Освітні втрати — глобальний виклик, з яким уже не перший рік працюють країни всього світу. Понад три роки ефективні освітні системи вимірюють освітні втрати, спричинені пандемією, та впроваджують різні інструменти подолання цих втрат. Українські ж діти після років ковіду продовжували накопичувати освітні втрати та розриви внаслідок повномасштабного вторгнення. То як учителю виміряти прогалини в заннях дітей свого класу? З яких предметів українські учні мають найбільше освітніх втрат? Та що допоможе кожному вчителю скласти власний план надолуження? На всі ці запитання відповідає Дарина Васильєва, кандидатка педагогічних наук, експертка Освіторії, координаторка проєкту «Наздоженемо: курс про подолання освітніх втрат».
❓ Який стан освіти після пандемії у світі та які головні виклики для України?
Різкий перехід у дистанційний формат навчання через пандемію ковіду, до якого не були готові ні вчителі, ні діти, спричинив появу освітніх втрат. Ідеться про втрати в психологічному та соціальному розвитку, у вихованні та навчанні в учнів по всьому світу. Наразі саме подоланням освітніх втрат дітей переймаються освітяни в більшості країн світу.
Звісно, головний виклик для України — це забезпечити дітям доступ до української освіти, тобто організувати якісний і неперервний навчальний процес. А для цього необхідно будувати укриття, забезпечувати школи генераторами, безперебійним інтернетом, надавати гаджети для навчання вчителям і учням для дистанційного і змішаного навчання, підвищувати комп’ютерну грамотність усіх учасників навчального процесу.
Тож якщо для решти країн ідеться про подолання втрат уже в рамках відновленого традиційного навчання, то для України все значно складніше. У нас традиційне навчання досі не відновилося через повномасштабне вторгнення росії, тому спершу говоримо про забезпечення доступу до освіти для всіх українських учнів, потім — про НЕ накопичення втрат через подальше незаплановане переривання навчального процесу (зокрема через тривоги чи блекаути) і лише потім — про подолання наявних втрат учнів. Не забуваймо також, що ці втрати є неоднаковими для різних навчальних закладів.
❓ З яких предметів прогалини наших дітей найбільші?
Ми можемо робити висновки про наявність навчальних втрат дітей з математики, читання та природничої галузі, порівнюючи тестування українських учнів в міжнародному дослідженні PISA у 2018 та 2022 роках. У 2022 році результати з усіх трьох напрямків виявилися нижчими, ніж у 2018. Крім того, у дівчат спостерігаються більші втрати в читацькій грамотності, ніж у хлопців.
У 2023 році було проведено Загальнодержавне моніторингове дослідження якості освіти учнів 6-х та 8-х класів: перевіряли знання з математики та української мови. Результати свідчать, що більшість учнів виконали тести на середньому рівні, тобто тести виявилися дещо складними для вибірки, що проходила тестування в цьому році (хоча розробники фактично не включали в тести складних завдань високого рівня). Обидва дослідження вказують на те, що учні, які навчаються в містах, показують вищі середні результати, ніж діти в сільській місцевості.
❓ Які програми для подолання освітніх втрат нині впроваджує уряд?
Нині в Україні є дійсно багато різних програм, що спрямовані на подолання освітніх втрат. Більшість з них орієнтована саме на учнів: на стабілізацію їхнього емоційного стану, на можливість спілкуватися з однолітками в онлайн-форматі, на доступ до якісного синхронного онлайн-навчання.
Як координаторка проєкту «Наздоженемо: курс про подолання освітніх втрат» хочу звернути увагу саме на цей проєкт, адже він орієнтований на підвищення кваліфікації вчителів щодо подолання освітніх втрат учнів. Проєкт реалізується ГС «Освіторія» у партнерстві з Міністерством освіти і науки України (МОН) за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та за кошти Глобального партнерства заради освіти (GPE). Мета проєкту — навчити якомога більшу кількість українських учителів виявляти і долати освітні втрати учнів. Зокрема є мета охопити 30 000 педагогів початкової школи, математики, української мови та літератури, природничої галузі.
Проєкт реалізується у змішаному форматі. Перший крок: освітяни проходять безкоштовний онлайн-курс «Наздоженемо» на платформі «О.Університет». Там знайдете окремі курси для освітніх управлінців (бо злагоджена робота управлінців і вчителів надзвичайно важлива для подолання освітніх втрат учнів), для вчителів початкової школи, математики, української мови й літератури, а також мінікурс, що буде актуальний і для решти освітян.
Пройти безкоштовний курс «Наздоженемо»Другий крок: уже в межах проєкту управлінці можуть переглянути набір вебінарів, а вчителі — відвідати очні тренінги від тренерів проєкту своєї області. На тренінгах учителі вчаться застосовувати отримані знання на практиці. За проходження онлайн-курсу і тренінгів передбачені сертифікати підвищення кваліфікації.
Список тренерів проєкту❓ Як проєкт «Наздоженемо» допомагає вчителям та учням справлятися з освітніми втратами?
Онлайн-курс дає змогу швидко і в цікавому форматі отримати базові знання про інструменти вимірювання і подолання освітніх втрат. А от очні тренінги не лише дають змогу поглибити ці знання та набути нових навичок, а й обговорити з колегами-предметниками наявні проблеми, обмінятися досвідом та ідеями, підтримати одне одного в нелегкі часи.
У проєкті «Наздоженемо» ми проводимо опитування вчителів до проходження ними онлайн-курсу і після його проходження, зіставляємо відповіді і за результатами можемо судити про ефективність самого курсу. Аналогічні вхідні і вихідні анкети заповнюють учителі до початку проходження очних тренінгів і після них. Але й це ще не все. Ми також опитуємо педагогів через три місяці після проходження ними повноцінного навчання для того, щоб зрозуміти, як змінився організований ними навчальний процес. І паралельно опитуємо про зміни в організації навчального процесу учнів.
❓ Які конкретні результати ви спостерігаєте після впровадження програми «Наздоженемо»?
На основі опитування розуміємо, що завдяки проєкту вчителі тепер не лише знають, а й використовують більше інструментів вимірювання втрат учнів та стратегії їх подолання. Більшість учителів почали організовувати навчальну діяльність учнів в укритті під час тривоги, стали пропонувати учням вправи на стабілізацію емоційного стану на уроках, активніше впроваджувати диференційоване та персоналізоване навчання, заручилися допомогою колег, адміністрації і батьків, запропонували учням виконати діагностичні роботи на ВШО. Більшість спробувала використати у своїй педагогічній діяльності хоча б половину інформації, яку подавали на курсі.
❓ Розкажіть, як платформа ВШО допомагає педагогам та учням? Як її використовує проєкт «Наздоженемо»?
На платформі ВШО розміщені готові онлайн-курси з різних предметів, зміст яких відповідає українським програмам для кожного з 5–11-х класів. Курси містять якісні україномовні короткотривалі (до 15 хв) відеоуроки та підсумкові тести до них. Доцільно зауважити, що до відео додаються субтитри, що дає змогу опрацьовувати їх учням без наявності звуку (особливо актуально для учнів, які перебувають на ТОТ або для учнів на дистанційному навчанні, які не мають власної кімнати) чи учням з особливими освітніми потребами.
Крім того, на платформі є діагностичні тести (первинні та вторинні) з різних предметів, а це — уніфіковані доступні вчителям інструменти вимірювання навчальних втрат. Наприкінці тесту учні бачать не лише свої результати, а й отримують рекомендації з конкретними лінками на додаткові матеріали для самостійного опрацювання.
Курси є у відкритому доступі, тож кожен учасник навчального процесу, що має гаджет та доступ до інтернету, зможе ними скористатися. Крім того, на платформі є роль учителя та учнів. Учитель може обрати курс і запросити до нього учнів. Тоді він матиме доступ до результатів, які його учні отримали на платформі.
У проєкті «Наздоженемо» ми знайомимо вчителів із платформою ВШО, показуємо, як зареєструватися, як зареєструвати учнів, висвітлюємо можливості платформи, зокрема і для подолання навчальних втрат. Наголошуємо на діагностичних тестах, пояснюємо алгоритм їхнього використання: первинне діагностування — робота над подоланням виявлених навчальних втрат — вторинне діагностування. А ще на тренінгах ми знайомимо вчителів з елементами тестології, щоб вони самостійно могли створювати аналогічні діагностичні роботи для необхідних їм проміжків часу, наприклад, для кожного із семестрів певного класу.
❓ Які інноваційні підходи до навчання стали найефективнішими під час війни: що, на вашу думку, працює найкраще?
Під час війни і за умови наявності освітніх втрат важливе посилення міжпредметних та внутрішньопредметних зв’язків, прикладної спрямованості галузей, впровадження диференційованого і персоналізованого навчання, якісної організації самостійної роботи учнів і забезпечення формувального оцінювання, використання циклічних повторень.
Кожна галузь має свої особливості. В Інституті педагогіки НАПН України розробили посібник із методичними рекомендаціями «Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України», де можна знайти конкретні рекомендації по галузях.
Завантажити посібник❓ Які програми, на вашу думку, варто впроваджувати у майбутньому для розширення та вдосконалення програм з подолання освітніх втрат?
У рамках проєкту «Наздоженемо» ми приділяли особливу увагу управлінцям, учителям початкової школи, вчителям математики, української мови та літератури, природничої галузі. Але доцільно створювати методичний супровід і для вчителів інших напрямків. Крім того, ми не завжди могли охопити малокомплектні школи у невеличких громадах. Проєкт «Наздоженемо» орієнтований на подолання освітніх втрат учнів у межах уроків, але корисними будуть і проєкти, орієнтовані на підвищення кваліфікації вчителів щодо подолання освітніх втрат учнів у рамках позакласної роботи. Потребує детальнішого розгляду і питання подолання освітніх втрат учнів з особливими освітніми потребами.
Заповнити форму для участі в тренінгуРозклад тренінгів розміщується соціальними мережами Освіторії, раз на місяць публікуємо у форматі календаря.
