Шлях до міцного здоров’я та успішності в школі лежить через ігровий майданчик. Як закладам освіти облаштовувати шкільні простори, щоб формувати здорові звички у всієї громади? Де школам шукати грантові можливості? Демидівська громада ділиться своїм досвідом.
Ще донедавна в Демидівському ліцеї — опорному закладі, де навчаються понад пів тисячі учнів, не було дитячого майданчика для найменших школярів. Тож на перервах багато дітей лишалися в класі та проводили вільний час за гаджетами. Усе це зовсім не сприяло здоров’ю та хорошому самопочуттю дітей.
За результатами опитування місцевих жителів щодо стану їхнього здоров’я, лише 7 % людей вважали себе повністю здоровими. Тож пріоритетом визначили профілактику неінфекційних захворювань, одна зі складових якої — більше руху та активного відпочинку для дітей.
Для цього громада подалася на грант від україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» та отримала співфінансування на будівництво дитячого майданчика в опорному закладі Демидівському ліцеї та скейт-майданчика в місцевому парку. Дизайн проєктів допомогла розробити команда архітектурно-дослідницької ініціативи дитячих міських просторів Playinq.
«Наша мета — популяризувати спорт та активний спосіб життя, адже це найкраща профілактика неінфекційних захворювань. Тому ми облаштували нову локацію для активного відпочинку школярів 6–10 років. Завдяки цьому діти матимуть місце для відпочинку на свіжому повітрі та менше проводитимуть час у гаджетах», — розповіла заступниця начальника з проєктної роботи відділу економічного розвитку Демидівської селищної ради Віта Гусаревич.
Міцне здоров’я та хороша успішність — на майданчику
Численні дослідження свідчать: активні ігри корисні для серцево-судинної системи дитини, а розваги на свіжому повітрі сприяють підвищенню сили, спритності, рівноваги, моторики та навіть здатності дитини стратегічно мислити. Вчені з Фінляндії з’ясували, що дитячі майданчики з природними елементами та різноманітною зеленню можуть зміцнити імунну систему дітей за один місяць.
Також пригоди на дитячих майданчиках допомагають розвивати навички спілкування з однолітками, емпатію, вміння співпрацювати та поважати кордони одне одного. Активні розваги можуть допомогти розвинути у дітей вміння справлятися з труднощами і бути наполегливими. Доведено, що ігри на відкритому повітрі можуть допомогти розвинути когнітивні навички, особливо в предметах STEM — тобто сприятимуть успішності дитини.
Фізичний простір: що це та як облаштувати його для дитини?
Архітекторка та засновниця ініціативи Playinq Ганна Аксьонова розповідає, що фізичний та освітній простори взаємодіють між собою, аби створити середовище, де діти можуть рости, навчатися та розвиватися у школі.
«Фізичний простір — це все те, що ми бачимо і відчуваємо навколо себе. Наприклад, ігровий майданчик, спортивний майданчик, скейтпарк, облаштований простір біля входу до школи та навіть кабінет шкільної медичної сестри. Саме з плануванням і оформленням таких просторів ми допомагаємо громадам у межах україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я»», — каже Ганна.
Команда вже розпочала спільну роботу зі шкільними просторами Самбірської, Ралівської та Сокільницької громад Львівської області, Диканської та Котелевської громад Полтавської області, Демидівської громади Рівненської області.
Робота зосереджена на двох напрямках:
- комфортні та сучасні медичні кімнати у школах;
- вхідні групи шкіл та пришкільні території.
Кожен проєкт індивідуальний, архітектори особисто відвідують громади, вивчають потреби та можливості кожної з них та проєктують рішення.
«Ми прагнемо створити такий простір, щоб діти на перерві захотіли виходити на вулицю, а вчителі могли проводити навчання за межами класних кабінетів. Для хорошого фізичного та психологічного розвитку діти мають бути фізично активні на свіжому повітрі мінімум 60 хвилин на день. А це кращий сон, ліпша поведінка, більш здорові звички», — зазначає Ірина Скорбун, освітня координаторка проєкту «Діємо для здоров’я».
Здоровий ігровий простір: досвід Демидівки
У Демидівській громаді, що на Рівненщині, триває облаштування пізнавально-ігрового простору для наймолодших школярів, спроєктованого архітекторами в межах проєкту «Діємо для здоров’я».
За задумом архітекторів, простір має певне зонування, яке включає: фізичну активність, взаємодію дітей між собою, освітні ігри. Різні зони поєднані між собою ігровими маршрутами та наповнені ігровим обладнанням і пізнавальними малюнками.
Сучасні ігрові простори, кажуть архітектори, — це поєднання фізичної активності (лазіння, стрибки та біг) з пізнавальними іграми, коли діти спілкуються та взаємодіють із простором за допомогою зору, слуху і дотику, а також отримують можливість вирішувати проблеми, критично мислити та стратегічно планувати.
Крім цього, у межах проєкту в Демидівській громаді облаштовують скейт-майданчик. Цей проєкт став комплексною розбудовою міського простору для всіх мешканців громади.
«Першочергово — це локація для молоді. Ми зробили там тверде покриття коштом співфінансування селищної ради, самі елементи скейт-майданчика закупили за грантові кошти. Плануємо облаштувати трибуни, зробити накриття, провести озеленення, аби це місце стало магнітом для активного відпочинку на свіжому повітрі для людей різного віку», — розповідає заступниця начальника з проєктної роботи відділу економічного розвитку Демидівської селищної ради Віта Гусаревич.
Якісний фізичний простір для дитини має бути доступним, комфортним, безпечним і візуально привабливим. Ганна Аксьонова перераховує деякі дизайнерські рішення для фізичного простору, які сприятимуть ефективності навчання:
- освітленість: максимальне використання природного світла — наявність великих вікон, якісне штучне освітлення, світлі та теплі кольори в оформленні приміщень тощо;
- простір відповідає змісту та максимально функційно зонується на навчальну, рекреаційну та інші зони;
- практичність в оснащенні приміщень: просторість і наявність багатофункціональних меблів, завдяки яким можна швидко реорганізувати простір для різних видів роботи;
- безпека та доступність;
- комфортна температура в приміщенні;
- врахування фізіологічних потреб та фізичного комфорту: чисте повітря, питна вода, туалет;
- забезпечення рівності включення в навчальні процеси: на фізичному рівні — це навчання в колі;
- дизайн інтер’єру приміщення не повинен відволікати від навчання і має містити розслабляючі «зелені зони».
У контексті повоєнної відбудови країни питання створення якісних шкільних просторів набуватиме особливого значення. Тому будуючи нові або відновлюючи пошкоджені заклади освіти маємо врахувати позитивний досвід впровадження змін в окремих громадах.
Де школам шукати грантові можливості?
«Переконати місцеву владу в необхідності виділення коштів для таких просторів буде легше, якщо школа вже має готову проєктну документацію та бюджет, — коментує експертка Марина Брага, координаторка з питань комунікації зі зміни поведінки україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я». — Якщо немає можливості обладнати простір за кошти місцевого бюджету, варто пошукати, які донорські організації виділяють на це кошти».
Інформацію про конкурси та гранти можна знайти в розділах «Конкурси» та «Гранти» на таких ресурсах:
Зазвичай, кожна організація, яка виділяє фінансування, має свої вимоги до заповнення проєктної пропозиції, про що вони розповідають в оголошенні про конкурс. Але перш ніж подати заявку на фінансування, підготуйте наступну інформацію, яка буде корисна для подання на будь-який грант:
1. Цільова група: хто саме користуватиметься простором — люди якого віку, якого населеного пункту, яка орієнтовна кількість людей?
2. Стейкхолдери: хто буде залучений до організації простору та активностей на ньому, яка буде їхня роль?
3. Промоція фізичної активності: як саме планується промоція простору. Можливо, ви заплануєте серію занять на свіжому повітрі, фестиваль-відкриття простору, будете поширювати інформацію про можливості простору в медіа?
4. Бюджет: з яких статей складається бюджет, яка вартість елементів простору, обладнання, що планується зробити коштом власних ресурсів? Пам’ятайте, що ресурсами можуть бути не тільки гроші, а й роботи зі встановлення елементів простору, озеленення. Значно легше знайти фінансування у випадку, коли донор бачить вашу готовність робити власний внесок.
5. Життєздатність: як буде підтримуватися простір після завершення проєкту? Хто буде відповідальним за його утримання та ремонт?
Про можливості фінансування в межах україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» можна дізнатися, підписавшись на Facebook-сторінку https://www.facebook.com/actforhealth.in.ua
