Шкільний підручник за ціною бургера: Хто і як творить освітню літературу

Щоб розібратись, чому в українських підручниках так часто знаходять помилки та фейки, треба знати, хто і за що відповідає на кожному етапі створення книги. Життя підручника починається в уяві автора, який створює рукопис. Видавництво редагує, друкує та передає його експертам Інституту модернізації змісту освіти. Але хто і за якими критеріями обирає експертів, які перевіряють навчальну літературу? Скільки коштує експертиза і чиїм коштом проходить? Чи отримують автори підручників достатньо, щоб створювати креативний і якісний контент? Яка, зрештою, собівартість книги, яка потрапить до рук кожному школяреві України? «Освіторія» просто і доступно розповідає про сучасний стан підручникотворення.

Коли хтось помічає, що в шкільному підручнику пропонують лікувати рак содою або іншу нісенітницю, медіапростір вибухає потужно і надовго. Але такі помилки можуть роками відлежуватись на сторінках навчальної літератури, допоки хтось уважний не винесе «ляп» на обговорення. Тоді в Україні в черговий раз говорять про кризу підручників та освіти, адже книга — це «школа в мініатюрі», обличчя освітньої системи. До того ж написане в деяких книгах здатне сформувати в 6-річної дитини свідомість 50-річної давнини. Це суперечить бажанню, щоб школярі брали до рук сучасні й цікаві підручники. Спробуємо розібратись, на якому етапі їх створення щось може піти не так і хто несе відповідальність за помилки. Спойлер — ніхто.

Які етапи проходить підручник, перш ніж потрапити до учнів?

Автор на замовлення видавництва працює над рукописом

— Авторський колектив, який працюватиме над створенням підручника, обирає видавництво. На підготовку профільних підручників для 8-го класу цьогоріч МОН виділило 75 днів. Це від часу оголошення конкурсу до кінцевого терміну подання проєктів. А на підготовку нових підручників для 4-го класу НУШ дали мізерний час — 101 день, — розповідає автор книг і видавець Олександр Панарін. — Але підручник — результат творчої та інтелектуальної праці автора, він не може «дозріти й народитись» за 75 днів. За цей час можна дістати з полиці іншу редакцію підручника й струсити з неї пил, додавши дрібку новизни.

— Гонорари за написання підручника для авторів обчислюються наразі з розрахунку мінімальної заробітної плати. Є закон, який захищає автора (як і будь-якого іншого працівника) від того, щоб йому платили менше, ніж ці 5000 гривень, — ділиться внутрішньою кухнею створення підручників видавець Олексій Андрусич. — На превеликий жаль, наша держава сприймає фразу «не менше ніж 5000 гривень» як «дорівнює 5000 гривень».

Над підручником працює видавництво

Українські видавництва відповідають за якісне змістове наповнення підручників, ілюстрації, якість паперу. В ідеалі після випуску підручника видавництво має співпрацювати з учителями й надавати методичну підтримку.

Процес перетворення рукопису на друкований примірник — справа кропітка. Спершу на рукопис чекає «загальна вичитка». Потім до справи береться фаховий редактор, який передає вдруге вичитаний рукопис літературному редактору. Нарешті майбутня книга потрапляє до рук головному редактору, який і затверджує рукопис до друку. За словами видавця Олександра Панаріна, найчастіше всі перелічені процеси доводиться проводити в турборежимі. «Підлаштування під стислі терміни подання проєкту може негативно вплинути на якість та сприяти появі огріхів у виданні», — каже видавець.

— Щоб закласти кошти в бюджет на друк нових підручників, Міністерство фінансів розраховує ціну одного підручника. Озвучувати її без болю неможливо: 45 гривень. Саме такі гроші платить наше Міністерство освіти за один екземпляр навчальної літератури. Це ціна з урахуванням друку низькотиражних підручників і поліграфічних послуг, — каже видавець Олексій Андрусич.

Його колега пан Олександр Панарін додає:

— Що таке 45 гривень у сучасному світі? Це півтора долара або ж вартість чашки кави у великому місті або бургера в кафе. Ви знаєте ціну підручника і можете зробити висновок, як насправді цінують у нашій країні інтелектуальну працю та дбають про учнівські інтереси. Держава намагається максимально зекономити на підручниках, але вимагає новітніх підходів, праці креативних молодих авторів. Для порівняння: в Європі вартість шкільного підручника стартує від 15 євро — це 510 гривень.

— Ще одна величезна проблема: у школах дуже часто батьки здають гроші на те, щоб купити дітям круті підручники й робочі зошити з англійської мови, — продовжує розмову Олексій Андрусич. — Але навіщо ж тоді держава витрачала гроші та видавала цей бідолашний підручник, якщо практично вся країна ним не користується? Логічно запропонувати саме українським видавництвам зробити прекрасний і неймовірно якісний підручник з англійської мови. Так, це буде коштувати дорожче, але тоді держава не викидатиме гроші на смітник. Ми готові купити авторські права в навчальних центрів, яким довіряють батьки, і робити найкращий продукт.

Скільки коштує експертиза підручника?

Кожна експертиза підручника проходить за кошт видавця і коштує 42 000 гривень. Якщо підручник експертизу не пройде, гроші видавцеві не повернуть.

ІМЗО проводить експертизу підручників

Єдина експертна установа, яка відповідає за експертизу підручників — Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО). Хоча рік тому під егідою Міністерства освіти запрацювала ще одна організація з метою оцінювати якість підручників та готувати їх до видання — Інститут розвитку освіти (ІРО). Саме ІРО доручили експертизу підручників для 4-го класу. Але влітку 2020 року установа відмовилася від завдання та передала його ІМЗО. Оскільки час втрачено, підручники можуть забаритись на шляху до учнівських парт.

Аналітик Інституту розвитку освіти Тетяна Харламова озвучила під час дискусії в Інституті майбутнього власне бачення про відмову ІРО від експертизи підручників для 4-го класу:

— Для проведення експертизи наша установа залучила найкращих кібернетків, нейропсихологів, методистів і нейролінгвістів. Усе це видалось непотрібним, Інститут не розвивали. Ми вимушено відмовились від експертизи: наші працівники навіть не отримали комп’ютерів для роботи й були змушені відправляти стоси матеріалів поштою. Усе це унеможливило нормальну роботу.

Вважаю, що для налагодження ефективної роботи у сфері експертизи підручників треба не менш ніж три роки чіткого «відкалібрування» кожного етапу процесу.

Хто і як відбирає експертів, які вирішують долю підручників?

Експертизу кожного підручника здійснюють вісім експертів. Але хто їх обирає? Спеціальна комісія, яка складається із семи осіб. Це можуть бути працівники МОН, ІМЗО, закладів вищої освіти, вчителі і методисти, представники ГО.

Імена обраних експертів є анонімними. До пулу експертів залучені вчителі, науковці й методисти з навчальних предметів. А ще — психологи, дизайнери, спеціалісти з антидискримінаційної експертизи.

Яку саме експертизу проводять обрані експерти?

1. Науково-методичну
2. Психолого-педагогічну
3. Антидискримінаційну
4. Дизайнерську
5. Перевірку майнових прав на використання підручника

— Час, відведений на експертизу підручників для 4-го класу, становить 30 календарних днів, підручників для 8-го класу — 37 календарних днів, — розповідає представник ІМЗО Павло Копосов.

Експертний висновок має бути розгорнутим і обґрунтованим. Він має базуватися на критеріях, які визначило МОН. У кінці експертизи експерти виставляють бали. Якщо підручник не отримає 75% від максимально можливої кількості балів, він не пройде до етапу оцінювання вчителями.

Кожен претендент на посаду експерта проходить вступне оцінювання знань, умінь та навичок і окремо — навчання за спеціальною програмою підготовки. На жаль, це не зменшує кількість помилок, які спливають у навчальній літературі: згадаймо приклад з підручника хімії, в якому соду радять як один із способів лікування раку. Тож до експертів, які не помічають таких фейків, суспільство висуває не менші претензії, ніж до авторів підручників, видавництв та безпосередньо МОН.

Саме тому в 2021 році Міністерство освіти обіцяє покращити методику навчання осіб, які інспектують шкільні підручники. Також МОН планує встановити відповідальність експертів за свою роботу — досі її не було передбачено.

— Одного разу експерт написав, що автор «не повністю процитував текст державного гімну», — з усмішкою та одночасно сумом на обличчі розповідає автор і видавець Олександр Панарін. — Тобто ця людина досі переконана, що державний гімн України — це не скорочений вірш Павла Чубинського. Про те, що законом вже двічі змінювали текст гімну, експерту нічого не відомо, ех…

— Ми поважаємо гендерну рівність, але експерти, які слідкують за дотриманням норм антидискримінаційного підходу в підручниках, часом переходять межу, — ділиться досвідом видавець Олексій Андрусич. — Їхній підхід суб’єктивний і часто базується на самій лише фразі «Я художник — я так бачу».

До прикладу, ми отримуємо висновки експертів на кшталт «У підручнику наявні гендерні стереотипи». Ідеться про історію, в якій дівчинка пошила для бабусі гольник. Щоб уникнути стереотипу, що тільки дівчата займаються шиттям, автор, за переконанням експертів, мав розповісти про хлопця, який зшив гольник для дідуся. Якщо ми показуємо на картинці, що парком прогулюється мама, тато і дитина — це теж потурання стереотипам, адже у світі є багато неповних родин.

Також від нас щоразу вимагають більше ілюстрацій із жіночими персоналіями в підручниках історії. Але як це зробити технічно, якщо історія до ХХ століття — історія «чоловічого», патріархального світу? Ми не можемо перекривати Жанною Д’Арк чи Марією Медічі всю історію нового часу Європи.

— Якщо ти не згоден з експертним висновком, маєш написати детальну відповідь. Часом це займає більше часу, ніж прописування розділу, адже твоє наукове обґрунтування обчислюється десятками сторінок, — додає автор і видавець Олександр Панарін.

Вчителі обирають підручники

«Основною підставою для видання і друку підручника за кошти державного бюджету є узагальнений результат вибору підручника закладами освіти» — нагадує правила ІМЗО.

Ось тепер підручники стають ближчими до вчителів. Але повну версію навчального посібника педагог все одно не зможе прочитати. На цьому етапі відбору освітянам надають фрагменти електронної версії підручника. Якщо точніше — першу його половину або дві перші половини, якщо підручник складається з двох частин.

Розгляд підручників, які надрукують за державний кошт

Після того як учителі обрали найкращі варіанти підручників, колегія МОН за пропозиціями конкурсних комісій та висновками Апеляційної комісії розглядає перелік підручників, які можуть друкуватися за кошти державного бюджету.

До зазначеного переліку з кожної назви підручника включаються підручники, які за результатами ІІ етапу конкурсу отримали результат вибору понад 40 000.

Друк підручників, що отримали результат вибору від 10 000 до 40 000, може частково фінансуватися державою, якщо видавництво надасть гарантійний лист про співфінансування.

Перед друком підручник ще раз переглядають профільні методисти ІМЗО.

Підручник з’являється на світ

Підручник прямує до поліграфії та офіційно «народжується». Він готовий завойовувати серце і мозок учнів.

Що має зробити країна, щоб підвищити якість підручників?

Експерт програми «Освіта» UIF Микола Скиба під час дискусії в Українському інституті майбутнього розповів, що криза підручників в Україні виникла в буремні 1990-ті роки, особливо «голодні» для видавництв. Єдиною можливістю для видавців вижити стало отримання державних замовлень на підручники. З того часу зберігається ажіотаж, хто і як видає грифи на навчальні видання. Але що просто зараз має зробити країна для того, щоб якість підручників зросла?

Стратегічні кроки, які пропонують експерти Інституту майбутнього:

• Перенести фокус уваги з підручників і посібників як носіїв інформації і знань на комплекс освітнього контенту, який виконує функцію навігатора в тій чи тій галузі знань.
• Зробити цифрову трансформацію процесу підготовки освітнього контенту.
• Створити публічну платформу — так званий маркетплейс для накопичення зразків освітнього контенту.
• Запровадити комплекс заходів, які заохотять вітчизняних виробників цифрових засобів навчання та освітнього контенту.