«Українська мова — третя за милозвучністю у світі» — це фейк

21 лютого — Міжнародний день рідної мови. А ви досі розповідаєте учням, що українська мова — третя за милозвучністю у світі? Так от, це один з найдавніших фейків. Що таке фейк і як його розпізнати? У перший епізод подкасту «Школа медіаграмотності» ми запросили фактчекерку Альону Романюк. Вона розповідає про найпоширеніші фейки та пропонує покрокову інструкцію для вчителів.

Що таке фактчекінг?

Фактчекінг — це перевірка фактів на достовірність. Простими словами: відбулася така подія/факт чи ні.

Які безперечні ознаки фейку?

Простота та зрозумілість.

Фейки не виникають на порожньому місці. Вони з’являються там, де є хайп і інформаційний вакуум. Коли існує актуальна тема, про яку мало що відомо, люди починають ставити запитання. Якщо на них не відповідають влада та експерти, починають поширюватися максимально прості та зрозумілі фейки. Тому щоразу, коли на складне запитання вам пропонують легку відповідь, є привід засумніватися.

Емоційність.

У людини існує два типи мислення: раціональне та емоційне. Коли ми мислимо раціонально, то не віримо в нісенітниці. Утім, коли хтось починає маніпулювати важливими для нас темами, уся раціональність відходить на другий план. Наприклад, коли в якомусь ЗМІ пишуть щось про здоров’я або дітей. Ми хочемо вберегти себе і близьких від біди, тому віримо емоційній новині і розповідаємо про неї іншим. Важливо пам’ятати: якщо хтось апелює до ваших почуттів, то є висока ймовірність, що вас намагаються обманути.

Відсутність посилань на джерела або на достовірні джерела.

Як розпізнати фейк: приклади

Приклад № 1

Українська мова — одна з наймилозвучніших мов світу. 1934 року в Парижі на лінгвістичному конгресі провідні фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов (після французької та фарсі) за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями, синтаксичною гнучкістю.

На аналогічному форумі мовознавців у Швейцарії, де головними критеріями оцінки були евфонічна система мови, її мелодійність і милозвучність, українську мову було названо другою після італійської.

  1. Пошукайте, чи справді проводили такий конкурс. Спойлер: ні в 1934, ні в будь-якому іншому році такого конкурсу не було.
  2. Придивіться, чи ця новина часом не емоційна. Важливо розуміти, що фейки не завжди викликають почуття страху або жалості. Інколи вони можуть спонукати нас до гордості. Наприклад, як у цьому випадку, коли українську мову «нагородили» на вигаданому конгресі.

Приклад № 2

2 вересня 2021 року українській гривні виповнилося 25 років. За весь час комісія з питань естетики Міжнародного фінансового банку двічі визнавала гривню найкрасивішою валютою у світі й найстійкішою до зносу, повідомляє «Дом».

  1. Перевірте, чи справді існують Міжнародний фінансовий банк і комісія з естетики. Якщо коротко — ні.
  2. Пошукайте, чи не публікували ідентичну новину раніше. Конкретно цей фейк заходив в український медіапростір щонайменше двічі: у 2008 і 2013.

Приклад № 3

У південних та східних регіонах України в серпні прогнозується унікальне явище — кульові блискавки. Український підрозділ Всесвітньої організації управління океану і атмосфери інформує про це, а також підготував поради, як діяти, якщо ви побачите кульову блискавку.

Цей фейк я створила сама у 2018 році задля експерименту. Як саме?

  1. Я зайшла в сервіс «Google Trends» і з’ясувала, що українці південних і східних областей часто гуглили сполучення слів «шаровые молнии». Це означало, що був суспільний інтерес до теми, але бракувало пояснень. Те, що треба!
  2. У новині я посилалася на «серйозну організацію», щоб викликати в читачів почуття довіри. Це називається «маніпуляція авторитетом». Як ви могли здогадатися, Всесвітня організація управління океану і атмосфери — це вигадка.
  3. У тіло новини я додала трохи правдивих деталей про те, як виникають блискавки. Потім я «приперчила» матеріал кількома нісенітницями про тектонічну будову плит України. У такий спосіб я скористалася методом «напівправди»: поєднала вигадану інформацію з достовірною. Так читачам буде складніше розкусити фейк.
  4. Потім я залишила в матеріалі посилання на правдиві джерела, але на зовсім іншу тему. Наприклад, один з лінків вів на статтю Національного управління океану та атмосфери США, де йшлося про те, що в липні в усьому світі було встановлено 118 температурних рекордів. Цю статтю ще потім опублікувала NASA. Відповідно, у читачів відбулася підміна понять. У першому абзаці йшлося про вигадану Всесвітню організацію управління океаном і атмосферою, а в третьому вже було посилання на Національне управління океану та атмосфери США. Люди не надто вчитувалися, а тому подумали, що це одне й те саме.
  5. Насамкінець я створила фейкову електронну скриньку й відправила листа із цією новиною у 160 регіональних медіа. За перших 5 годин інформацію опублікували понад 70 ЗМІ. Наступного дня про «нашестя кульових блискавок» уже говорили в ефірі ТСН і посилалися на «англомовні сайти». Відбулася легітимація вигадки. Фейк вдався!

Отже, як розкусити цей фейк?

  1. Перевірте, чи існує Всесвітня організація управління океану і атмосфери. Із цим усе легко.
  2. Не довіряйте просто факту наявності посилань. Переходьте за ними і справді вчитуйтеся в те, що написано.

Як читати новини?

  • Не перевіряйте всю інформацію.
  • Навчіться ігнорувати інформацію, яка надходить із сайтів-сміттярок і недостовірних джерел.
  • Умійте відрізняти сайти, які публікують жартівливі новини, від сайтів, які поширюють фейки. Перші подають інформацію, послуговуючись гумором і сатирою. Другі хочуть привернути вашу увагу, щоб заробити, зробити інформаційний вкид або пропіарити когось.
  • Не робіть висновки лише із заголовка.
  • Звертайте увагу на те, чи матеріал емоційний.
  • Стежте за тим, чи не підмінюють факти судженнями.
  • Перевіряйте посилання всередині статті. На що посилається автор: на офіційні сайти чи анонімні Telegram-канали?
  • Перевіряйте репутацію експертів. Чи можна їм довіряти?

Пам’ятайте! Хороша новина має містити посилання на перевірені джерела та відповідати на запитання: «Хто?», «Що?», «Де?» та «Коли?»

Як реагувати на поширення фейків у чатах?

У березні 2020 року виник приблизно такий фейк, який одразу підхопили в багатьох чатах:

Позакривайте вікна та двері. З 23-ої вечора до 5-ої ранку з вертольотів будуть розбризкувати дезінфектор.

Запитаймо себе, чи дає ця новина відповіді на головні запитання.

  • Хто? Невідомо. Навіть незрозуміло, як перевірити.
  • Де? Не вказано ні районів, ні областей. Можливо, всю Україну забризкають?
  • Коли? Із 23-ої вечора до 5-ої ранку. Якого дня? Можливо, це регулярна акція?
  • Як? Схоже, з вертольотів. Цікаво, звідки Україна взяла стільки грошей на таку кількість техніки для розбризкування дезінфектора?

Як бачимо, завдяки критичному мисленню можна легко зрозуміти, що таке повідомлення — маячня.

Як розпізнати фейк: покрокова інструкція

  • Читаємо новину повністю.
  • Чи є там емоції? Якщо так, нами намагаються маніпулювати.
  • Відправляємо новину в карантин: ідемо пити чай.
  • Повертаємося через 10 хв і перечитуємо її ще раз.
  • Де ми вперше побачили цю інформацію? Чи можемо ми вважати цей канал достовірним?
  • Чи є джерело інформації? Чи можна цю інформацію перевірити ще десь?
  • Якщо є експерт або людина, яка дає поради — хто це? Шукаємо ім’я в інтернеті та перевіряємо.
  • Що раніше говорила ця людина?
  • Запитуємо себе: чи може це бути неправдою?
  • Якщо немає часу перевіряти — відправляємо на «По той бік новин».

Список корисних ресурсів

  1. Фільтр. Національний проєкт з медіаграмотності [Офіційний веб-сайт]: https://filter.mkip.gov.ua/
  2. Вокс Україна [Офіційний веб-сайт]: https://voxukraine.org/
  3. StopFake. Боротьба з неправдивою інформацією [Офіційний веб-сайт]: https://www.stopfake.org/
  4. О. Шанковський. Як розпізнати фейк: https://www.stopfake.org/uk/yak-rozpiznaty-fejk/
  5. Як не стати овочем [Офіційний YouTube-канал]: https://www.youtube.com/channel/UCNU9B5Rl2muF-K8zyPh2–IA
  6. По той бік новин [Офіційний веб-сайт]: https://behindthenews.eu/
  7. По той бік пандемії [Офіційний веб-сайт]: https://coronafakes.com/
  8. По той бік путінської брехні [Офіційний веб-сайт]: https://putinlies.com.ua/
  9. По той бік інфи [Влог]: https://www.youtube.com/channel/UCR1y7rbMF8HPXBvffFoxdhg
  10. Проєкт «НотаЄнота» — антифейкові інтелектуальні ігри
  11. Як нас дурять картинками і фото? / По Той Бік Інфи № 7 [Відео]: https://youtu.be/JwfsG1-f4XY
  12. Ресурс для аналізу фото: https://tineye.com/
  13. Плагін Who stole my pictures: https://bit.ly/31Ghnfc
  14. Плагін Reverse image search: https://www.labnol.org/reverse/
  15. А. Романюк. Як сотні медіа в гонитві за кульовими блискавками запустили фейк: https://detector.media/infospace/article/140132/2018–08–14-yak-sotni-media-v-gonytvi-za-kulovymy-blyskavkamy-zapustyly-feyk/
  16. Онлайн-гра «Маніпулятор»: http://texty.org.ua/d/manipulator-game/
  17. Онлайн-гра «Медіазнайко»: https://www.aup.com.ua/Game/
  18. Онлайн-гра «Я медійник»: https://game.novykadr.com.ua/
  19. Онлайн-гра «Вижити в інтернеті — місія (не)здійсненна»: http://game.cedem.org.ua/
  20. Онлайн-гра «Пригоди Літератуса»: https://media.am/literatus/#uk
  21. Онлайн-гра «Get bad news»: https://www.getbadnews.com/
  22. Медіадрайвер: http://mediadriver.online/

Подкаст створено громадською спілкою «Освіторія» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал подкасту відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

Поділитися цією статтею