Як педагоги складали «вчительське ЗНО»

811 вчителів початкових класів 12 листопада дізналися свої бали за третій етап сертифікації  тестування. Утім, прохідний бал обіцяють назвати до кінця місяця, тож поки що незрозуміло, хто склав, а хто — ні. Які відгуки та пропозиції в тих, хто пройшов тестування?

Чим тестування здивувало

Цього року, як і два наступних, проєкт впроваджують як пілотний. Тож пройти сертифікацію запросили лише приблизно одного педагога з 500. Кількість учасників пілотної сертифікації пропорційно розрахували по областях, залежно від того, скільки там шкіл. Але далеко не всі захотіли чи змогли дійти до фінішу. Так, в Одеській області було передбачено 62 місця, а на тестування прийшли 46 осіб, у Львівській  59 із 71, Кіровоградській  17 із 27. За попередніми даними, найменше людей (13) проходили «ЗНО для вчителів» на Луганщині.

«Моїм стимулом пройти сертифікацію був «спортивний інтерес»: цікаво оцінити свої знання, спробувати власні сили,  ділиться вчителька початкових класів Хмельницької спеціалізованої школи №8 Ірина Бігус.  Пішла не заради доплати 20%, тому що це, звичайно, кошти, але не великі. Важливий досвід  отримати оцінку роботи від експертів, які бачили мене вперше. Мені пощастило познайомитися з дуже цікавими і шанованими людьми, думка яких була для мене справді важливою. Тестування дещо здивувало. Очікувала, що більшість завдань будуть стосуватися методик, інновацій у школі, педагогіки, психології тощо. Питання були досить широкими, тому вимагали багато часу, навіть щоб просто прочитати завдання. Найбільше запам’яталося питання, пов’язане з наголосами. Із відповіддю, на жаль, помилилася, тому що звикла слово «бАтьківський» вимовляти з наголосом на «і». Але на помилках вчаться, тому надто не засмучуюся. У будь-якому випадку це позитивний досвід».

Вимушені відпустки та варіанти-пастки

Ще у вересні можна було пройти пробне тестування, але частина учасників цього не помітили, бо рідко заходили в кабінет учасника. А саме там розмістили електронну версію тесту, на якій можна було потренуватися. Проте вона не довго залишалася активною.

Десь процедура пройшла гладко та комфортно, а десь на місцях, наприклад, вчителів змушували для проходження незалежного оцінювання брати відпустку чи день за свій рахунок. Мотивували тим, що вчителі добровільно зголосилися на сертифікацію, тому відрядження від школи не буде, а робочий день, мовляв, фахівець пропускає. Однак у більшості областей це було врегульовано місцевими органами освіти, і участь першопрохідців у тестуванні зараховували як роботу.

Власне, саме тестування дуже схоже на те, яке складають випускники шкіл. У день «вчительського ЗНО» перевіряли лист-виклик та паспорт, без яких не пускали до кабінетів. Так само кожен отримував номер парти, яку має зайняти, і здавав заборонені речі: смартфони, флешки, зошити.

Тести складені так, що той, хто хоча б трохи розбирається в темі, серед двох варіантів відповіді одразу вирізнить правильний. Окрім правильної відповіді був ще варіант-пастка  правдоподібний, тож змушував сумніватися.

Заздалегідь було заявлено, що 30% питань стосуватимуться методик викладання, стільки ж  знань за різними шкільними дисциплінами (математика, логіка, природознавство, мова, історія України). Одне із семи питань стосувалося створення освітнього середовища, ще одне — організації освітнього процесу. Загалом вчителі очікували, що предметні питання означають програму початкової школи, ті теми, які вони дають на уроках.

«Неправильно, але ефективно»

Оскільки питання будуть повторно використовувати в наступних тестуваннях, розголошувати деталі не будемо. Утім, запитували про будову систем органів людини, читання топографічних мап, розповсюдження певних тварин, унікальні природні явища. Довелося визначати жанр твору, виявляти, який з наведених прикладів  синтаксичне чи граматичне завдання, шукати помилкові наголоси, відмінювати числівники. Математику теж перевіряли глибоко: і статистичні обчислювання, і лінійні функції, і дроби, і обчислення кутів фігур. А ось з інформатики завдання були цілком доступними кожному користувачу гаджетів. 

Загалом у соцмережах педагоги радили одне одному перевіряти зошити під телепередачі та аудіокниги. А ще жартували: варто було додати до тестування крос, малювання та диктант іноземною мовою.

Частина питань були цілком очікувані. Нюанси етики спілкування з батьками дітей, допомога в побудові стосунків між учнями та питання на знання дитячої психології — корисні в роботі теми. Щодо педагогічної майстерності та ідей дитиноцентризму, деякі нюанси дуже гарно проясняли позицію вчителя. Адже знайшлися ті, хто писав: «Певний примус у рамках НУШ не допускається, але ж це так ефективно, і я завжди так роблю, тож обрала саме цей неправильний варіант відповіді».

Якщо результат — сумнівний

Звісно, не обійшлося без таких важливих для НУШ понять, як компетенція, булінг, інклюзія, академічна доброчесність, інтегрований урок, формувальне оцінювання. Але учасники мали не просто пам’ятати їх визначення, а довести, що вміють застосовувати на практиці. Скажімо, з кількох прикладів обрати той, що ілюструє певне поняття. У тесті навіть пропонували відрізнити уривок Стандарту від Типової програми. Детальні питання були й про методи і прийоми роботи для розвитку критичного мислення та й взагалі про сучасні методи навчання. 

Значно краще пішли вчителям питання про дизайн кабінету в стилі НУШ, про санітарні правила. Але положення про засоби віртуальної реальності (інтерактивні дошки, мультимедійні технології) дещо збентежило вчителів. Подейкують, ті нормативи, які визначає санітарний регламент Міністерства охорони здоров’я, нині порушують навіть у приватних дитсадках. А щодо того, скільки часу з гаджетами діти проводять удома, то тут із нормами справжня прірва, яку слід долати  або осучаснити санітарний регламент, або достукуватися до батьків.

Біля пункту тестування та в соцмережах звучали такі пропозиції до вдосконалення іспиту: зменшити кількість питань на загальну обізнаність та з предметів, покращити якість роздруківок, збільшити зображення та шрифт (адже ці «ЗНОшники» не 17-річні, частина з них  пенсійного віку).

У разі сумнівних варіантів (якщо вчитель подолав поріг з тестування, але отримав низькі бали від експертів), комісія буде ретельно вивчати портфоліо педагога, щоб вирішити, пройшов він сертифікацію чи ні. Поки невідомо, чи буде такий шанс у тих, хто успішно презентував практичний досвід, але не впорався із тестом.

Залишити відповідь