територіальним принципом. Там ідеться про те, що майбутнього першокласника ще не зарахували чи ще не відрахували. Не варто хвилюватися, що ця довідка затягне справу — її мають видати впродовж одного робочого дня з дати звернення.
Де ж навчатися, якщо дитині в школі, куди хотіли піти, жереб не випаде, а за місцем проживання її вже відрахували?
Після 15 червня до 1 вересня знову будуть зараховувати «своїх» за місцем проживання.
Якщо вже наберуть додаткові класи і нікуди буде зараховувати, що тоді?
Якщо після вжиття вичерпних заходів спроможності школи не вистачить, щоб прийняти учнів, батькам мають невідкладно запропонувати перелік найближчих шкіл, куди їх точно зарахують.
До гімназії всіх братимуть за конкурсом?
Учнів 4-х класів школи мають зарахувати у 5-й клас. Виганяти їх ніхто не має права. А для охочих вчитися саме тут мають відкрити клас (якщо дозволяє спроможність), куди зараховуватимуть на конкурсній основі. Але все це, так би мовити, для звичайної гімназії. Якщо ж це заклад освіти з поглибленим вивченням предметів чи профільним навчанням, тоді на всіх чекатиме конкурсний відбір. Для ліцеїв — та сама система, що й для шкіл I-III або II-III ступенів. Якщо ж ліцей — окремий навчальний заклад (з 10-го по 11-12-й класи), усі вступають за конкурсом.
А до ліцеїв прийматимуть за результатами тестування на кшталт ЗНО?
Ні, заклад освіти сам обиратиме форму. Це може бути і усний іспит, і письмовий, і тестування. Серед запропонованих форм перевірки знань: диктант, захист творчих робіт, співбесіда.
