Як впроваджують STEAM-освіту в українських школах
Про головні світові тренди, STEAM-освіту та українські школи, де впроваджують найсучасніші методики, розповідають експерти з освітніх інновацій — Ігор Старенький, керівник інноваційних проєктів у сфері освіти компанії Accord Group та Антон Дзюба, голова правління БО «Фонд освітніх ініціатив».
Що таке школа майбутнього?
Ігор Старенький, керівник інноваційних проєктів у сфері освіти компанії Accord Group
По-перше, школа майбутнього готує дитину до життя і роботи в сучасному світі. Давати конкретні знання і потрапити в ціль — неможливо, світ надто стрімко змінюється. Тому потрібні компетентності, завдяки яким людина згодом буде вміти швидко перенавчатися і знаходити потрібну інформацію. Маємо відійти від індустріального світосприйняття до цифрового: Google знає все, але в нього треба вміти запитати.
По-друге, це школа як хаб, де діти не «виконують завдання» класно-урочної системи, а об’єднуються у проєктні команди та втілюють на практиці свої ідеї. Така школа розвиває людський капітал і дає можливість учням спробувати себе в різних ролях.
По-третє, школа майбутнього робить з учня винахідника: от країни підписали Паризьку угоду і зобов’язалися перейти до відновлюваних джерел енергії. Чому б дітям у межах навчальної шкільної програми не розробити свої ідеї розв’язання кліматичних проблем? Навіть якщо вони повторять вже наявні проєкти, наприклад, «розумний дім» із сонячними батареями, таке пошукове навчання з точки зору способу формування компетентностей буде значно ефективнішим, ніж читання про щось у підручнику.
Антон Дзюба, голова правління БО «Фонд освітніх ініціатив»
У школі майбутнього учні в 10-му класі вже починають розробляти свій стартап. А на кінець 11-го вони розуміють, у якій сфері працюватимуть, адже вже спробували себе, мають портфоліо проєктів, знають, де знайти гроші і з ким об’єднатися для втілення своєї ідеї. На момент закінчення школи учень знає, який бізнес він запускатиме. Така школа формує не суспільство споживачів, а суспільство розробників — нових ідей, рішень, продуктів. Технології для них є не готовим продуктом, а конструктором, який можна розібрати, поєднати із чимось іншим і створити нову технологію. У школі майбутнього вчитель не розпинається біля дошки, щоб переказати те, що і так є в Google. Вчитель є тьютором: він допомагає підсумовувати, модерує роботу, скеровує команду. Така школа дуже цінує час, який діти проводять разом офлайн, і тому використовує його ефективно — для живої взаємодії, утворення команд, мозкового штурму, тобто для того, що неможливо зробити в онлайні.
Школа майбутнього неможлива без STEAM-підходу. Що таке STEAM-освіта?
Ігор Старенький
STEAM-освіта — це «навчання руками» (Hands-on Learning): тут перемагає принцип «Do It Yourself». Тут багато практики, мейкерства, спроб. Теоретична частина часто переходить на самостійне опрацювання в дистанційному форматі: кожен учень засвоює теорію у своєму темпі та у свій спосіб.
Антон Дзюба
STEAM-освіта — це командний підхід: тут команди вчителів працюють із командами учнів. У STEAM-освіті дітям не дають готовий гаджет, вони мають самі запрограмувати, відкалібрувати свій пристрій і презентувати його на фінальному етапі навчання — захисті проєкту. Змалюю вам, як проходить STEAM-урок: діти в командах обговорюють свій проєкт і працюють над ним, а вчитель п’є каву 😉
Де в Україні знайти школи зі STEAM-освітою?
Антон Дзюба
Можу виділити принаймні три кейси українських шкіл зі STEAM-освітою. Кожен із них — це ефективне втілення інновацій у різних форматах.
Галицинівська ОТГ — громада, де діти мають доступ до STEAM-лабораторії
Це кейс мудрого і ефективного використання коштів: громада не розпорошувала гроші по всіх школах, а закумулювала бюджет і побудувала STEAM-лабораторію в опорній школі. Вони назвали це STEAM-школою повного дня: у першій половині дня учні цієї школи навчаються, впроваджуючи STEAM-проєкти. У другій половині дня починається гурткова STEAM-робота — на автобусах приїздять учні з інших шкіл і також мають можливість попрацювати з обладнанням. Звісно, гурткова діяльність розрахована на короткі точкові завдання, які діти мають зробити протягом години-двох на обладнанні. Але навіть цей досвід дарує дітям дофамін — задоволення від дослідження та пізнання.
Новопечерська школа — діти регулярно захищають власні проєкти і працюють у фото/відеостудії
У Новопечерській школі STEAM зробили окремим курсом, який є обов’язковим у програмі для учнів від 5-го класу. Наприкінці кожного семестру вони влаштовують захисти проєктів — діти презентують свої винаходи. Це справжній STEAM-підхід, адже результатом навчання є не оцінка, а готовий втілений проєкт. Інша особливість цього кейсу — тут є фото- та відеостудія. Це стало потужним інструментом заохочення дітей: у кожній школі є учні, яких складно розкрити — їх не цікавить ні електроніка, ні 3D-принтер, ні лобзики. А коли їм поставили хромакей (техніка, за допомогою якої синє чи зелене тло можна замінити на інший колір або зображення. — Прим. «Освіторії») і дали відео- та фотокамеру, діти почали креативити.
Школи часто недооцінюють значення фото- і відеолабораторії. Але ж подивіться на сучасних підлітків — вони всі блогери, створюють власний контент. Школа має скерувати цей творчий потенціал дітей у корисне навчальне русло. У перший рік роботи студії учні з Новопечерської школи посіли призове місце в конкурсі документальних короткометражок.
Окрім цього, у Новопечерці є голографічний екран: він дуже ефективно розв’язує проблему браку концентрації уваги в дітей. Уявіть: одна справа — прочитати про щось у підручнику, інша — побачити на голографічному екрані, як поводиться четвертий агрегатний стан речовини — плазма. Достатньо 3-хвилинного ролика на голограмі, щоб діти зосередили свою увагу на важливому матеріалі. Обладнання для відеомейкерства у школі приводить до того, що вчителі стають замовниками креативного навчального контенту, а діти — створюють продакшн-студію, яка готує короткі навчальні голографічні шоу для різних уроків.
Січовий колегіум у Запоріжжі перейшов на проєктний метод навчання
У Січовому колегіумі уроки технологій перетворили на STEAM і перейшли на проєктний метод навчання. Багато вчителів вважають, що перейти на проєктний метод навчання неможливо. Раджу таким скептикам подивитися на досвід Січового колегіуму. При цьому вони пішли своїм шляхом: утворили окремо команду програмістів, команду інженерів, команду дизайнерів, команду маркетологів і підприємців, які думають, як продати продукт. Таким чином, один проєкт потрапляє до різних команд — така собі естафета компетенцій, і кожна робить свій внесок у створення продукту.
Через рік після втілення STEAM-освіти, вони подали свої проєкти на змагання STEAM-House, пройшли у фінал і перемогли в номінації «Інтернет речей». Учителі навіть запатентували спільний винахід — мініагрокомплекс з дистанційним керуванням. У команді були дівчата різного віку: старші робили розрахунки, а найменша була піарницею — вона чудово впоралася з презентацією. Зараз ми залучаємо вчителів Січового колегіуму до навчальних вебінарів для педагогів з інших навчальних закладів, які лише починають втілювати STEAM у своїх школах.
Детальніше про технології STEAM-освіти читайте на сторінці сучасної лабораторії для шкіл STEAM Lab
