До Міністерства освіти і науки надходять пропозиції від освітян обмежити отримання вищої освіти вступникам з результатами нижче 140 балів або не видавати їм дипломи державного зразка. Перший крок для гарантування якості освіти зробили — встановлено поріг для вступу в медичні університети. «Освіторія» проаналізувала, наскільки нині складно отримати вищу освіту та скільки потрібно балів, щоб пройти.
Менше 140 балів? Не студент, а слухач
Уперше в Україні для вступу на медичні спеціальності треба було подолати поріг у 150 балів. Адже конкуренція на один з найпопулярніших серед вступників напрямків не вирішувала головного завдання — відбирати найкращих. Якщо обирати доводиться серед безлічі вступників з результатами 140–150 балів, майбутні медики все одно демонструватимуть не найкращі знання. А за кілька років їм доведеться лікувати та рятувати життя. Торік, наприклад, понад половину претендентів на спеціальність «Педіатр» мали менше 150 балів з одного іспиту, а кожен п’ятий — з двох.
У МОН вважають, що введення порогу забезпечить врешті якість медичних послуг. Але ж якість послуг юристів, менеджерів, інженерів, педагогів теж важлива. Кожен другий вступник, за даними Українського центру оцінювання якості освіти, отримав за фізику, географію, біологію, математику, хімію та українську мову менше 140 балів. Як пояснили фахівці УЦОЯО, це вважають середнім рівнем навчальних досягнень. У старі часи сказали б «трійка», нині, за 12-бальною системою, — 4–6 балів.
На думку співзасновника харківського ІТ-кластера Едуарда Рубіна, який виступає за підвищення вимог до вступників, слід відновити престиж державного диплома. Адже вищу освіту нині може отримати і той, хто мінімально засвоїв шкільний предмет.
Він пропонує бюджетні місця надавати лише тим, хто отримав понад 180 балів за ЗНО. «Напівконтракт», з відшкодуванням половини вартості навчання, — пропозиція для тих, хто здобув від 150 до 180 балів.
Ті ж, хто має менше 140 балів, можуть бути зараховані як слухачі, а не студенти, отримувати довідку щодо пройдених курсів або ж сертифікат вищого навчального закладу (відтепер університети мають право надавати такі самостійно розроблені документи). Але, на думку експерта, на диплом державного зразка не може претендувати однаково той, хто ідеально опанував предмет, і той, хто має лише базові поняття.
Хочеш диплом — іди в машинобудівельники
Цього року на спеціальність «Міжнародне право» прохідний бал становив 193, «Журналістика» та «Політологія» — 186. А на електричну інженерію, деревообробні та меблеві технології, будівництво, механіку, залізничний транспорт, машинобудування — до 107.
Крім популярних та непопулярних професій, є ще престижні університети та заклади вищої освіти, до яких завітало так мало вступників, що вони змушені «знижувати планку», щоб їх не втратити.
Тож «корочки» вищої освіти може отримати фактично кожен охочий: достатньо претендувати на фах, який мало кого цікавить, в інституті чи університеті, де найменший конкурс. Скажімо, щоб вступити на спеціальність машинобудівельника в Інституті хімічних технологій у Рубіжному Луганської області, достатньо два іспити просто скласти на мінімум (100), а один — хоч трохи вище.
На матеріалознавця в Центральноукраїнському технічному університеті в Кропивницькому можна вивчитися, склавши математику на 100. Стати агроінженером теж нескладно: у Вінницькому аграрному університеті один зі студентів має 100 за ЗНО одночасно з фізики та математики.
У Житомирському агроекологічному університеті по 100 балів у двох студентів, які мають навчатися захисту рослин, у трьох — на спеціальності «Лісове господарство» (причому в одному з випадків — з біології) та в чотирьох майбутніх агрономів. В Уманському університеті садівництва те саме: у чотирьох майбутніх агрономів найнижчий бал та 100 з біології в людини, яка пішла на лісове господарство.
Можна уявити два варіанти розвитку подій. Або вступників з мінімумом знань зможуть «витягнути» до норми викладачі, тож їм доведеться працювати важче за інших. Або ці студенти так само мінімально навчатимуться, тож матимемо дипломованих фахівців з прогалинами у знаннях.
Вища освіта з низькими знаннями
Усе це не так просто. Фахівці, які мають нині непопулярні професії, гарантують країні безпеку транспорту, електроприладів, доріг. Наприклад, у Національному авіаційному університеті на спеціальності «Обслуговування повітряного руху» навчатиметься студент зі 102 балами.
У Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті 100 балів з фізики у двох майбутніх машинобудівельників та одного метролога. А в Миколаївському університеті кораблебудування ім. адмірала Макарова 100 з фізики у двох майбутніх електроенергетиків, а з математики — у майбутнього кораблебудівельника та фахівця з суднових енергетичних установок.
Чи безпечно ходитимуть кораблі, літатимуть літаки, чи достатньо захищені від аварій автомобілі — за все це доведеться відповідати сьогоднішнім студентам.
На жаль, до непопулярних професій належить і вчительська, якщо орієнтуватися на прохідний бал — всього 110 на спеціальність «Середня освіта». Так, скажімо, у Бердянському педагогічному університеті на «історії», «дошкільній освіті» та «трудовому навчанні» займаються студенти зі 100 балами ЗНО. І навіть у столичному Педуніверситеті ім. Драгоманова на фізико-математичний факультет є вступники зі 107 балами з математики на ЗНО.
«Нині рівень першокурсників загалом вищий, ніж років десять тому, — переконана викладачка одного з харківських університетів Олександра Мазур. — Але сумно, що є «лазівки» для тих, хто не хоче чи не може ефективно вчитися. Досі можна отримати десь у «глибинці» диплом психолога, економіста чи юриста. А знання ще на етапі вступу мати в рази нижчі, ніж у вступників, які витримують величезний конкурс, вступаючи на ці спеціальності в знані університети».
Дійсно, склавши математику на 104, можна стати економістом або менеджером (наприклад, в Уманському університеті садівництва) чи фахівцем з банківської справи (Харківський національний автомобільно-дорожній університет). Із мінімальною «соткою» можна навчатися на психолога в Уманському педуніверситеті ім. Тичини. До слова, на контракті тут зафіксовано антирекорд — у майбутнього психолога 100 з усіх трьох тестів ЗНО.
Що таке 100 балів
Якщо згадати історію незалежного оцінювання, як нагадали в УЦОЯО, то спочатку у 2008 році існував поріг у 124 бали. Він мав відсіювати тих, хто набрав бали завдяки ефекту сліпого вгадування (тобто обрав відповіді навмання). У 2012 цей поріг залишився лише з непрофільних предметів, а з профільного становив 140 балів. У 2015 все це скасували, адже 100 балів стали нараховувати не за присутність на ЗНО, як раніше, а за мінімальну кількість правильних відповідей, тобто за поріг «склав/не склав».
Наприклад, торік з математики це було 10 тестових балів за правильні відповіді, а з української мови та літератури — 23. Яким має бути мінімальний результат учасників, щоразу визначає експертна комісія (за методом Ангоффа-Беука), але це той обсяг знань з предмета, який є майже у всіх, хто має середню освіту. Навіть якщо ненавиділи цю шкільну дисципліну і ледь-ледь складали її. Чи ж достатньо цих стартових можливостей, щоб стати фахівцем?
Саме тому є чимало ідей щодо того, як встановити планку вище. Як пояснили у МОН, поки що нововведень з виданням дипломів не планують, адже це питання можна вирішити на рівні інститутів та університетів. Встановити прохідний поріг за законом може кожен заклад вищої освіти.
