Як мотивувати дитину навчатися? Це питання непокоїть батьків і вчителів. Та існує такий формат, коли до навчання ніхто не мотивує та не змушує, а учні самі заглиблені в матеріал. Ідеться про підхід student-centered learning або навчання, орієнтоване на учня.
Якщо прибрати лекції
Освіта — це те, чого студенти навчили одне одного в перервах між лекціями, вважає Стівен Фрай. А якщо прибрати лекції? І перенести цей досвід на школу? Тоді це буде метод peer-to-peer («рівний — рівному»). А якщо додати ще й інші складові, матимемо student-centered learning (SCL). У перекладі з англійської — навчання, орієнтоване на учня, або ж учнецентричне навчання. Саме за ним майбутнє педагогіки, стверджують освітяни.
Як навчаються в найпрестижніших закладах освіти? Студенти «Школи 42» у Кремнієвій долині (США) усі знання отримують з інтернету та від інших студентів і спільно прокачують навички. Тут ніхто не переймається, як мотивувати до навчання, як не роблять цього у квестах чи комп’ютерних іграх: далі йдуть ті, кому цікаво, хто хоче дістатися фінального рівня. Виконав завдання — перейшов на новий рівень. А оскільки все опанувати точно не вдасться, щодня доводиться обирати, які саме знання та навички хочеш отримати, коли варто зупинитися, у якому темпі просуватися. До слова, в Україні за цим принципом працював заклад освіти для IT-фахівців UNIT Factory.
Навчання, орієнтоване на учня, найбільш популярне в Гонконгу та Сінгапурі, які продемонстрували «освітні дива». Нині тренд активно поширюється в Європі та США.
Як впізнати новий формат
Які ж його особливості? У традиційному навчанні (яке називають орієнтованим на вчителя) акцент переважно роблять на педагога: він експерт, лектор, наставник, тренер. Він обирає теми, дає інформацію, завдання, контролює, виправляє, оцінює. Тишу в навчальному середовищі вважають запорукою якісного засвоєння матеріалу.
У SCL-навчанні акцент на учневі. Учень здобуває навички та знання через виконання цікавого йому проєкту, самостійне розв’язання певної проблеми або заради якоїсь мети в майбутньому. Вчитель допомагає лише за потреби, як консультант. Учні активно ставлять питання вчителеві та одне одному. Учень самостійно обирає теми з певного запропонованого кола, працює без контролю та виправлення. Учитель надає зворотний зв’язок, лише коли школяр потребує цього і сам має такий запит. Учні виправляють та оцінюють роботи одне одного, а також власні роботи (а ще це може бути автоматизована перевірка онлайн). Навчальне середовище часто буває галасливим: учні не сидять на місцях, і це не так сильно заважає ефективній роботі, як вважали раніше.
Педагогів може лякати такий зовні некерований клас. Але оскільки учні навчають одне одного, вони стають союзниками педагога, тож трапляється значно менше випадків бешкетництва та відволікань. Діти стихійно намагаються підтримувати робочу атмосферу.
Монтессорі-клас, але онлайн
Уявити собі такий клас найлегше, якщо побувати в дошкільних групах, де працюють за системою Марії Монтессорі. Її методи вважають основою для орієнтованого на учня навчання. Діти беруть з поличок будь-який освітній матеріал, який їм до вподоби, намагаються отримати бажаний результат: наприклад, перелити воду з одного глечика в другий і не пролити на підлогу. Якщо довго не виходить, звертаються до вчителя.
Замість матеріалу на поличках у SCL-класах — завдання (найчастіше — онлайн) з різних шкільних дисциплін та різного рівня складності. Завдання прив’язані до проєктів, які створені за ідеями та пропозиціями учнів.
Чи SCL-навчання — це те саме, що й індивідуальний підхід? Ні, індивідуальний підхід передбачає, що вчитель, складаючи навчальну програму чи план уроку, має врахувати індивідуальні особливості, потреби та здібності дитини. Але вирішує все одно педагог. У SCL-навчанні обирає учень — що йому цікаво, у якому темпі працювати, сам оцінює себе та своїх однолітків.
Чи це те саме, що й персоналізоване навчання? І так, і ні. Дійсно, частина експертів використовують ці терміни як синоніми. Але за персоналізованим навчання закріпилося переважно інше значення: це навчання, під час якого за допомогою новітніх цифрових технологій створено оптимальні програми для кожного учня.
П’ятикласник з досвідом викладання
У традиційному навчанні відповідальність за освітній успіх учнів — на вчителях і батьках. У навчанні, орієнтованому на учня, саме школяр несе відповідальність за шлях та результат навчання. Чимало тат і мам реагують на це так: дитина ще надто мала та легковажна. Вона займатиметься дурницями! Але весь досвід педагогіки свідчить: навчити чогось примусово дуже важко. Традиційна освіта ігнорує відповідальність учня, а новий підхід вірить у здатність учня керувати власним життям. Ця здатність, як і будь-які інші компетенції, розвивається під час навчання, у процесі набуття досвіду. SCL-навчання допомагає учню навчатися вчитися та працювати самостійно. Це вміння знадобиться протягом усього життя та неабияк впливає на професійну успішність.
Вчителі SCL не бояться довіряти дітям навчати одне одного, адже вони звикли навчати самих себе. П’ятикласник, у певному сенсі, має, як мінімум, п’ятирічний досвід викладання шкільних предметів.
Дослідження доводять, що такі випробування цілком до снаги учням. Наприклад, у початковій та базовій школі результати не гірші, ніж за традиційного навчання, а з математики — кращі. До того ж значно підвищується мотивація до занять. На думку освітніх експертів Коена Гевіна та Анжеле Атард, які оприлюднили дослідження «Час навчання, орієнтованого на учня?», ефект для старшокласників та студентів університетів досить помітний. Якщо з лекції в середньому людина запам’ятовує 10% матеріалу, то під час навчання інших — 90%. Учні стають значно активнішими, тоді як за традиційного навчання більшість часу перебувають у пасивній ролі.
Математика та читання покращилися
У квітні 2020 року Національна конференція законодавчих органів США та Освітній фонд Неллі Мей повідомили про результати метадослідження щодо переваг SCL. Дослідники розглянули 62 школи, де впроваджували таке навчання. Скрізь зафіксували покращення успішності учнів з математики та читання. Деякі успіхи були просто дивовижними. Учні чотирьох середніх шкіл Північної Каліфорнії показали значні поліпшення в рівнях досягнень, що перевищували результати як місцевого, так і загальнодержавного рівня для таких типів шкіл. В усіх закладах освіти діти значно більше часу проводили за навчанням, а не сторонніми заняттями протягом шкільного дня, з більшим бажанням поверталися до школи після вихідних та канікул.
За пропозицією доктора Меріенлен Веймер, орієнтованим на учня навчанням визнають таке, що відповідає п’ятьом характеристикам:
- безпосереднє залучення учнів до практики;
- надання чітких інструкцій щодо потрібних цілей та навичок;
- заохочення учнів до роздумів про те, що вони вивчають і як вони цього навчаються;
- мотивація учнів шляхом надання їм контролю над процесами навчання;
- заохочення співпраці не лише вчитель-учень, а й учень-учень.
Блогери та підприємці — за партами
Учні — не просто ті, хто щось отримує, вони також з найпершого кроку дають. Адже діти приносять до класу власні знання, минулий досвід, ідеї. Як стверджують американські освітяни, сучасні діти — це не ті, хто лише готується до діяльності. Вони можуть бути авторами певного контенту в соцмережах: відео, подкастів, зрежисованих сцен, здатні бути розробниками IT, WEB-дизайнерами, мати власний бізнес. Коли ж вони приходять до шкіл, то все, що вони знають і можуть створити, залишається осторонь, воно не цікавить вчителя та над ним не можна працювати просто в класі. У навчанні, орієнтованому на учня, не може такого трапитися. Школа не може бути десь «на іншій планеті» порівняно з повсякденним життям дитини.
Школярі потребують, щоб навчальна програма була представлена в значущому для них контексті. Вони повинні розуміти, як розвиваються та використовуються на заняттях їхні таланти і як вони можуть впевнено застосовувати навички у своєму житті поза школою.
За SCL-навчання вчителі — важливі
Орієнтоване на учнів навчання не зменшує ролі вчителів. Натомість воно вимагає використати їхній досвід різними способами для збільшення залученості учнів, вчитися створювати навчальне середовище, завдання, які дозволяють заглиблюватися в знання та відшліфовувати навички. Саме вчителі допомагають школярам скласти їхні навчальні плани та забезпечують їх відповідність стандартам навчання. Без цього процес може стати стихійним, і важко гарантувати якість освіти.
В англомовній пресі нині часто пишуть про те, що сьогодні педагогам варто знайти способи віртуального застосування навчання, орієнтованого на учня. Адже ці принципи ще легше застосувати під час дистанційки. Гейміфікація, сценічні презентації, які учень може провести як вебінар, онлайн-конкурс, — усе це якнайкраще єднається з принципами SCL. І якщо казати про мотивацію, можливо, це найкращий спосіб збирати учнів біля моніторів. Таке дистанційне навчання може бути дійсно високоякісним.
