1 вересня 2018 року українські діти пішли в перший клас Нової Української Школи. Проте учні 143 пілотних шкіл зробили це на рік раніше. Цьогоріч вони першими завершують початкову школу НУШ. Освітянам і батькам цікаво, з якими викликами в роботі стикнулися вчителі пілотних класів та якими зростають понад 7 тисяч їхніх учнів.
На вчителів 5–9-х класів чекають тренінги з модельних програм
Підсумки пілотування НУШ представило на онлайн-події «Агенти змін» Міністерство освіти і науки України разом з усіма партнерами з впровадження реформи: ЮНІСЕФ в Україні, громадською спілкою «Освіторія», проєктом фінської підтримки реформи української школи «Навчаємось разом», програмою «EU4Skills», Командою підтримки реформ МОН.
— Сьогодні, з розвитком сучасних технологій, недостатньо надати дитині лише знання — потрібна ще й соціалізація, вміння застосовувати знання та навички в житті. Саме на цих засадах базується НУШ, — запевнив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет під час конференції «Агенти змін». — Головна мета реформи загальної середньої освіти, яка стартувала чотири роки тому, — створити безпечне здорове сучасне комфортне інклюзивне та мотивувальне для всіх учасників освітнього процесу навчальне середовище. Але основний агент змін, людина, на якій тримається реформа, — це вчитель НУШ. Тож у центрі уваги має бути саме сприяння особистісному та професійному його зростанню. Основною складовою реформи НУШ є підготовка нового вчителя. У більшості педагогічних університетів вже затверджено механізми впровадження педагогічних новацій в освітню діяльність.
За словами міністра, минулого року 901 вчитель пройшов сертифікацію, яка звільняє від атестації та дає змогу отримати щомісячно 20% надбавки до посадового окладу.
— Але щоб навчати по-новому, вчитель має отримати ще й свободу дій: обирати навчальні матеріали, експериментувати, а також свободу навчатися, — вважає Сергій Шкарлет.
— Запрацював принцип «Гроші ходять за вчителем»: педагог може підвищувати кваліфікацію за бюджетні кошти не лише в закладах післядипломної освіти. У нього є вибір, до кого звернутися. Поставлено лише дві вимоги: за 5 років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, а навчання має відбуватися щорічно, — підкреслив міністр та повідомив, що нині розпочинається новий етап підвищення кваліфікації вчителів.
— Вже для базової освіти, держстандарт якої затверджено у вересні 2020 року. На його основі вже розроблено та запроваджено типову освітню програму, завершується експертиза модельних навчальних програм і починаються тренінги, щоб педагоги могли вільно ними користуватися.
Краще готові до дистанційного навчання
Так збіглося, що пандемія — ще один виклик під час проведення реформи. Пілотні школи були краще за інших готові до навчання в нових умовах, за висновками МОН. Учителі розробляли нові форми уроків, експериментували, не боялися застосовувати можливості інтернет-ресурсів.
У тому, що принципи НУШ особливо актуальні за часів COVID-19, переконана також заступниця голови представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Лора Білл. За її словами, через пандемію поглибилася нерівність у доступі до освіти. Не в усіх родинах є гаджети для повноцінного дистанційного навчання. Але саме принципи НУШ, зокрема, створення сучасного інклюзивного середовища та дитиноцентризм, передбачають, що діти з родин із низьким доходом, ті, які живуть у віддалених районах, діти з інвалідністю, діти, що постраждали від збройного конфлікту на сході України, діти, що перебувають у важких життєвих обставинах, також зможуть скористатися реформою і подолати перепони на шляху до сучасної освіти. Заради цього ЮНІСЕФ і в наступні роки буде підтримувати впровадження НУШ.
— Ще багато потрібно зробити, зокрема поліпшити цифрові навички українських освітян, — переконана радниця Посольства Фінляндії в Україні з питань освіти Мінна Хаккарайнен. — Також ми активно допомагаємо викладати державну мову тим дітям, чия перша мова не є українською. Це дає змогу дітям із меншин краще інтегруватися в українське суспільство, скористатися більшим спектром можливостей для майбутнього навчання та роботи.
Міжнародна експертка нагадала, що Посольство Фінляндії в рамках проєкту «Навчаємося разом» є багаторічним партнером МОН у впровадженні НУШ, адже підтримка освіти є пріоритетом політики Фінляндії.
Думати про професію — з 1-го класу
Завдяки ще одному міжнародному партнеру — програмі «EU4Skills: кращі навички для сучасної України» вже з перших класів учні замислюватимуться про майбутню роботу і з ними займатимуться елементами професійної орієнтації. У рамках НУШ з 1 вересня цього року починається пілотування у 8 регіонах України: для початкової школи — у рамках предмета «Я досліджую світ», для учнів 5–9-х класів — у рамках предмета «Здоров’я, безпека і добробут». Ці навички згодом допоможуть дітям знайти збалансоване рішення, яку спеціальність обрати та де її отримувати — в університеті чи закладі професійної освіти.
За словами директора програми «EU4Skills» Йенса Адама, навчання онлайн та офлайн пройдуть понад тисячу українських вчителів. До кінця 2021 року презентують онлайн-платформу з матеріалами з профорієнтації — на допомогу педагогам. Якщо пілотування задовольнить освітян та батьків, таке навчання започаткують в усіх школах країни. Цю програму фінансують Німеччина, Фінляндія, Польща та Естонія.
Від Школи тренерів НУШ до Всеукраїнської школи онлайн
— У «Освіторії» є добрий друг, партнер та наставник — естонський філософ, член естонського парламенту Юло Вооглайд, який так само, як і наша команда, вважає, що всі зміни в країні починаються з освіти, — розповіла операційна директорка ГС «Освіторія» та експертка з освітніх інновацій Анна Сидорук.
— Саме Юло навчив нас, що зміни в будь-якій системі можливо робити двома шляхами. Перший: створити прецедент нової, якіснішої та більш успішної системи. Другий: нарощувати кількість агентів змін, адже коли їх у суспільстві буде 10–15%, їхній вплив вже неможливо буде зупинити. Ми пішли обома шляхами. Насамперед створили Новопечерську школу як приклад нової освіти в Україні. Це заклад освіти, що виховує майбутніх лідерів з українським серцем, але з глобальним мисленням, нове покоління, яке має сучасні знання та володіє навичками 21-го століття. Можна сказати, у ДНК кожного з команди вчителів Новопечерської школи — постійне навчання. Не дивно, що регулярно переймаючи досвід топових європейських, канадійських експертів, вчителі самі стають експертами в різних напрямках.
— Добре пригадую день, коли до нашої школи завітала тодішній міністр освіти України Лілія Гриневич, яка побачила процес організації навчання та результати, які демонстрували учні. Вона запропонувала нам співпрацювати та ділитися досвідом і експертизою вже з усією країною. Наші вчителі стали експертами, працювали в робочих групах Міністерства. А перед нами стояла амбітна мета: протягом шести місяців підготувати 22 тисячі українських вчителів початкової школи, які 1 вересня мали повести першокласників до Нової української школи, — згадує експертка.
— Аби впоратися із цим викликом, ми обрали каскадну модель навчання. «Освіторія» розпочала Школу тренерів НУШ. Ми відібрали 50 експертів з усієї країни, по дві людини на кожну область. Вони протягом чотирьох місяців навчалися, а потім навчали вчителів офлайн у регіонах. Спільно з нашими партнерами — студією онлайн-освіти ЕdEra ми розробляли онлайн-курс для вчителів НУШ. Це, напевно, перший в Україні онлайн-курс, який був обов’язковим компонентом підвищення кваліфікації вчителів. Власне, обов’язковим він був для 22 тисяч вчителів, тож уявіть наше здивування, коли вже в перший місяць існування курсу на нього записалося понад 100 тисяч освітян. Ніхто не очікував такої жаги до знань!
— І сьогодні цей курс — один з найпопулярніших в Європі: понад 270 тисяч зареєстрованих, майже 200 тисяч вчителів пройшли підвищення кваліфікації й отримали сертифікати. Для цього курсу розробили 95 навчальних відео. У рамках такого навчання вчителі підвищили свою кваліфікацію з таких компонентів, як проєктна та командна робота у групах, критичне мислення, організація навчального процесу та інтегровані курси. Це було досить інтенсивне навчання протягом шести місяців, адже воно складалося як з теоретичної, так і з практичної частин.
Наша співпраця з МОН на цьому проєкті не завершилася. Зараз ми працюємо над проєктом «Всеукраїнська школа онлайн», де розроблено 1800 уроків для учнів 5–11-х класів. Ми готові допомагати державі в реформуванні базової школи НУШ і переконані, що співпраця громадськості, вчителів та держави дає найякісніший результат, — переконана пані Анна.
Учні НУШ — впевнені, активні та допитливі
Заступниця міністра освіти і науки України Любомира Мандзій згадує: коли лише починалося пілотування, доводилося переборювати скепсис. Нерідко освітяни та батьки вважали, що діти матимуть поверхневі знання, не будуть вмотивовані навчатися в першому класі, бо не отримуватимуть бальних оцінок.
Але найбільше досягнення НУШ: неозброєним оком видно зміни в поведінці учнів. За словами заступниці директора Романівської гімназії (одного з пілотних закладів освіти із Житомирщини), випускники початкової школи НУШ — не такі, як усі діти. Вони сміливо дивляться в очі, а не відводять погляд, вони відважні й впевнені, люблять вчитися.
Те, що значно відрізняє уроки в НУШ — цікаві практики, досліди, проєкти, творчі завдання. У 32 проєктах узяв участь кожен учень пілотного класу.
— Компетентною дитина може стати лише через власну діяльність, — переконана вчителька початкових класів Богодухівського ліцею №2 Харківської області Тетяна Стус. — Прагнення спостерігати та експериментувати — природний стан дитини, тож у НУШ постійною є дослідницька діяльність. Наприклад, під час вивчення в рамках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» теми «Ми — винахідники. Ми — дослідники» учні майже стали археологами: шукали сховані під землею рештки цінних речей, вільно висловлювали свої припущення, критично аналізували та самі відбирали правильні відповіді. А потім за допомогою гаджетів вивчали знайдені артефакти. Під час вивчення теми «Світ невидимий. Людина» влаштували мандрівку організмом, створювали рухливі скелети, покращували навички чищення ротової порожнини, робили модель органів дихальної системи. Ще одна улюблена дітьми тема — «Світ невидимий. Космос». На цьому уроці школярі проводили перші спостереження за небесними тілами, створювали шолом космонавта, з Lego виготовляли космічні кораблі майбутнього. Цей досвід залишається з дітьми назавжди, робить їх більш допитливими та креативними.
Ще одна особливість НУШ: отримати шанс стати самостійним та впевненим повинні не окремі діти, а кожен учень. Запорука тому — впровадження інклюзивної освіти в НУШ. Кейсом щодо такого досвіду поділилася заступниця директора спеціалізованої школи «Талант» Дніпрорудненської міської ради Запорізької області Жанна Разієвська.
За її словами, першим завданням була доступність освітнього середовища. За цей час у школі створили три ресурсні кімнати, де одночасно можуть отримувати корекцію діти з різними нозологіями. Ще до створення інклюзивних класів тут провели діагностику готовності вчителів до роботи з дітьми з особливими потребами, а для родин влаштували батьківський лекторій за участю психологів, медичних працівників. У закладі освіти працюють психологи, дефектолог, логопед, реабілітолог, а в кожному інклюзивному класі — асистент вчителя. Для дітей ввели додаткові корекційні заняття: за системою Монтесорі, арт-терапія, театр-корекція, каніс- та орніто-терапія (реабілітація за допомогою тварин — собак та птахів).
Реформа вийшла на новий етап. Формула НУШ стосується не лише початкової, а й усіх рівнів освіти: дитиноцентризм, компетентнісне навчання, умотивований вчитель, педагогіка партнерства, сучасне освітнє середовище, нова структура, ціннісне виховання, автономія шкіл, справедливе фінансування і рівний доступ. Уже з 1 вересня 2021 року 136 шкіл розпочнуть пілотування державного стандарту базової освіти.
