10 порад для батьків, які дбають про різнобічний розвиток малюка
Які науки, види спорту, мистецтва потрібні дитині? Як дати якомога більше, але не перевантажити? Принципу «шведського столу» — дати можливість дитині перевірити себе в різних напрямках — дотримуються представники багатьох педагогічних методик — Марії Монтессорі, демократична школа, «Дальтон-план» Brightworks та ін. «Кулінарно-педагогічні» поради допоможуть батькам.
1. «Меню» складіть заздалегідь
Людина може бути різнобічною, тож завдання полягає не в тому, щоб фанатично розвивати в дитині лише певні здібності. Ідеться тільки про пріоритети. Якщо якась приватна школа дає змогу навчатися різних наук, видів мистецтва, спорту, здібності можна буде помітити. А ось якщо за стандартною програмою дитина вивчає переважно мову, математику, навколишній світ, а на гурток її треба везти після уроків, вже втомлену? Хочеться обрати не випадкове, а дитині до душі. Для цього фахівці придумали поетапне занурення.
Допитливість дитини дає змогу залучити її до попереднього вибору. Можна, за методикою Леонардо да Вінчі, привчити щодня ставити запитання, на які хочеш отримати відповіді, а також чого хочеться навчитися. Жодної критики та поділу на важливе чи ні. «Хочу запускати бейблейд» — не гірше, ніж «Хочу написати книжечку». Завдання дорослих — записувати питання та бажання і раз на тиждень розподіляти за напрямками. Наприклад, бейблейд ближче до видів спорту, де важливо враховувати траєкторію руху, а мрія про книжечку — до літературних завдань для найменших.
2. Має бути система
Але що саме пропонувати? Підказкою батькам може стати теорія множинного інтелекту. За нею, у людини існує від 8 до 12 (за різними версіями) видів природних здібностей. Якщо виключити такі варіанти, як екзистенційний і духовний інтелекти, визначення яких викликає чимало наукових суперечок, а міжособистісний та внутрішньоособистісний поєднати в емоційний інтелект, залишається 7 видів інтелекту:
- логіко-математичний,
- лінгвістичний,
- музичний,
- візуально-просторовий,
- натуралістичний,
- тілесно-кінестетичний,
- емоційний.
Треба дати дитині зануритися в середовище, яке сприяє розкриттю кожного з видів.
3. «Страви» варто скомпонувати
Але влаштувати вдома, скажімо, «математичний тиждень» — не найкраща ідея. Бо вчені доводять, що чергування предметів допомагає навчатися найбільш ефективно, покращує здатність мозку розрізняти навички. Навіть дуже зацікавлена в математиці дитина втомиться, у якій би ігровій формі це не пропонували. До того ж тренування однієї навички автоматизується, і важче оцінити, чи подобається вам діяльність. А тренування навичок з різних галузей підвищує зануреність.
Тому обираємо на тиждень пари, які добре пасують (як, скажімо, біля гарячих страв ставлять свіжі овочі). Можливі варіанти: тиждень математики і музики, тиждень мов та психології (розвитку емоційного інтелекту EQ), а також живопису та природничих наук. А ось спорт — це те фізичне навантаження, яке має постійно додаватися до навчання. Тож розподіляємо знайомство з його різними видами. Скажімо, такий вид фізичного розвитку, як катання на ковзанах, роликах, скейті, лижах (залежно від сезону та віку дитини), а також теніс — усе, де потрібно враховувати траєкторію руху — гарно поєднується з математикою. Тижню, присвяченому комунікації (мови, EQ) пасують командні види спорту та бойові мистецтва — усе, що теж про взаємини. А коли йдеться про натуралістичний інтелект та малювання (у фокусі буде природа), підійдуть плавання, акробатика, аеройога, якими можна зайнятися просто на природі. Також доведеться орієнтуватися на вікові етапи розвитку.
4. Має бути «просторо»
Обов’язково залиште досить часу для вільної гри — це все одно, що роздуми для дорослого. У цей час дитина «переробляє» враження, у тому числі своє ставлення до нових занять.
5. Важлива різноманітність подання
Математика та музика — це зовсім не два уроки. Це напрямки, які будуть варіюватися. Як-от арифметика, геометрія, розвиток просторового мислення, логіка, LEGO чи робототехніка, шахи, інформатика, ази фінансів, співи, гра на кількох музичних інструментах, танці, слухання музики. А скільки вправ та ігор можна вигадати під час цих занять!
Виявити лінгвістичний інтелект, окрім традиційних занять, допоможе і набір тексту, і риторика, і розвиток фонетичного слуху. Школярі 9–10 років можуть спробувати виражати думки через казки, оповідання, пограти в журналістів. Зрозуміти свої та чужі емоції можна через театралізацію, пантоміму, психологічні вправи.
На тижні живопису, окрім малювання різними видами фарб, крейдою, чорнилами, олівцями, ліплення, аплікації, також варто додати оригамі, фотографування, ігри на розпізнання відтінків кольорів. А ще «читання» картин та скульптур — низка прийомів, які допомагають більше зрозуміти твір мистецтва (приміром, відтворити позу персонажа, простежити за його поглядом, зрозуміти вираз обличчя тощо).
Щодо наук для дітей 5–10 років, то йдеться не про вивчення теорії, а про відповіді на конкретні запитання про природу, спостереження, досліди. Має сенс вивчати рослин і тварин (біологія, зоологія), космос (ази астрономії), склад землі, стани води, функціонування повітря. Науки дають дитині змогу одночасно насичувати та розпалювати допитливість. Можуть зацікавити етапи походження життя на планеті, історія розвитку людства загалом, історія винаходів. Можна «продегустувати» надання першої медичної допомоги, кулінарію, роботу з деревом (ази столярної справи), лозоплетіння, виготовлення саморобок, шиття, макраме, бісероплетіння.
6. «Порції» мають бути маленькими
За кожен урок дитина має чогось навчитися. Адже визначитися, чи щось подобається, можна лише в ситуації успіху. Скажімо, дитина розуміє, що досі не навчилася плавати, їй здається, це складно і взагалі не для неї. Тоді варто говорити не «вчимося плавати», а вчимося робити видих у воду, занурюватися з головою, занурюватися з відкритими очима тощо. Додайте цьому окремої цінності: відтепер ти можеш бачити все на дні. Якщо навичка складна, розбийте її на маленькі кроки. Приміром, ви вчите дитину розпізнавати послідовності геометричних фігур. Не виходить одразу? Тоді першим завданням буде: продовжити послідовність із двох дуже різних предметів (лялька та барабан), обравши з двох варіантів відповіді правильну. Потім — три варіанти відповіді, далі послідовність вже з трьох предметів, а там — предмети вже схожі (різні ляльки), а згодом поступово переходимо на кола-трикутники-квадрати і 6–8 варіантів відповіді.
7. «Страви не мають бути надто ситними»
Тобто навчання не має бути надто інтенсивним, у жодному разі не примушувати. Краще залишати відчуття «далі буде…». Якщо дитина «трохи голодна» на заняття, якщо їй хочеться ще — це чудовий стан, щоб зрозуміти, що їй потрібно найбільше.
8. Використовуйте все лише якісне
Коли ви на домашньому етапі визначилися, що дитині подобається та вдається найбільше, важливо не зіпсувати інтерес, коли перейдете до групових чи індивідуальних занять. Ретельно перевіряйте рівень викладання, кваліфікацію репетиторів. Для дитини з художніми здібностями може бути більше шкоди, ніж користі від гуртка, де вчать всіх однаково малювати ялинку як три зелених трикутники.
9. «Посуд» має бути прозорим
Щоб не ставалося так, що дитині через місяць набридають заняття, до яких вона прагнула, варто не просто привести, а на початку дати всю інформацію. Юний учень на доступному рівні має знати, як будуть організовані заняття: чого будуть навчати (навчальний план), які різноманітні форми навчання будуть. Перед початком занять добре знайти можливість подивитися, що вміють випускники. На цьому етапі вже йдеться про «вчимося плавати», про перспективи. Тоді дитина бачитиме шлях.
10. Зміна — це на краще
Якщо все пройшло правильно, родина і дитина визначилися, гурток чи вчитель дають усе необхідне, але юний танцюрист через пару місяців хоче вчитися анімації, а через пів року ще чогось, не варто засмучуватися. Адже хвилюватися варто, якщо син чи донька втікають від труднощів, не мають захоплень, ідуть, не розуміючи, що саме втрачають. Батьки, які стільки зробили, мають бути переконані, що дали дитині можливість відчути смак різних видів діяльності. Тож, швидше за все, їй просто подобається компонувати різні напрямки, брати потрібне звідти. І це добре. Адже її майбутнє — світ, де людина за життя має бути залучена в сотні проєктів, а поєднання вмінь з різних галузей цінуватиметься найбільше.
