Подолати PISA-шок: 6 завдань, що стоять перед українською школою

Професійна спільнота освітян уже говорить про PISA-шок — понад чверть українських учнів не досягли базового рівня в усіх трьох компетентностях. Для порівняння, у європейських країнах таких дітей приблизно 21 %. Ексміністр освіти і науки Лілія Гриневич пропонує 6 невідкладних змін, які слід впровадити в українській школі.

Усі говорять про PISA-шок, але ми опинилися в четвертому десятку країн. Україна, беручи участь у PISA вперше, отримала непоганий результат. Для чого нам було це дослідження? Зараз лунають закиди, мовляв, держава витратила великі кошти на це. Сукупні видатки на проведення дослідження — членський внесок та всі інші витрати — це орієнтовно 10 мільйонів гривень. Суттєво підвищити зарплату вчителям на ці гроші неможливо. Натомість, ми отримали неоціненну інформацію в дуже правильний час.

Яке завдання ми ставили перед собою, коли впроваджували Нову українську школу? Ми говорили, що нам потрібні громадяни, які володіють компетентностями для найкращої реалізації свого потенціалу. Ми задумували НУШ, щоб українці могли позитивно впливати на світ і вміли застосовувати знання і навички для покращення життя свого і країни. Таку саму мету ставлять собі багато країн. І саме досягнення цієї мети в системі освіти досліджує PISA. Тому результати ми маємо вчасно, щоб зрозуміти, на чому ми стоїмо і як слід змінити архітектуру освітньої реформи.

1. Навчити дітей упевненості в собі

Ось нескладне завдання з тестів PISA. На графіку показано середній зріст дівчат та юнаків, по осі абсцис — вік дітей, по осі ординат — їхній зріст. Питання було таким: з’ясуйте, у якому віці дівчата в середньому вищі за хлопців, користуючись графіком. 44 % українських підлітків упоралися із цим завданням. А серед тих, хто не впорався, великий відсоток таких, хто навіть не взявся його зробити — діти просто пропустили завдання. Це означає не лише те, що діти не вміють читати графічну інформацію, а й те, що вони невпевнені у собі. Це повертає нас до цінності НУШ — маємо допомогти дітям здобути впевненість у собі і здатність керувати своїми емоціями.

2. Навчити застосовувати знання в незнайомих ситуаціях

Інше завдання — з математики, що допомагає критично мислити: телерепортер заявив, що з поданої діаграми видно, як стрімко зросла кількість пограбувань цього року порівняно з попереднім. На діаграмі справді стовпчик, що позначає поточний рік, значно вищий за той, що позначає попередній. А цифри такі: було 508 пограбувань, а стало 516. Питання: чи правильний висновок на основі цієї діаграми зробив телерепортер?

Відповідь треба було аргументувати. 42 % українських підлітків заперечили думці репортера. Із них не всі могли аргументувати, чому. Як бачимо, це нескладні завдання, але діти мають проблеми із застосуванням знань до життєвих проблем і ситуацій. Наша система освіти досі вчить відтворювати знання, а не створювати з них щось нове і застосовувати в незнайомих обставинах.

3. Педагоги мають зрозуміти, як навчити більшість

Ми часто пишаємося нашими блискучими математичними школами, діти з яких стають переможцями міжнародних олімпіад і досліджень МАНу. Але PISA показала, що ці перемоги незначущі в сенсі розбудови країни всією більшістю людей. Ми повинні зрозуміти, як вчити більшість. PISA в Україні охопила 87 % підлітків, вилучені були окуповані території, діти з навчанням мовами національних меншин (окрім російської) та діти з глибокими порушеннями зору і слуху. Тобто, талановитих дітей ніхто спеціально не вилучав. Що ми маємо? Наш найвищий бал з математики — на рівні, нижчому за середній бал у країнах ОЕСР. Нам треба припинити прикриватися перемогами наших олімпіадників, бо країну будує більшість.

4. Не кількість годин, а якість викладання

PISA показала, наскільки наші результати залежать від соціально-економічного рівня родини. За методологією PISA, якщо збільшити години викладання предмета на 1 одиницю, результати учнів зростуть на 8 балів. А якщо на 1 одиницю збільшити економічно-соціальний статус українців, то результати зростуть на 48 балів. Усі вчителі борються за одне — години викладання і навантаження. А виявляється, що причини значно глибші. PISA оперує поняттям «структурована практика викладання» — це дуже чітко побудований урок, зрозуміла структура, оголошені завдання, діти знають, що вони будуть робити, і в полі зору вчителя всі учні. Дослідження показало, що там, де вчителі рідко використовують структуровану практику викладання, діти впоралися з тестами значно гірше. Отже, треба вдосконалювати методики викладання, підвищувати кваліфікацію вчителів-предметників.

5. Підтримувати слабких учнів

Математика — предмет, що базується на попередніх знаннях. Що відбувається з дитиною, яка пропустила уроки або не зрозуміла тему? Якщо це учень з родини з високим соціально-економічним статусом, то батьки допомагають йому через індивідуальне репетиторство або курси. Таким чином, дитина надолужує прогалину. Якщо це дитина з родини з низьким економічним статусом, вона не отримує такої підтримки від батьків, не має індивідуальних занять. Вона приходить у клас і вже не розуміє, що відбувається на уроці.

Поступово цей розрив у навчанні поглиблюється, а вчитель пасивно на це дивиться, бо не має годин для індивідуальних занять і підтримки слабких учнів. Успішні освітні системи, наприклад фінська, мають чітку політику підтримки дітей із прогалинами в знаннях: є спеціальні додаткові години, коли вчитель працює з тими, хто відстає від програми. Нам треба також закласти в навчальний план додаткові оплачувані години вчителів для занять зі слабкими учнями. Вчителю легко організувати індивідуалізовані завдання на уроці для просунутих учнів — їм можна дати ускладнені завдання. Але якщо дитина не встигає за програмою, педагог не може обійтися спрощеним завданням, тут потрібна системна робота і окремий час.

6. Готуватися до PISA-2021

У 2021 році Україна писатиме комп’ютеризований варіант тестування PISA. Маємо зрозуміти, наскільки володіння комп’ютером впливатиме на результати учнів — важливо отримати окремі показники можливої похибки. Наше домашнє завдання — інфраструктура: розвинути за ці два роки мережу екзаменаційних центрів, що матимуть стандартне обладнання для тестування. Щоб усі учні і педагоги перебували в рівних умовах на момент проведення дослідження.

Залишити відповідь