16 липня відкривається реєстрація на іспит на рівень володіння державною мовою. А перші претенденти на посади держслужбовців пройдуть тестування вже 19 липня. Хто, де та коли обов’язково складатиме іспит? Як перевірятимуть відповіді та чи існують схожі практики в країнах ЄС? Розповідаємо докладно про іспит з української мови для майбутніх держслужбовців.
Хто складатиме?
Насамперед потенційні публічні діячі, державні службовці, співробітники Національної поліції, прокурори, судді, керівники закладів освіти й наукові та педагогічні працівники. Із повним переліком посад можна ознайомитися в законі про мову.
Ті, хто вже працюють на цих посадах і не претендують на нові, складати іспит не зобов’язані. Закон не має зворотної дії.
За словами голови Національної комісії зі стандартів державної мови Орисі Демської, із 16 липня засвідчити рівень володіння українською мають до 150 тисяч громадян.
Загалом участь зможуть взяти всі охочі. Важливо, що тестування безкоштовне.
Де та коли складатимуть?
У приміщеннях Національної комісії зі стандартів державної мови або уповноважених установ. Претенденти на посади зможуть обрати зручні локацію та час для проходження тестування в процесі реєстрації.
Членкиня Комісії Ольга Шевчук-Клюжева в інтерв’ю для Українського радіо запевнила, що пункти для складання іспиту будуть не лише в обласних центрах, а й у менших містах. Орієнтуватимуться на приміщення в університетах і міських адміністраціях.
Графік проведення іспитів незабаром оприлюднять на сайті Комісії.
Яка структура іспиту?
Іспит складатиметься з чотирьох частин: «Культура мови», «Читання», «Письмо» та «Говоріння». Перші дві — у тестовому форматі. Вони перевірятимуть уміння потенційних держслужбовців розуміти загальний зміст текстів.
Решта покаже, чи може претендент висловлюватися на широкі офіційні теми. Тут звертатимуть увагу на логічність, послідовність, лексичну та граматичну правильність мовлення. Говоріння матиме дві частини: монолог і діалог.
Як проходитиме іспит?
На входах до приміщень інструктори ідентифікуватимуть зареєстрованих учасників тестування, а в самих аудиторіях буде відеоспостереження. Претенденти складатимуть іспит на комп’ютерах і усно з екзаменатором. Частина «Говоріння» відбуватиметься через відеодзвінок, який будуть записувати. За перебігом розмови може спостерігати відповідальна особа. Іспит проводитимуть із дотриманням карантинних вимог.
Хто перевірятиме результати?
Тести перевірятимуться автоматично. Бали за письмо та говоріння виставлятимуть екзаменатори. Їх обиратимуть уповноважені установи. За годину роботи екзаменатори отримуватимуть 120 гривень. Об’єктивність іспиту гарантуватиметься через дотримання єдиних вимог до оцінювання.
Що після іспиту?
Після іспиту кожен учасник отримує безстроковий сертифікат, який підтверджує один із шести рівнів володіння мовою. Результати з’являтимуться упродовж 15 днів після тестування. За потреби їх можна буде оскаржити. Водночас якщо не вдасться скласти екзамен з першої спроби, можна спробувати ще раз за чотири місяці. Загалом кількість спроб необмежена.
Чи потрібно складати іспит, якщо є посвідчення про вільне володіння державною мовою?
Так. Адже тестування встановлюватиме не просто факт, а саме рівень володіння мовою — досі такого не було. Звичайний документ про освіту просто показує, що людина засвоїла певну навчальну програму.
Чи був схожий досвід у країнах Європи?
Практика тестувати держслужбовців і освітян є у Литві. Там громадяни на відповідних посадах зобов’язані складати іспит високого рівня складності. Екзаменування відбувається 6 разів на рік у 56 містах.
Інша європейська країна зі схожим досвідом — Естонія. У ній вимоги до рівня мови залежать від типу державної посади. Найскладніші іспити складають чиновники, учителі, правники, лікарі та поліцейські.
Наскільки складні завдання?
Перевірте себе самостійно. Нижче кілька тестових завдань із пробного іспиту. Відповіді залишаємо нижче, але радимо не підглядати.
Ось приклад усного завдання зі зразка:
Завдання 1.
Розпочніть і проведіть діалог із партнером відповідно до заданої ситуації (7–10 реплік з Вашого боку).
Обговоріть вимоги до кандидата, який претендує на заміщення вакантної посади спеціаліста зі зв’язків із громадськістю в органі державної влади.
Завдання 2.
Із запропонованих тем виберіть одну і висловіть своє бачення (свою позицію). Обсяг висловлювання — 15–20 речень.
1. В умовах кардинальних змін у світі актуальність проблем міжнародної співпраці постійно зростає. Від статусу держави на міжнародній арені залежать розв’язання проблем світового співтовариства та добробут громадян. Від чого, на Вашу думку, залежить міжнародний престиж держави?
2. У народі кажуть: не все те золото, що блищить. Ми часто женемося за красивим, а коли отримуємо бажане — не дістаємо від того насолоди. Яка ж краса справжня?
То як, упоралися?
