Із 2027 року українські 10-класники будуть навчатися у профільній старшій школі за новим стандартом та програмами. За реформою до вересня 2024 року кожна громада має сформувати нову освітню мережу. Старша профільна школа буде цілком автономним закладом освіти, де учень зможе обирати власну освітню траєкторію. То якою має бути старша профільна школа майбутнього? У експертній колонці Оленка Северенчук, директорка благодійного фонду savED, розповідає про кейс Житомирського ліцею, концепцію нового типу школи та її модельні та навчальні програми.
4 березня 2022 року росіяни запустили ракету по ліцею № 25 мого рідного Житомира і залишили без освіти 1300 дітей. Це була одна з перших цинічних атак на українські школи. І ось вже майже 2 роки ми спостерігаємо, як ворог прицільно знищує нашу систему освіти. Ми у фонді впевнені: відновлювати школи потрібно починати вже зараз, не чекаючи на завершення війни. Водночас відбудова закладів освіти має бути суттєвішою і системнішою, аніж зведення понівечених стін і залатування дахів. Відновлення має йти поруч із комплексною трансформацією, системними рішеннями та свіжими, прогресивними освітянськими трендами. Таку філософію ми готові були втілити й випробувати на практиці.
Восени 2022-го року ми поспілкувалися з міським головою Житомира Сергієм Сухомлиним та Житомирським бізнес-клубом. Їм відгукнулася наша філософія відновлення освіти, а нам — їхнє бажання створити в місті заклад освіти, який став би магнітом не лише для дітей з області, а з усієї країни. It’s a match!
На місці зруйнованого 25-го ліцею міська рада за підтримки міжнародних партнерів планує звести 2 заклади освіти: гімназію № 25 для учнів 1–9 класів, та академічний ліцей для учнів 10–12 класів — новий заклад, якого раніше в Житомирі не було. Власне над наповненням ліцею наша команда і працювала весь рік: ми напрацювали концепцію, отримали підтримку партнерів — фінської організації Finn Church Aid, підписали меморандум із міським керівництвом Житомира та стартували роботу.
Як розробили філософію закладу освіти
Найперше ми мали зʼясувати, яка саме школа потрібна громаді міста, хто туди ходитиме, які знання і навички здобуватиме, якими є профайли вступника і випускника ліцею, як заклад впишеться в екосистему міста.
До цього етапу ми залучили всіх небайдужих до майбутнього ліцею, а також експертне коло: місцеву владу, освітян, представників школи № 25 (батьків, учнів, учителів), старшокласників-представників шкільного самоврядування міста, лідерів напрямів, які в майбутньому працювали над курикулумом. Модерував роботу декан Києво-Могилянської бізнес-школи Олександр Саврук. Так ми створили стратегічну групу, що почала працювати над візією, засадами та принципами, клієнтським виміром, а також освітніми напрямами, які, на думку громади, мають бути в ліцеї з огляду на контекст і потреби міста й країни.
Паралельно ми співпрацювали з фінськими, естонськими, канадійськими експертами, вивчали й адаптовували підходи до написання освітніх стандартів і програм.
Всі учасники стратегічної групи зійшлися на тому, що ліцей має стати системоутворювальним закладом, де учні громади зможуть якісно і комфортно навчатися, взаємодіяти, відпочивати. Це перегукувалося з планами міської влади розбудувати в Житомирі освітньо-наукову інфраструктуру, зокрема створити поруч із відбудованими корпусами гімназії та ліцею інтерактивний Музей науки і трансформувати наукову бібліотеку.
Чим особлива концепція нової школи
Знайти спільне рішення було непросто, адже всі учасники стратегічної групи — пристрасні, небайдужі до своєї справи люди. Проте згодом зійшлися на концепції нового закладу: це буде старша бордингова (з можливістю проживання у гуртожитку при закладі освіти — прим. ред) школа природничо-математичного спрямування.
У ліцеї навчатимуться учні 10–12 класів, які захоплюються дослідництвом і винахідництвом та мають хист до природничих і математичних дисциплін. Заклад зможе приймати підлітків не лише з Житомира, а й з області та всієї України — зокрема мені би дуже хотілося, щоб таку можливість отримали й діти з тимчасово окупованих територій.
У майбутньому хотілося б, аби заклад став магнітом освітнього туризму: він має приваблювати не лише амбітних учнів, а й освітян і управлінців, охочих переймати новий досвід.
Презентація курикулуму для старшої профільної школи. Грудень 2023-го року
Яким буде «начиння» навчального плану
Новий заклад пропонуватиме учням вибір власної освітньої траєкторії. В ідеалі хотілося б, аби кожен підліток мав можливість скласти власне освітнє меню залежно від інтересів, потреб і професійних планів. Умовно, якщо в школі 800 учнів, то має бути й 800 різних розкладів. Утім, наразі це досить складно реалізувати з огляду на економічну ситуацію в країні, війну і катастрофічний брак учителів, тому ми намагалися знайти компромісний, більш реалістичний варіант.
Базуючись на цій ідеї, ми затвердили чотири освітні траєкторії:
- вільні науки (Liberal Arts) — для охочих комплексно вивчати гуманітарні, природничі, соціальні науки;
- медицина, біотехнології та екологія — для тих, кому цікаві сучасні дослідження та підходи за цими науковими напрямками, а також для тих, хто прагне вивчати анатомію, молекулярну біологію, генетику;
- ІТ — ця траєкторія для учнів, які хочуть поглиблено вивчати сучасні комп’ютерні програми та інформаційну безпеку;
- інженерія, конструювання, матеріалознавство — тут вивчатимуть природничі науки і техніку, технологічні процеси й основи сучасної хімії матеріалів.
Кожна з траєкторій дозволятиме поглиблено досліджувати ті чи інші дисципліни. Наприклад, школярі, які обрали IT-напрям, поглиблено вивчатимуть алгебру, геометрію й інформаційні технології, але матимуть інтегрований курс із природничих дисциплін. На напрямі «Медицина та біотехнології», навпаки, математика буде полегшеною, але поглиблено вивчатимуться розінтегровані курси хімії, фізики, біології.
Водночас усі учні матимуть низку обов’язкових дисциплін, які викладатимуться на однаковому рівні, незалежно від обраного напряму. Серед них — українська мова, інтегрований курс літератур — української та зарубіжної, інтегрований курс «Історія: Україна та світ», англійська мова та «Захист України».
Вивчатимуть і дисципліни, що допомагають розібратися з практичними питаннями щодо життя, побуту і здоров’я, як-от фінансова грамотність, ментальне здоровʼя чи сексуальна освіта. Усі вони викладатимуться модулями в межах курсу «Добробут людини». У першому семестрі 10-го класу в межах цього курсу буде впроваджена профорієнтаційна програма, яка дозволить студентам зробити виважений вибір напряму, який вони матимуть змогу змінити наприкінці ІІ семестру 10-го класу. Утім, зміна напряму в 11 і 12 класах передбачена радше як виняток.
Окрім обов’язкових і профільних дисциплін, учні зможуть обирати ще й варіативні курси. Обирати такі курси можна буде як у межах своєї траєкторії для ще більшого заглиблення в напрям (наприклад, курс «Хімія води» для напряму «Медицина та біотехнології» або «Наукове письмо» для «Вільних наук»), так і поза нею, для базового ознайомлення або ж як хобі («Фотографія», «Дизайн», «Сучасне мистецтво» тощо).
Щоби масштабувати такий підхід на академічні ліцеї по всій країні, курси мають створюватися з огляду на сильні сторони вчителів, які їх викладають, а також на можливості громади залучати експертів зовні. Тобто меню курсів, яке ми пропонуємо, не є універсальним і може бути модифіковане залежно від потреб студентів і можливостей ліцею.
Перелік вибіркових курсів
Із кожним навчальним роком «обов’язкових» годин ставатиме менше, а профільних і вибіркових — більше. Наприклад, у 12 класі для вільних курсів буде 18 годин на тиждень — це половина тижневого навантаження.
Так, кожен студент зможе скласти власний розклад, одночасно отримавши сильну базу з обов’язкових дисциплін і заповнивши розклад дисциплінами, що до душі.
Курикулум також передбачає розвантаження педагогів і учнів. Для цього пропонується скорочення кількості предметів майже вдвічі: замість 22 тепер буде орієнтовно 10–13 (залежно від класу), проте вивчатимуть їх довше і глибше. З таким обсягом і темпами студенти матимуть більше сил і часу на власні проєкти та захоплення.
Який вигляд матимуть навчальні програми нової школи
Проєкт навчальної програми «Українська мова»
Українська мова — обов’язкова дисципліна, тож її вивчатимуть усі з 10 по 12 клас. Діти опановуватимуть предмет упродовж 5-ти модулів щороку. Кожен триватиме 7 тижнів, протягом яких школярі вивчатимуть певну комунікативну тему, тренуватимуть граматику і працюватимуть над індивідуальним або груповим проєктом, який презентують на останньому тижні модуля.
Особливість програми — поділ кожної теми на комунікативну та мовну лінії, що дозволяє не лише вивчати правила мови, а й спілкуватися на актуальні для старшокласників теми, як-от досягнення успіху, світ професій чи екологічні проблеми. До кожної теми також додали матеріали, помічні для засвоєння комунікативної лінії та обговорення на уроках: це статті, блоги, подкасти, виступи на TEDx й інші сучасні джерела.
Мовна лінія особлива тим, що має блоки «Повторення» (базова інформація для життя і складання ЗНО) і «Поглиблення» (із додатковими матеріалами для охочих до заглиблення у предмет).
Програма 12 класу унікальна: учні вчитимуться аналізувати і писати тексти різного типу — від технічних інструкцій до Нобелівських промов.
Проєкт навчальної програми «Природничі науки, інтегрований курс»
Ця програма — для учнів напрямів «Вільні науки» та «Інформаційні технології». На курсі отримуватимуть базові знання з біології, екології, хімії та фізики, аби зрозуміти, як працює світ довкола, які в ньому є актуальні теоретичні і практичні проблеми, а також навіщо вивчати природничі дисципліни фахівцям усіх галузей. Зокрема учням розкажуть, як на основі наукових знань розробляти нові технології, розв’язувати практичні проблеми і приймати обґрунтовані рішення самостійно та у співпраці з командою.
До прикладу, у 10 класі на програмі вивчатимуть хронологію Всесвіту, організацію живої та неживої природи; писатимуть есе і розроблятимуть власні проєкти у довільному форматі.
Проєкт навчальної програми «Алгебра і початки аналізу»
Цю програму засвоюватимуть учні напрямів «Інформаційні технології» та «Інженерія, конструювання, матеріалознавство».
На програмі фокусуватимуться на практичних і реальних задачах та системному повторенні вивченого. А також допомагатимуть поєднувати знання з алгебри з професійним і особистісним розвитком учнів.
Окрім вивчення теорії та вирішення задач, програма також включатиме роботу в групах і парах з елементами взаємонавчання, індивідуальну роботу з практичними завданнями, ігрову діяльність, презентацію власних проєктів з вирішення проблемної задачі та інші елементи.
Програму вивчатимуть з 10 (ІІ семестр) по 12 клас. Всього буде 28 тем, з яких 10 присвятять повторенню матеріалу.
Розпочати предметне пілотування нових програм сподіваємося з вересня 2024 року. Наразі збираємо базу даних охочих шкіл. Уже маємо понад 100 запитів з усієї країни. А пілотувати весь курикулум — з вересня 2025 року. Також протягом наступних двох років плануємо розробляти методичні матеріали, створювати підручники за кожною з галузей і готувати вчителів.
Хоча курикулум і створювався на прикладі конкретного закладу освіти і в його змісті врахований певною мірою локальний контекст, використовувати його можуть будь-які школи, які з вересня 2027-го планують стати академічними ліцеями. Ми надаватимемо їм підтримку і супровід.
Читати посібник «Курикулум»
