Школа має бути драйвовим місцем, і штучний інтелект допоможе в цьому

Зображення було згенероване Fotor AI Image Generator

Що таке штучний інтелект? Як він уже змінює навчання та освіту? Чи здатен він замінити вчителя та чи є його відповіді плагіатом? Про все це ми поговорили з Олександром Трегубом, CEO і співзасновником Projector Institute, викладачем та дизайнером. Він переконаний: штучного інтелекту не варто боятись. Його треба використати, щоб навчання стало захопливішим.

Що таке штучний інтелект?

Багато людей думають, що це інтелект як у людини, тільки штучно створений. Це не так. ШІ — це програмне забезпечення, яке здатне самонавчатися. Воно обробляє інформацію, робить дуже багато спроб у будь-якій справі, починаючи від шахів і закінчуючи створенням зображень. Далі аналізує, що в нього вийшло добре, а що — погано і відповідно до цього змінює свій алгоритм. Ось це і є самонавчання ШІ: адаптувати свій алгоритм на основі результатів попередніх дій.

Ця технологія — не нова: її зачатки з’явилися в 1960-х, останні 20 років вона дуже активно розвивається. А ось цього року ШІ яскраво й очевидно вийшов на масовий ринок як чат GPT або Midjourney (програма для створення зображень).

Скріншот галереї зображень, створених у Midjourney

Чому люди сприймають ШІ як ворога?

Протистоянню «люди проти машин» десь дві з половиною тисячі років. Коли з’явилися катапульти — певно, усі злякалися, що машини переможуть людство. Наша цивілізація розвивається через технологічні інновації, які впливають на суспільство. І остання така велика революція, яку вивчають навіть у школах, — Велика промислова революція. Тоді з’явився паровий двигун, що дозволив відмовитись від ручної тяги та коней, і завдяки цьому в нас усіх є дешеві джинси і стільці вдома. Звісно, усі ці досягнення забрали роботу в чималої кількості людей. Згадайте історію луддитів: це були перші стихійні повстання людей проти машин — вони ламали станки, казали, що машини — від диявола, бо вони знецінюють людську працю. Ми сьогодні опинилися на черговому такому повороті технологічних змін. І багато з нас перебрали на себе роль тих самих луддитів й активно обговорюють, як заборонити штучний інтелект. Для сучасних луддитів маю погані новини: технологію, час якої прийшов, не вдасться запхати у скриню і зачинити на замок. Отже, ШІ вже є, і він дуже впливатиме на суспільство, він буде революціонувати економіку, те, як ми вчимось, як креативимо, як виконуємо щоденні рутинні задачі. Тож позиція заборони нічого не дасть.

Для чого Projector створив AI Lab і що це таке?

AI Lab — це інтелектуальний центр, який збирає ентузіастів та експертів цієї справи, популяризує технології, робить власні розробки і намагається допомогти людям переосмислити те, як ми навчаємось і що нам потрібно, щоб бути успішними у світі, де штучний інтелект уже поміж нас. Якщо простішими словами, то це події-дискусії з експертами різних індустрій, це дослідження про використання ШІ в повсякденному житті, а також три курси, які ми стартуємо вже влітку.

Ми створили AI Lab для того, щоб рефлексувати: що відбувається з нами на рівні бізнесу, творчості, на рівні філософії та етики. Ми також прагнемо зняти страх людей перед цією технологією, бо до людського інтелекту нейромережам ще далеко. А от чи перетвориться ШІ на справжній інтелект — це відкрите філософське питання.

Олександр Трегуб, CEO та співзасновник Projector Institute, викладач та дизайнер
Презентація ребрендингу Проджектора – зі школи в інститут (2021)

Чому ШІ на часі навіть під час війни?

Давайте думати: у якій ситуації змінюватися легше: коли все добре і стабільно, чи коли все летить шкереберть? Моя відповідь — у кризовій ситуації змінюватися значно легше. Не йти за змінами сьогодні — це єдиний гарантований шлях поразки для України. Ми не можемо дозволити собі не реформуватись. Попри всі жахи, будь-яка велика війна завжди приносить нові соціальні зміни, нові технології, нові можливості. Україна зараз є тим середовищем, де дуже легко можуть з’являтисіь інновації для всього світу. Нам зараз треба вирішити: ми хочемо відбудовувати старе чи створювати нове й інноваційне. Я переконаний: просто відбудувати зруйновані школи — це найгірше, що ми можемо зробити. Адже зараз маємо історичний шанс змінитися докорінно: бути не лише споживачами інновацій і технологій, а й їхніми творцями.

Як учителям та викладачам слід сприймати штучний інтелект?

Спершу треба визначити, хто такий учитель? Це просто людина, яка переказує підручник, чи наставник? Якщо вчитель — це наставник, то він має прокладати для дитини шлях вперед до її розвитку і бути для неї актуальним провідником. Мої діти вже активно пишуть твори в чаті GPT, запитують у нього про все на світі, шукають фейки, знаходять неправильні відповіді — для них це вже майже органічна технологія. Викладач, для якого це не є органічна технологія, не зможе бути наставником для цієї дитини. Він буде змушений виконувати навчальні плани замість того, щоби спрямовувати дітей уперед. І для того, щоб викладач використав штучний інтелект у своїй навчальній практиці, йому необхідна лише одна риса — цікавість. Тому що це неймовірно цікаво бути очевидцями і співтворцями такої кількості революцій, яка випала на наше життя. І тут у вчителя є два варіанти.

Я переконаний: просто відбудувати зруйновані школи — це найгірше, що ми можемо зробити. Адже зараз маємо історичний шанс змінитися докорінно: бути не лише споживачами інновацій і технологій, а й їхніми творцями.

Перший: «Я цього боюсь або ігнорую, продовжу читати уроки так, як читав усе життя». Це дедалі менше нагадує моїм дітям, що їм буде потрібно протягом їхнього життя, а отже вони дедалі більше втрачають увагу, концентрацію і відволікаються. А я дивуюсь і страждаю, чому діти байдужі до навчання. Другий варіант: «Ого, як цікаво, давайте я в цьому розберусь, давайте ми разом з дітьми будемо в цьому розвиватись! Можливо, діти мені розповідатимуть, як вони користуються чатом GPT, і ми з ними почнемо писати твори за допомогою штучного інтелекту».

Раніше, щоб створити комікс, потрібні були професійні навички. А сьогодні ви можете створити повноцінний комікс за один урок: він буде крутий, красивий, надрукований, і це магія, яку ви можете зробити просто в класі. GPT допоможе згенерувати сценарій, розробити героя. ШІ не зробить за вас творчу роботу, він просто пришвидшить вас там, де ви б витратили багато часу на аналіз та обробку інформації. Midjourney згенерує графіку і в кінці уроку ви разом з учнями матимете крутий комікс професійної якості!

Як ШІ змінює навчання і освіту?

Штучний інтелект — це шанс для вчителя перетворити уроки на невеликі пригоди. Але для цього доведеться відмовитись від зубрінь і перейти на проєктний підхід, у якому буде більше творчості і в якому діти нарешті будуть вчитися не надавати правильні відповіді, а ставити правильні запитання. Сократ учив нас давним-давно: ставте правильні питання: «Чому так?», «А якщо я так зроблю, то що буде?», «А чи ти впевнений?» Дивовижно, але GPT повертає нас до мистецтва правильного запитування. Бо він може зробити дуже халтурну роботу, а може створити шедевр — усе залежить від того, хто і що запитує. ШІ не заміняє людину, він заміняє лише ту частину роботи людей, в якій власне людини немає. Технології зараз виконуватимуть усі автоматизовані завдання. Отже, у людей буде значно більше часу для креативності, емпатії, натхнення, проєктів і створення ідей. Тому вважаю, що штучний інтелект не спричинить деградації навчання, за умови, що ми не будемо намагатися запхати старі підходи в нову реальність. Головне, щоб у школи повернулася цікавість. Від грецької skole — це дозвілля. Школи ніколи не планувались як заводи з виробництва однакових, стандартизованих громадян. Школа має бути драйвовим місцем, і технології та саме життя нас до цього підштовхують.

Виставка ілюстрацій в Українському домі

Чи етично використовувати ШІ для власної творчості?

Безперечно сьогодні з’являється нова етика і нове авторське право, і ми в АІ-лабораторії приділяємо цьому велику увагу. Поясню на прикладі. Раніше все було більш-менш легко: є людина, яка навчається на досвіді інших людей. Наприклад, я — художник, я дивлюсь купу робіт інших художників, вони впливають на мою творчість. Потім я сів намалював щось, і це буде плагіатом, якщо воно повністю або частково повторює чиюсь роботу. Якщо я намалював картину в стилі іншого митця — це не є плагіатом, стиль не охороняється законом. З появою штучного інтелекту з’являються три претенденти на авторство роботи: це людина, яка написала запит програмі, це програма, яка видала результат, і це автори, на роботах яких програма навчалась. До речі, Україна достатньо швидко відреагувала на ці виклики і в нас є закон, який регулює творчість, створену в програмах штучного інтелекту. Уявіть, що ви — фотограф, який виставив сцену, знайшов модель, у нього є ідея, композиція, світло, костюми. Потім він запросив свого асистента, який натиснув кнопку фотоапарата. Хто з них буде автором? Технічно кнопку натиснув другий, але ж ми розуміємо, що автором є перший. Зі штучним інтелектом схожа логіка: програма — це щось, що натискає кнопку, а автором вважається та людина, яка написала запит.

ШІ не заміняє людину, він заміняє лише ту частину роботи, в якій власне людини немає.

Мої студенти працюють у програмах, які генерують зображення, тому можу сказати: зробити класну картинку за допомогою ШІ не так вже й просто. У вас має бути дуже класна ідея, дуже широкий світогляд, ви маєте знати, як це описати.

Водночас є люди, які найбільше страждають від штучного інтелекту, — це автори, на роботах яких програма навчається. Сьогодні їхні права дуже мало захищені, є багато судових позовів. Але маємо розуміти: плагіат — це щось, що один в один повторює чиюсь роботу. ШІ ніколи не повторюватиме один в один чиюсь роботу, а створює щось нове на основі вашого запиту. Що буде далі? Далі будуть суперреалістичні, суперякісні зображення, будь-які стилізації. І я впевнений, етап технічної відмальовки людиною будь-чого за кілька років просто зникне.

Сертифікати студентів IT PM (офлайн-зустріч)
Музейний день (студенти онлайн-курсу «Композиція» Саші Трегуба)
Студентка курсу з дизайну презентує свою айдентику для Музею Києва (втілена)

Як українській освіті розвиватися разом із технологіями?

Технології здатні покращити всі процеси, у тому числі в освіті. Але перед тим необхідно дати свободу викладачам і закладам для того, щоб вони самостійно формували навчальні програми, самостійно формували уроки. І при цьому відчували, що вони добре працюють не тоді, коли виконали якісь плани, а коли зробили крутий урок, на якому дітям було цікаво.

Друге, ми маємо зняти бар’єри для того, щоб у систему освіти приходили люди, які не є частиною цієї системи. Я впевнений, що якщо в школах та університетах зможуть викладати просто яскраві особистості, які необов’язково закінчували 5-річну педагогічну освіту, це може дати дуже великий приплив талантів у систему. За умови, що в них буде свобода і гідна оплата праці.

Поділитися цією статтею