У ці вихідні батьки першачків отримували повідомлення про зарахування до школи. Набір у перші класи НУШ загалом завершено. 31,2 тис. дітей підуть у 1,2 тис. класів. Ті, хто не встиг подати документи, ще будуть «додаватися» в класи до 1 вересня. Яким був цей новий досвід для батьків та вчителів?
«У Святошині місць немає. Вчіться на Печерську»
Найбільший страх батьків, який спричинили чутки: дитину доведеться возити до школи за місцем реєстрації, хоча вони живуть на іншому боці міста. Або ж школа, яка має їх обслуговувати, категорично не подобається, а в будь-якій іншій не знайдеться вільних місць.
— Моя дитина не потрапила в жодну з 13 шкіл Святошинського району, куди ми подавали документи на вільні місця, — розповідає киянка Алла Тигинян. — Зверталася всюди. Але ні в МОН, ні в районному управлінні освіти мені не підказали, як можна вийти із цієї ситуації. Навпаки, коли дізналися, що 24 роки живу в Києві, але реєстрації в мене немає (договір на оренду не завірений нотаріусом, а зареєстрована в іншій області), сказали, що порушую законодавство і маю заплатити штраф за проживання без реєстрації.
Уточнили при цьому, що сплата штрафу не є підставою для зарахування до школи. Завдяки друзям дізналася про недобір у спеціалізованій школі №94 Печерського району, тож возитимемо дитину туди.
Жоден потенційний учень без місця не залишиться. А такі історії — результат непоінформованості батьків — вважають у Департаменті освіти Києва. Адже довести, що дитина проживає поблизу школи, можна було не лише за допомогою нотаріуса. Наприклад, запросити представників закладу освіти на обстеження умов проживання та складання відповідного акта, який стає основою для зарахування. Або ж звіритися з Реєстром про майбутніх першокласників — якщо давно живете в столиці, то відомості про дитину 6-7 років мали потрапити до нього.
Подавати документи ще можна до 1 вересня
Не всі батьки знали не лише про такі деталі, а й про терміни подання документів. У соцмережах чимало зовсім не асоціальних людей розповідають, що не подали документи на своїх першокласників до 1 червня. Зайняті були чимось іншим чи впевнені, що терміни — до 1 вересня. Певно, новації викрили проблему пріоритетів: у частині родин до школи ставляться, як до ярма, яке нікуди не дінеться. Звісно, з понеділка заяви за місцем проживання знову можна подавати (з 1 до 15 червня це було заборонено). Але варто усвідомити, що в деяких школах дітей вже навіть розподілили по класах, і місць немає. Якщо ж є додаткові проблеми (наприклад, та сама оренда без угоди), навряд чи директори шкіл візьмуться допомагати. А в районному відділі освіти мають запропонувати вільні місця в одній зі шкіл району, якщо вони є. Немає — питання вирішуватимуть на рівні міста.
Де шукати вільні місця
Нині в більшості районів Києва вже не залишилося вільних місць. Є ще місця в школах на Троєщині, Радужному, Відрадному, Протасовому Яру, Теремках.
Скажімо, є «вакансії для дітей» у школі №266 (Харківський масив), школі №180 на Воскресенці, а в сусідній школі №4 аж 22 місця. Залишилось 28 місць у школі №50 (мікрорайон Біличі). У Подільському районі є лише один варіант: школа №68 (неподалік від Куренівського кладовища), де є 11 місць. Секрет того, що до цих дванадцятирічок не поспішають подавати документи, навіть не в якості навчання, а в тому, що це важкодоступні місця Києва, куди дуже незручно возити дітей з інших районів. Ще одна категорія шкіл, де є недобір, — з російською мовою навчання (наприклад, школи №188, №88). У школах, де майже всі класи інклюзивні (для дітей з тяжкими порушеннями мови, слуху), теж є вільні місця (№289, №134). Тих, хто потребує особливих умов навчання, не так багато, їх направляє міська психолого-медико-педагогічна комісія. Інших дітей батьки не поспішають віддавати в ще незвичну для нас, на жаль, атмосферу інклюзії.
Чому в центрі столиці недобір
Як не дивно, чимало місць… у самому центрі. По-перше, тут чимало родин віддають дітей до приватних шкіл. По-друге, територіально на кожну школу припадає не так багато будинків, до того ж у них здають квартири під офіси, а родин з дітьми — обмаль. Наприклад, школа №90 обслуговує лише 30 будинків. І має нині 15 вільних місць. Така ж кількість «вакансій для першачків» і в школі №94, що обслуговує будинки мікрорайону Липки, а в школі №80 з бульвару Дружби Народів — 10 місць.
Особлива ситуація з Печерською гімназією №75, де вже чотири роки вирують пристрасті. Торік школі не вдалося набрати достатньо першокласників, і нині тут теж не вистачає 10 школярів. Одного керівника звільнили через історію з розкраданням коштів, іншого через опір батьків школярів довелося проводити на робоче місце правоохоронцям, ще й ламати двері. Потім знову було зняття з посади, а три дні тому — поновлення через суд. У конфлікт втягнуті всі педагоги та навіть діти. Тож не дивно, що до просунутого закладу освіти в центрі міста не поспішають віддавати своїх чад.
Не популярні чи обійшли жеребкування?
— Як перевірити, охочих на вільні місця справді немає чи керівництво шкіл ці місця притримує? — цікавиться киянка, мати двох дітей Світлана Шаблюк. — Якщо охочих подати документи відмовляти, запевняти, що місць немає, то «вакансії» так і залишаться, а жеребкування проводити не доведеться. Бо якщо немає попиту — немає і жеребкування. А потім на вільні місця значно легше взяти когось «за конвертик»: і ніякого елемента випадковості.
Наприклад, школа №20 мала проводити жеребкування, але за день до нього оголосила, що місця зайняті. Нічого надзвичайного: з’явилися діти, що мають першочергове право на зарахування. Але батькам така різка зміна планів видалася дивною, тож обговорюють це в соцмережах.
— Сподівалася, що моя дитина потрапить у школу №292, — розповідає Олександра Шошура. — Там одразу повідомили, що буде жеребкування. Але 1 червня вивісили список із 90 дітей, які зараховані до трьох перших класів. Керівництво школи каже, що вільних місць не було, тому жеребкування не відбулося. Але в списку як мінімум 5 дітей (я знаю їх ще з дитячого садочка, куди ходила моя дитина: старших братів чи сестер, які навчаються в школі №292, у них немає), які за реєстрацією не підпадають під зарахування до цієї школи.
Чи можна це перевірити? Директорка аргументувала так: «На вільні місця зарахували тих, хто раніше написав заяву». Але це ж не відповідає чинному законодавству. Через кілька днів після жеребкування дізналася, що двоє знайомих забрали документи із цієї школи, а це значить — звільнилося два місця. Зв’язалась із директоркою, але вона заперечила: «Місць як не було, так і немає». Добре, що моя дитина брала участь у жеребкуванні ще у двох школах, тож зарахована в одній з них до першого класу.
Керівництво школи №292 у соцмережах стверджує, що все це — наклеп і плітки. Усі діти в трьох перших класах мали першочергове право на зарахування. Перевіряти, де хто живе, за власним бажанням незаконно: є Закон «Про захист персональних даних». Але цілком можливо в судовому порядку чи під час перевірки органами управління освітою.
Класи: то густо, то пусто
Цьогорічні новації виявили ще один нюанс: нерівномірність шкіл, особливо в «спальних» районах, у мікрорайонах з новобудовами.
Десь надто маленьке навантаження на школи — наприклад, до гімназії №30 «Еконад» «приписані» лише 7 будинків. Як пояснюють, заклад і так був перенавантажений, тож йому «урізали норму».
Чимало територій, де лише одна школа на значну кількість дітей. Скажімо, у школі №89, що на Рибальському півострові, відкрили чотири класи, у 279-ій (Жуляни) по 34 дитини у чотирьох класах, у 62-ій (Позняки) та 292-ій (Троєщина) — п’ять класів. Усіх перевершила школа №329 «Логос»: на її сайті вказано, що першачками зараховано 325 дітей. У МОН обіцяють дослідити всі ці нюанси та в наступному році відкрити додаткові класи та школи.
Лототрони дорогі й зручні для шахрайства
58 столичних шкіл проводили жеребкування, щоб відібрати дітей на вільні місця. Не вдалося знайти жодної школи, де б закупали лототрон, як це заведено в деяких школах США. По-перше, це не дешево, а тим паче заради одного разу. Бо вже відомо, що наступного року МОН хоче розподіляти місця за допомогою електронної черги та віртуального жеребкування. По-друге, вже згадали всілякі можливі варіанти шахрайства: приміром, тримати виграшні шари з лототрону в холодильнику, щоб «свої люди» легко знаходили їх навпомацки. Тож на жеребкуваннях були кіндер-сюрпризи або папірці та прозорі скриньки.
Хоча процедура прописана від початку до кінця, на практиці були помилки. Скажімо, коли пропонували пронумеровані за кількістю вільних місць та пусті папірці. Насправді номери мали бути за кількістю охочих вступати до навчального закладу. Кількість жеребків мала дорівнювати кількості дітей, які претендують на вільні місця. Неправильним був і варіант, якщо фіксували не результати жеребкування загалом, а лише «переможців». Адже решту мали за номерами занести до «листа очікування» школи, і якщо звільняться місця — пропонувати їх саме за цим переліком. Якщо ж усе робилося правильно, ті, хто записаний у перших рядах (приміром, взяли чотирьох учнів, а ця дитина — п’ята в переліку), можуть перевестися до бажаної школи навіть після 1 вересня, якщо звільняться місця.
За одне місце змагалися по 18 майбутніх першокласників
Цікаво проаналізувати, в яких закладах освіти конкуренція за місця була найвищою. Школи №1, №19 (гімназія «Межигірська»), №72, спеціалізована №197 мали по 4 претенденти на місце. Школа №35 (мікрорайон Борщагівка) — по шість охочих. У троєщинській школі №308 — аж по 7 дітей на одну «вакансію», у спеціалізованій №115 з поглибленим вивченням англійської мови (Солом’янка) — по 8, у гімназії №154 (Нивки) — по 9 на місце. У ліцеї №144 ім. Г. Ващенка (мікрорайон Олександрівська слободка) відбулося два жеребкування. У клас, що навчається за програмою «Інтелект», йшли по 3 дитини на місце. А за програмою НУШ — 15 на місце. Але всіх перевершила спеціалізована школа №250 Деснянського району з поглибленим вивченням математики: там ішли по 18 осіб на місце. Здається, такий величезний попит був там, де зійшлися два фактори. Поруч мало шкіл або ж у них «негарна слава», а школа, у якій відбувалося жеребкування, має пристойну репутацію чи обіцяє вищий рівень освітніх послуг (гімназії, ліцеї, спеціалізовані школи). У школи, які очолюють рейтинги успішності, жеребкування зазвичай не проводилося.
— Процедура жеребкування в спеціалізованій школі №197 — чесна й прозора, — переконана Юлія Дорогокупля. — Проте спершу мені здалося, що витягувати папірці в алфавітному порядку — нечесно. Краще б першими викликали тих, хто першим подав документи. А ті, чиї прізвища в кінці алфавіту, не матимуть шансу навіть випробувати вдачу, якщо до них всі вільні місця розберуть інші батьки. Я навіть не полінувалася звернутися за консультацією до викладача, який пояснив процедуру відповідно до теорії імовірності й довів, що шанси у всіх рівні. І дійсно, жінка з прізвищем на «Я» тягнула жереб останньою і витягла «щасливу» картку. Нам теж пощастило із жеребом: дитина зарахована.
